WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

географічно досить близько розташованої держави. Перше - це, головним чином, постачання енергоносіїв, які Іран готовий не тільки продавати за валюту, але й обмінювати на українську продукцію. Друге обумовлюється динамічним господарським розвитком Ірану, характер якого цілком відповідає наявному в Україні промисловому потенціалу.
У товарній структурі експорту з України переважатимуть цукор, цемент, продукція важкої промисловості і металургійної, зокрема, зерно, продукція ВПК. Так, за даними співробітників Іранського посольства в Україні, Іран готовий купувати у нас щорічно 200 тис. тон цукру і зацікавлений у налагодженні багатопланових контактів у сфері судно- і машинобудування - від прямої закупівлі до створення СП, використання вітчизняних технологій. Україна могла б взяти участь у будівництві в Ірані ліній електропередач і метро.
Прикладом актуалізації значних резервів по активізації міжнародних коопераційних контактів із державами регіону може служити розвиток економічного співробітництва з Ліваном. Так, Україна вже стала одним із головних зовнішньоекономічних партнерів цієї країни. Причому, торгівля ведеться по широкій номенклатурі товарів, в основному - експортованих з України, що має значне позитивне сальдо в двосторонній торгівлі. Так, укладена угода про продаж 1 млн. т. вітчизняного цементу. Ліван висловлює зацікавленість у закупівлі в Україні, причому, у великих обсягах, продукції металургії, електронної промисловості, зброї. Обговорюються можливості й умови інвестування капіталів цієї арабської держави в будівництво Одеського нафтотерміналу.
Великі перспективи мають, і це очевидно, багатосторонні відносини України з Китаєм. Останнім часом приріст ВНП у Китаї тримався на рівні 10 %, а населення там перевищило 1,2 млрд. чоловік. Тому реалістичною є думка Л.Д. Кучми, яку він висловив ще під час перебування в цій країні у грудні 1995 р., про те, що наприкінці сторіччя щорічний обсяг взаємної торгівлі повинен скласти 2-3 млрд. дол. З урахуванням фактора географічної віддаленості Китаю, його розмірів і високих транспортних тарифів у Росії, дуже актуальним для України є розвиток відносин із прилягаючими до її морських меж районами цієї держави. Намагаючись уникнути недооцінки взаємовигідних контактів із потенційними партнерами на внутрішніх китайських територіях, все ж відзначимо, що вони "приречені" на різке завищення товарних цін через транспортні витрати, насамперед, перевезення залізничним транспортом.
Актуальності сказаному додає і той факт, що приморська зона Китаю найбільш економічно розвинена. Середньомісячний прибуток там складає 150 дол. США, тоді як у центральному Китаї він приблизно втроє менший. Це має значення і з виробничо-технологічної, і з ринкової точок зору тому, що цілеспрямована маркетингова політика повинна враховувати зростання частки недержавного сектора в китайській економіці, що на даному етапі реформ забезпечує вже більше половини ВНП.
Галузевими пріоритетами торгових контактів України з Китаєм є машинобудування, хімічна промисловість, космічна техніка, створення високоякісних принципово нових понадтвердих матеріалів, військово-промисловий комплекс. Значною мірою вони визначаються характером товарного попиту на споживчому і виробничому ринках обох країн. Так, у Китаї користуються попитом українські електроустаткування, цемент, метали, прокат, зокрема, труби, арматура, рейки тощо. В Україні популярні китайський одяг, комплектуючі для електронно-побутової апаратури.
Інтенсивні торгово-коопераційні зв'язки України з Індією мали місце ще в часи "особливих" відносин з нею Радянського Союзу. Вони розвивалися в таких галузях, як машинобудування, гірничодобувна, металургійна, нафтогазова, електротехнічна, військово-промислова, електротехнічна промисловість. Українські фахівці брали участь у спорудженні й експлуатації у цій країні великого числа промислових об'єктів. Таким чином, технологічна підтримка і реконструкція можуть стати помітним засобом інтенсифікації співробітництва, що для відкритої економіки України буде означати забезпечення валютних надходжень в умовах втрати закордонної власності після розпаду СРСР, створення додаткових робочих місць, додаткові гарантії збуту і постачань на довгостроковій основі устаткування і запчастин до нього.
Надзвичайно важливим структурним фактором для розвитку відкритої економіки України є готовність Індії до закупівель високотехнологічної продукції вітчизняної обробної промисловості, готових верстатів, енергетичного устаткування, кораблів, зокрема, танкерів, турбін, підйомних кранів, сільськогосподарських машин, вагонів і локомотивів, товарів військово-промислового комплексу, хімічної промисловості, а також окремих агрегатів, вузлів і деталей.
Індія є одним із головних експортерів в Україну медикаментів, чаю, какао, спецій, окремих видів одягу. Ми можемо закуповувати в неї руди кольорових металів, каучук та іншу продукцію. Україна, що у даний час намагається активно розвивати сферу міжнародних послуг, могла б активізувати і багато в чому просто відродити саме в Індії геологорозвідувальні роботи, а також такі види виробничих послуг, як експлуатаційні, монтування промислових об'єктів, проектування гідротехнічних споруд, навчання і підготовка індійських національних кадрів.
Виходячи з принципу реалізму, слід зазначити, що у випадку з Японією, на відміну від Китаю, структурна нестиковка економік не сприяє пожвавленню міжнародної економічної взаємодії двох країн. У даний час на Японію припадає мізерна частка української зовнішньої торгівлі - за 1999 р. лише 0,5 % експорту і 0.8% імпорту товарів, що навіть менше, ніж було в часи перебування України у складі СРСР. Україна ввозить у Японію хімічну сировину, алюміній, феросплави і деякі інші види низькотехнологічної продукції. Предметом вивозу є електротехніка, зокрема, комп'ютерна і побутова, продукція хімічної промисловості складної обробки тощо. Однак специфічні резерви двостороннього співробітництва є і тут. До них належать: удосконалювання договірно-правової бази, інвестиційне співробітництво, оскільки Японія, що має відносно надлишковий капітал і є одним із головних у світі його експортерів, може знайти в Україні багато сфер для його вкладення. Таке співробітництво може активізуватися в хімічній, електротехнічній, автомобільній промисловості, у літакобудуванні, аерокосмічній галузі, металургії і нафтопереробці.
Предметом експорту України в Республіку Корея є металургійна продукція, хімічна сировина, напівфабрикати, окремі види електротехнічного, енергетичного устаткування, зокрема, для південно-корейської ядерної енергетики, риба й інші морепродукти. Є можливості освоєння в Республіці Корея ринків виробничо-технічного споживання по таких видах товарів, якметалообробні верстати і металорізальне устаткування, електрозварювальні пристрої і технології, вимірювальні прилади, сільськогосподарська продукція і техніка, засоби й устаткування для наземного транспорту, підйомні крани тощо. Об'єктами
Loading...

 
 

Цікаве