WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

%), і продукція машинобудування (17,6 %).
Як випливає з аналізу, промисловий комплекс України значною мірою орієнтований на зовнішній ринок. Сформована структура експорту багато у чому відображає характер міжрайонної спеціалізації. Так, на Донецько-Придніпровський економічний район припадає до 70 % експортного потенціалу, Південно-Західний район - близько 17 % і Південний економічний район - 13 %.
За останні роки дещо знизилися темпи товарообмінної діяльності через спад виробництва і розрив господарських зв'язків з країнами СНД. Наприклад, у 1996 р. виробництво промислової продукції знизилося на 5,1 %, включаючи всі галузі, а загальний спад у промисловому комплексі за період 1992-1996 р. досяг рівня 50 %.
Таблиця 9
Галузева структура експортно-імпортних операцій у промисловості України за 1999р., у відсотках
НАЙМЕНУВАННЯ РОЗДІЛІВ ЕКСПОРТ ІМПОРТ
УСЬОГО КРАЇНИ СНД ІНШІ КРАЇНИ УСЬОГО КРАЇНИ СНД ІНШІ КРАЇНИ
1 2 3 4 5 6 7
У цілому по Україні 100 100 100 100 100 100
у тому числі:
Промисловість, усього 77,2 75,6 83,9 89,8 92,9 84,3
у розрізі галузей:
1 2 3 4 5 6 7
- паливно-енергетична промисловість 2,4 1,4 3,8 45,5 61,2 15,6
- хімічна і нафтохімічна промисловість 12,5 9,4 16,3 7,6 5,8 11,21
- металургійна промисловість 30,2 19,6 43,7 4,7 4,4 5,3
- машинобудування 14,1 21,0 5,4 17,6 13,4 25,6
- виробництво будівель. матеріалів 1,2 1,5 0,9 0,7 0,4 1,4
-легка промисловість 2,5 1,8 3,5 3,5 2,3 5,7
- харчова промисловість 13,5 20,6 4,0 7,2 5,0 11,5
-медична і мікробіологічна промисловість 0,3 0,3 0,2 1,2 0,1 3,3
-інші галузі 0,6 0,1 1,1 1,8 0,3 4,7
Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 1999 рік. - с.327-330.
Нераціональна структура промисловості з гіпертрофованим виробництвом і "незамкнутими" технологічними циклами, що визначають біля 80 % валового виробництва, вимагають значних обсягів імпортних поставок продукції матеріально-технічного призначення. За таких умов необхідно враховувати важливість імпорту кожного виду продукції для розвитку окремих виробництв, виходячи з економічно виправданого самостійного споживання галузей і цінового впливу. Поки ж рівень галузевого самостійного споживання у промисловості України у 2 рази вищий, ніж у розвинених країнах світу, а зростання оптових цін і вартість імпортованих енергоресурсів носить постійний характер, що позначається на збитковості вітчизняного товарного виробництва.
Використовуючи дані міжгалузевого балансу обсягів ввезення і вивезення продукції, можна зробити деякі попередні оцінки щодо імпортної залежності галузей промисловості України (Табл. 10) на перехідному етапі до ринкової моделі господарювання відкритого типу.
Неважко виявити, що до галузей, які значною мірою залежать від імпорту, належать нафтогазова промисловість, кольорова металургія, машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловість, легка промисловість.
Таблиця 10
Зміна обсягів виробництва у промисловості України при 10-відсотковому скороченні галузевого імпорту
ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗМІНИ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА
НЕЗМІННА СТРУКТУРА СПОЖИВАННЯ ФІКСОВАНЕ КІНЦЕВЕ СПОЖИВАННЯ
САМООБМЕЖЕН-НЯ МАКСИМАЛЬ-НО МОЖЛИВЕ ОБМЕЖЕННЯ
Електроенергетика -0,64 -0,96 -1,28
Нафтогазова -4,68 -7,22 -11,97
Вугільна -1,01 -1,06 -1,68
Чорна металургія -0,87 -1,30 -1,74
Кольорова металургія -6,60 -9,23 -13,14
Хімічна і нафтохімічна -4,81 -7,01 -15,77
Машинобудування і металообробка 4,21 20,32 -20,32
Будівельних матеріалів -1,15 -1,60 -2,22
Легка -4,91 -18,51 -21,48
Харчова -1,69 -10,23 -10,23
Інші галузі промисловості -2,94 -11,07 12,10
Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 1999 рік.
Це пояснюється, по-перше, найвищою (у порівнянні з іншими), долею імпорту в загальному обсязі продукції зазначених галузей і, по-друге, значущістю їхнього кінцевого споживання (наприклад, кольорової металургії).
Значно менше на розвиток економіки впливає скорочення імпорту в таких галузях, як чорна металургія, хімічна промисловість та інші, що традиційно орієнтовані на вивіз продукції за межі України.
Зменшення імпортної залежності галузей промисловості може бути досягнуте за рахунок:
- поступової зміни структури споживання і скорочення імпорту галузями, що не мають жорсткої зовнішньої орієнтації;
- диверсифікації виробництва і впровадження технологій, які заміщують імпорт;
- переходу до відносно "замкнутих" технологічних циклів, що орієнтуються на продукцію внутрішнього виробництва;
- удосконалення господарського механізму з метою ефективного використання виробничих ресурсів і виявлення критичного імпорту.
В умовах формування ринкових відносин ефективність економіки все більше визначається товарообмінною діяльністю. Це стає зрозумілим, якщо врахувати, що промисловість України задовольняє свої внутрішні потреби лише на 60 %. Зауважимо також, що зниження інтенсивності зовнішньоекономічних зв'язків на 1 відсоток скорочує кінцеве споживання на 0,36 %.
Для України товарообмінна діяльність поки залишається малоефективною, а та промислова продукція, що експортується, є більш ресурсоємною, ніж імпортована (особливо це стосується торгівлі з розвиненими країнами). Звідси і підвищена чутливість - реакція національної промисловості на зовнішні впливи, що породжуються цінами на енергоносії, умовами торгівлі і дезінтегрованістю економічного простору, валютним дефіцитом, зростанням зовнішньої заборгованості.
Здійснений аналіз свідчить, що зовнішньоторговельна політика України повинна бути орієнтована на такі зміни в економічній структурі в цілому, які б забезпечували створення певного порядку, сприятливого для імпортно-експортних операцій.
Відсутність системної узгодженості між складовими економічної політики України на початковому етапі ринкової трансформації стала причиною не завжди послідовного курсу на лібералізацію торгівлі, пов'язаного зі спробами поєднання шокового "відпуску" цін на імпорт з тривалою орієнтацією на захист внутрішнього ринку за рахунок адміністративного обмеження вивозу.
Вказані протиріччя зумовлені відсутністю чіткої концепції ринкового реформування економіки. Якщо "шокова" лібералізація цін стала наслідком вибору моделі монетарної стабілізації та зведення до мінімуму регулюючої ролі держави, то непослідовність у реалізації ідеї лібералізму у зовнішньоекономічній сфері викликана подальшою орієнтацією на еволюційний (градуалістський) підхід до реформування економіки.
Суттєво вплинули на такий вибір і наступні особливості початкового етапу ринкових перетворень в Україні:
- значне відставання цін внутрішнього ринку від світових при тривалому дотуванні виробництва ряду товарів першоїнеобхідності, наслідком якого стало посилення цінового перекосу та втрат від надмірного експорту;
- затримка у створенні митної служби, яка звузила можливості впровадження засобів митно-тарифного регулювання товарообміну і призвела до надмірного
Loading...

 
 

Цікаве