WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

дорівнюватиме ефекту, отриманому виробниками та ефекту, отриманому державними чи комерційними посередницькими організаціями .
Тобто,
Аналогічно для імпорту ефективність буде складатися з ефекту, отриманого від імпорту в цілому по народному господарству , та споживачами зовнішньоторговельних організацій , тобто .
Таким чином, зміну народногосподарських показників ефективності зовнішньої торгівлі можна аналізувати під впливом двох факторів у вигляді показників ефективності виробництва експорту (споживання імпорту) та бюджетної ефективності.
Для обчислення факторів змін народногосподарської ефективності застосовуються методи індексного факторного аналізу.
Основні принципи методики аналізу експортно-імпортних операцій можуть бути використані при розрахунках ефективності інших форм зовнішньоекономічної діяльності.
Позитивна оцінка від зовнішньоекономічного обміну та інших видів зовнішньоекономічної діяльності є головною умовою економічної діяльності їх здійснення, а максимальний розмір ефекту - критерієм вибору найбільш ефективного варіанту.
Сьогодні Україні необхідна також ефективна податкова, структурна, інвестиційна, фінансова та інноваційна політика. Вона повинна бути спрямована на прискорення диверсифікації капіталу, конверсії, ВПК, реалізацію визначених державою пріоритетних напрямів поліпшення структури виробництва та підвищення його конкурентоспроможності. Для цього необхідна розробка та реалізація пріоритетних державних, регіональних і галузевих науково-технологічних і соціально-економічних програм та конкретних інвестиційних проектів розвитку високоефективного підприємництва і бізнесу. Тільки за цих умов відтворювальний цикл може забезпечувати необхідні інвестиційні нагромадження для безперервного економічного оновлення та зростання.
Якщо траєкторія трансформації економіки, що реально реалізується, не забезпечує вирішення цих завдань, то в реформованій економічній системі, як свідчить досвід не тільки України, це призводить до згортання виробництва, "втечі" капіталу та кваліфікованих трудових ресурсів, зниження рівня збирання податків, зростання дефіциту держбюджету, інфляції та соціальної напруженості.
Проведений аналіз впровадження і реалізації ефективної моделі зовнішньоторговельної політики відповідно до стратегії розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в умовах ринкової трансформації дає підстави для наступних висновків:
- досягнення позитивних змін в ефективності зовнішньої торгівлі можливе при посиленні регулюючої ролі держави у ринковому реформуванні і структурній перебудові економіки;
- наближений до сучасних вимог механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності успішно спрацьовує лише у ринковому середовищі;
- несприятливий розвиток трансформаційних процесів обмежує роль країни лише пасивною підтримкою світового товарообміну та відтворювального процесу і загрожує втратою доступу до світового доходу.
Відставання України у проведенні ринкових перетворень зумовлює її орієнтацію на торговельну модель зовнішньоекономічних зв'язків, яка все більше втягує в структурну кризу високотехнологічні та наукомісткі галузі. Саме в цьому і криються глибинні причини несприятливого стану зовнішньої торгівлі.
По мірі деградації економічної системи державі загрожує втрата шансів на поліпшення ситуації у скільки-небудь близькій перспективі і зростаюча залежність від кон'юнктури світових товарних ринків, економічної політики інших країн та міжнародних організацій.
Для недопущення такого розвитку подій, елементи яких неважко простежити в наших реаліях, необхідна концентрація зусиль на вирішенні двох життєво важливих проблем:
- прискоренні трансформаційних процесів та забезпеченні їх позитивного впливу на зменшення тривалості періоду кризового спаду та стагнації економіки і переходу її до фази пожвавлення і розвитку;
- досягненні позитивних змін у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків на основі поліпшення структури виробництва і експорту, для зростання експортоспроможності, та послаблення дії неефективної структури імпорту для української економіки і створення більш вигідних умов для інтеграції її в світове господарство.
Для поліпшення ситуації у зовнішньоекономічній сфері потрібна орієнтована на перспективу активна зовнішньоекономічна політика, яка базується на чітких концептуальних підходах до структурної перебудови економіки, розвитку експортного потенціалу та на впровадженні гнучкого механізму регулювання зовнішньоторговельного обміну, підпорядкованого досягненню: стратегічних цілей економічного розвитку. Невирішеність цих проблем у вітчизняній практиці і зумовила використання в останні роки методу "проб і помилок", який проявився не у попередженні, а у запізнілому реагуванні на деструктивні процеси у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.
Для докорінного поліпшення ситуації необхідно розробити комплексний, системно узгоджений підхід до вирішення на різних рівнях державного управління наступних стратегічних завдань:
- впровадження стратегії і тактики ринкового реформування і структурної перебудови, які відповідали б потребам відвернення зовнішньоекономічної загрози та поліпшення умов інтеграції національної економіки у систему світогосподарських відносин;
- приведення, в ході проведення економічних реформ системи і структури управління зовнішньоторговельних операцій у відповідність до потреб впровадження виробничо-інвестиційної моделі зовнішньоекономічних зв'язків.
Взаємозалежність і взаємозв'язок між станом економіки та зовнішньої торгівлі, впливом внутрішнього і зовнішнього середовища на їх розвиток зумовлюють необхідність системного і взаємоузгодженого на різних рівнях управління підходу до створення сприятливих умов інтеграції національної економіки у систему світових господарських зв'язків. Для їх забезпечення необхідна розробка та реалізація програми ринкового реформування і структурної перебудови зовнішньоторговельної політики.
Узагальнення досвіду постсоціалістичних держав свідчить про співіснування на практиці елементів трьох моделей зовнішньоекономічних зв'язків: постачальницько-збутової, торговельної та відтворювальної (геоекономічної), яка знаходиться у процесі становлення і формування відповідної управлінської та організаційно-функціональної форми впровадження.
Перехід на відтворювальну (геоекономічну) модель зовнішньоекономічних зв'язків пов'язаний із створенням організаційних структур, здатних забезпечити виробничо-інвестиційне співробітництво у конкретних ланках створюваних міжнародних виробничо-технологічних ланцюгів, які виходять за межі національнихекономічних систем.
В Україні формування відповідних організаційно-управлінських структур знаходиться у зародковому стані, що зумовлено затримкою у реформуванні економіки, недосконалістю системи управління нею, недостатнім рівнем макроекономічної стабілізації, розвитку приватизаційних процесів, фондового ринку, а також відсутністю законодавчої бази створення
Loading...

 
 

Цікаве