WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

спустошення внутрішнього ринку, зростання бюджетного дефіциту та посилення інфляції внаслідок відтоку товарів за кордон;
- недооцінка значення експорту для зменшення в перехідних умовах спаду виробництва, збереження робочих місць і ослаблення загрози зростання диспропорції між експортоспроможністю та імпортомісткістю економіки при лібералізації імпорту;
- відсутність досвіду та обмеженість у перехідний період можливостей захисту інтересів держави від деструктивного впливу зовнішніх чинників за допомогою економічних регуляторів при неповноцінності створюваного ринкового середовища.
Наслідком непослідовності та системної неузгодженості трансформаційних процесів і формування неефективного зовнішньоторговельного режиму на початковому етапі ринкових перетворень став несприятливий розвиток зовнішньої торгівлі, багато проявів якого так і не зазнали з часом суттєвих змін на краще. Підтвердженням служить поширення невигідних для економічних інтересів держави зовнішньоторговельних операцій, пов'язаних з демпінгом, надмірним експортом дефіцитної на внутрішньому ринку продукції і недовикористанням можливостей диверсифікації товарообміну з урахуванням кон'юнктури регіональних товарних ринків.
Незбалансованість структури виробництва, усталеність стереотипів поведінки суб'єктів господарювання, далеких від орієнтації на врахування споживчого попиту, відсутність стимулів до підвищення конкурентоспроможності виробництва при високому рівні монополізму і пануванні ринку виробника - все це негативно позначилось на розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та обмежило можливості протидії деструктивному впливу зовнішніх чинників.
Посилення в перехідний період впливу зовнішньої торгівлі на стан економіки, яка все більше залежить від масштабів та умов збуту вітчизняної продукції на зовнішньому ринку, потребує з'ясування механізмів взаємозв'язку між загальногосподарською кон'юнктурою та зовнішньоторговельним обміном.
Лібералізація зовнішньої торгівлі і відкриття внутрішнього ринку не тільки створили передумови для інтеграції економіки України у світове господарство, сприяли подоланню зовнішньоекономічної ізоляції, забезпеченню імпорту дефіцитних у минулому товарів та вирішенню ряду поточних проблем, але і призвели до зростаючої залежності виробництва та ефективності експортно-імпортних операцій від дії зовнішніх чинників.
В умовах спаду виробництва збільшення частки зовнішньої торгівлі у ВВП посилило залежність національної економіки від змін у кон'юнктурі світових та регіональних товарних ринків, стані економіки та економічній політиці основних торговельних партнерів. При цьому в кризових умовах не тільки змінювалась структура і ефективність експортно-імпортних операцій, але і зростав деструктивний їх вплив на загальний стан економіки [40, с.176].
Крім безпосередніх втрат, пов'язаних з нееквівалентним товарообміном, він проявився у посиленні впливу зовнішньої торгівлі на внутрішнє ціноутворення та конкурентоспроможність вітчизняної продукції, внаслідок дії як внутрішніх чинників ("шокова" відміна контролю над цінами), так і прискореного наближення експортних цін основних торговельних партнерів з країн СНД до рівня світових. Ігнорування того, що у вихідному рівні внутрішнього ціноутворення враховувалась структурна незбалансованість економіки та її технологічне відставання, негативно позначилось на стані виробництва і зовнішньої торгівлі. Особливо позначається це на традиційно низькій конкурентоспроможності виробів переробних галузей і, перш за все, на збуті продукції цивільної частини машинобудування, яка і раніше за своїми параметрами не відповідала умовам світового ринку. Погіршення фінансового становища потенційних споживачів ще більше загострило кризу збуту [ 40, с.202].
Ускладнює становище переробних галузей і зовнішньоторговельна ситуація останніх років, оскільки спад виробництва у цих галузях сприяв вивільненню значних обсягів сировини та напівфабрикатів, а існуюча зовнішньоторговельна кон'юнктура полегшила їх експорт. Якщо ці процеси на початковому етапі стимулювалися відставанням внутрішніх цін від рівня світових, то подальший розвиток цих тенденцій був зумовлений спадом виробництва високотехнологічних виробів внаслідок зменшення їх конкурентоспроможності. Це викликано різким зростанням сировинно-енергетичної складової собівартості, розривом традиційної технологічної кооперації, підвищенням транспортних тарифів та цін на імпортовані комплектуючі. Як бачимо, внаслідок несприятливого впливу зовнішніх чинників, відбувається прискорене руйнування "верхнього поверху" виробничо-технологічного потенціалу України.
Зростання експорту сировини та напівфабрикатів при зменшенні частки високотехнологічних товарів загострює кризу їх збуту та прискорює спад виробництва. Як відомо, досягнута у 1997 році стабілізація випуску продукції стосується лише експортоорієнтованих та базових галузей (паливної, хімічної та нафтохімічної промисловості, чорної і кольорової металургії). Однак ці позитивні зрушення, які відбуваються під впливом зовнішньоторговельної кон'юнктури, ведуть до скорочення у загальному обсязі виробництва частки таких орієнтованих на випуск кінцевої продукції галузей, як машинобудування, легка та харчова промисловість.[ 15, с.83]
Аналіз становища у зовнішній торгівлі свідчить про те, що існуюча модель інтеграції нашої держави в систему світового поділу праці, яка формувалась під впливом надмірних сподівань на саморегулюючу роль ринку та непослідовних і системно неузгоджених кроків щодо ринкової трансформації, не відповідає ні реальним можливостям промислового, кадрового та науково-технічного потенціалу України, ні потребам зміцнення її позицій на світогосподарській арені.
Вихід із ситуації, яка склалася, слід шукати з урахуванням взаємозв'язку та взаємовпливу загальногосподарської кон'юнктури і стану зовнішньої торгівлі, у підпорядкуванні розвитку та механізму регулювання останньої завданням ринкового реформування і структурної перебудови економіки.
Розвиток зовнішньої торгівлі дає підстави стверджувати, що досягнутий рівень її лібералізації не відповідає кризовому стану та реальним можливостям економіки. Він сприяв деякому зменшенню незбалансованості попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, але не забезпечив позитивного впливу на структуру виробництва. Підтвердженням служить посилення сировинного перекосу виробництва і експорту та зростання залежності від імпорту. За цих умов лібералізація зовнішньоекономічної діяльності не може у найближчій перспективі залишатися єдиною складовою зовнішньоекономічної політики, оскільки зміцнення позицій України в системі світогосподарських відносин неможливе без посилення регулюючого впливу держави та впровадження гнучкої системизахисту вітчизняного виробника від надмірної зовнішньої конкуренції [ 21, с.188].
Це потребує пошуку оптимального для умов України співвідношення між лібералізацією зовнішньоекономічних відносин та протекціонізмом на основі застосування економічно
Loading...

 
 

Цікаве