WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

угоди на певний термін про розвідку і видобуток природних ресурсів (зокрема, мінеральних). Важливішим за все для інвесторів даного типу є політична і соціальна стабільність в країні, чітко окреслені власні повноваження, розмежування функцій адміністративних підрозділів на всіх рівнях у тій мірі, у якій вони можуть приймати рішення про використання даної території. Ці компанії готові часом піти на чималі витрати в ім'я майбутнього просування на ринку, коли зміниться на краще інтегральний показник, який характеризує інвестиційний клімат із уже завойованих позицій. Загальний стан економіки країни - реципієнта, численні бюрократичні перепони, як правило, мало впливають на їхнє рішення про початок і продовження інвестування. Загалом, для такого типу інвестора в Україні існує сприятливий інвестиційний клімат, якщо взяти до уваги потужний ресурсний потенціал країни і гострий попит на іноземні інвестиції. [151, с.105 ]
До цього типу інвесторів можна віднести ТНК із США, Німеччини, Південної Кореї та інші. Від своїх потенційних українських партнерів вони очікують взаємодопомоги із перспективою більш динамічного співробітництва надалі. Для вітчизняної економіки це бажаний тип сумлінних інвесторів, тому що серйозної економічної небезпеки для країни вони фактично не становлять.
Цілком природно, що іноземний інвестор прагне одержувати прибутки від вкладення в українську економіку коштів. Однак бажано, щоб і для країни-одержувача прибуток перевищував витрати. У цьому контексті важливою проблемою є об'єктивна оцінка майна підприємств, що приватизуються за участю ТНК. Держава, що дозволяє діяльність ТНК на своїй території отримує інвестиційні ресурси, і ТНК як іноземні інвестори являють собою законні системи, що об'єднують у собі і потенційні можливості ефективної взаємодії, і конфлікт співіснування.
Другий блок протиріч, пов'язаних із діяльністю транснаціональних корпорацій в Україні і використанням їхніх інвестицій, має місце на мезорівні. Адже національні економічні інтереси країни, що діє на макрорівні, є видимими, важливими, але не монолітними. Вони складаються із різноманітних інтересів суб'єктів мезорівня - угруповань суб'єктів господарювання за регіональними, галузевими або іншими ознаками. Ці інтереси можуть не збігатися із загальнодержавними, а іноді і суперечити їм. Ліквідація бар'єрів для надходження інвестиційних ресурсів в Україну дає перевагу тим об'єднанням суб'єктів господарської діяльності в країні, що одержали додаткові можливості для своєї діяльності, і приносять збитки тим, для яких свобода означає посилення конкуренції.
Отже, залучення в економіку країни іноземних інвестицій і діяльність у ній ТНК тягне за собою появу на мезорівні протиріччя між інтересами певних угруповань суб'єктів господарювання. Це протиріччя - важливий фактор вибору державної стратегії у відношенні іноземного капіталу взагалі і ТНК зокрема. Інакше кажучи, протиріччя між інтересами об'єднань суб'єктів господарювання виявляється у формі політичної боротьби в питаннях вибору тієї або іншої моделі економічних рішень по залученню і використанню іноземного капіталу.
Наприклад, прийняття постанови Верховною Радою з приводу використання статті 28 Закону України "Про державний бюджет України на 1999 рік", відповідно до якої, на противагу раніше декларованим пільгам, підприємства з іноземними інвестиціями повинні платити податок на додану вартість (ПДВ) і акцизний збір з імпортних товарів, пов'язувалося засобами масової інформації з лобістською діяльністю комерційних банків. Адже майбутнє останніх залежить від інфляційних очікувань. Прийнятою ж постановою, згідно елементарної логіки, передбачалося підвищення спочатку цін на імпортні товари, а потім рівня інфляції [151, с.86]. Таким чином, банки одержували послаблення у частині виплат по зобов'язаннях, а законодавча база української держави "збагатилася" ще одним підтвердженням її нестабільності. На мікрорівні діють індивідуальні інтереси безпосередніх партнерів по інвестиційній діяльності - постачальників, споживачів, банків, трудових колективів і ТНК як іноземних інвесторів, що співробітничають із ними. Вирішення протиріччя мікрорівня - дуже важке завдання, оскільки тут конкретизуються загальноекономічні, галузеві, регіональні проблеми міжнародної інвестиційної взаємодії, вирішення яких вимагає концентрації зусиль суб'єктів, як мікро-, так і мезо- і макро рівнів. [86, с.138]
Сьогодні основне протиріччя мікрорівня виявляється як невідповідність офіційно проголошених потреб України в іноземних інвестиціях, що оцінюються приблизно в 50 млрд. дол., можливостям їх освоєння конкретними суб'єктами господарювання. Вже на передінвестиційній стадії фактори загальної привабливості української економіки для ТНК "не працюють" у конкретних інвестиційних пропозиціях вітчизняних підприємств. Українським підприємцям, звичайно, не вистачає досвіду і кваліфікації для ефективної роботи в цьому напрямку. Однак негативну роль грає фактор загальної економічної кризи в державі, що, зокрема, обмежує матеріальні витрати підприємств на проведення техніко-економічних обгрунтувань інвестиційних проектів, що відповідають міжнародним стандартам. Тобто, фактори, що обумовлюють потребу української економіки в інвестиціях ТНК (і інших інвесторів), в той самий час протидіють їхньому ефективному використанню.
Вивчення діалектики виникнення і розвитку протиріч у процесі міжнародної інвестиційної взаємодії необхідне для усвідомлення в Україні механізму залучення і використання капіталу транснаціональних компаній, який повинен забезпечити максимально ефективні (для нашої країни) засоби вирішення визначених протиріч. Узгодження суперечливих економічних інтересів відбувається шляхом пошуку і реалізації оптимальних організаційно-правових форм і відповідних засобів їх співіснування. У цьому напрямку вже проведена велика робота, а саме: вступ України в міжнародні фінансово-кредитні організації, підписання двосторонніх економічних угод на вищому рівні, створення в країні спеціалізованих державних структур для координації і сприяння залученню інвестицій транснаціональних корпорацій, прийняття відповідних законів і законодавчих актів тощо. Але ця діяльність ще остаточно не завершена, її подальший логічний розвиток повинен здійснюватись за наступними напрямками:
1. Розрахунок потенційної інвестиційної ємності українського ринку. Економічне обгрунтування загального, а також галузевого, регіонального та індивідуального попиту на іноземні інвестиції з докладним, відповідно до міжнародного стандарту, аналізом конкурентоспроможності продукції, що виготовляється, потенційних ринків збуту і терміну окупності продукції.
2. Визначення факторів, які сприяють пропозиціям транснаціональних корпорацій в обсягах, щовідповідають попиту на інвестиції, на різних рівнях інвестиційної взаємодії з транснаціональними корпораціями. Виявлення оптимальних інструментів удосконалювання інвестиційного клімату в Україні.
3. Розробка систем пільг для
Loading...

 
 

Цікаве