WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

ринку. Від нього також залежить роль, яку відіграє в економіці зовнішня торгівля. Ємний внутрішній ринок сприяє обмеженню зв'язків з іншими країнами, тому що забезпечує реалізацію продукції великомасштабного виробництва усередині країни, однак тут істотним є не тільки розмір внутрішнього ринку (із погляду чисельності населення), але і його параметри з позиції прибутків і купівельної спроможності населення, а також диференціації попиту.
І, нарешті, п'ятий фактор - це рівень конкурентоспроможності господарської системи, що визначається науково-технічним забезпеченням і соціально-економічними умовами функціонування продуктивних сил. Останнє дуже важливо, якщо врахувати, що при однаковому технічному рівні відтвореної продукції але при різних суспільних системах типи господарської стратегії різні [101, с.206].
Дія зазначених факторів носить багаторівневий характер, що має істотне значення для розвитку зовнішньоекономічного комплексу і його складових частин. З вищезазначеного випливає така логіка поведінки при виході країни на світовий ринок.
Перший етап. У зовнішньоекономічній сфері можна зайняти тільки конкретну "нішу". При цьому кожній точці у системі світогосподарських зв'язків відповідають певні параметри товарного обігу. Для того, щоб вибрати майбутню "нішу" у світогосподарській системі, необхідно спочатку чітко з'ясувати сформовані координати у зовнішньоекономічному просторі, тобто визначити:
- на якому рівні ієрархії стратегічного господарювання буде проходити зовнішньоекономічна діяльність (вертикальний вектор координат);
- на якій ділянці простору стикаються національні інтереси і кон'юнктурні межі системи міжнародного поділу праці (горизонтальний вектор координат).
Іншими словами, на першому етапі виявляються можливі координати участі, параметри товарного обігу в зовнішньоекономічній сфері і методологічний апарат досягнення кінцевої мети.
Другий етап полягає в розробці у розгорнутому вигляді концепції поведінки учасників зовнішньоекономічної діяльності, тобто власне робочий блок програми дій для ефективного функціонування в межах ринку.
Третій етап включає аналіз і оцінку фактично сформованої стратегії з наступним коригуванням виходу суб'єктів господарювання на зовнішній ринок, включаючи організаційно-економічне, кадрове і правове забезпечення для переходу на наступний виток розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.
Кожний новий етап повинен враховувати прогресивні форми міжнародного співробітництва, надавати моделі господарювання адекватне зовнішньоекономічне супроводження, спонукати активніше переходити від традиційної схеми торгової діяльності (продуктообміну, збуту) до виробничо-коопераційної моделі співробітництва. Нахил же у бік продуктообмінної діяльності веде до відриву виробничої ланки від ефективної стратегії господарювання, що збільшує ланцюг структурних перекосів у економіці. Такі симптоми виявляються через деформацію структури в системі "продукт - ринок" і недостатню відкритість виробництва в напрямку розвитку тісних економічних зв'язків.
При переході до ринкових відносин важливо визначити критерії збільшення відкритості господарської системи. У роботі виділені умови відкритості економіки, які сформульовані нижче.
Зовнішньоторговельний оборот повинен досягти такого рівня, коли він починає стимулювати загальне економічне зростання. Звичайно, і при більш низькому рівні він може сприяти подоланню деяких труднощів розвитку, які дана країна не могла б перебороти самостійно. Прийнято вважати, що у випадку, коли співвідношення між рівнем зовнішньоторговельного обороту і національним доходом не перевищує 20 %, то ступінь відкритості національної економіки на сучасний момент характеризується низьким діапазоном її зовнішніх зв'язків.
Іншим критерієм відкритого характеру економіки є коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту, але оскільки даний показник не відбиває різноспрямованих зрушень у товарообмінній діяльності, то важливо окремо досліджувати формування показників еластичності по експорту й імпорту, хоча кожен з них має обмежене застосування.
Якщо протягом тривалого часу значний експорт не доповнюється відповідно великим імпортом, що впливає на формування структури господарства і економічне зростання, то це є швидше проявом автарктичних тенденцій. Звідси випливає, що потрібен диференційований підхід у розгляді коефіцієнтів еластичності експорту й імпорту по відношенню до національного доходу або обсягу промислового виробництва. При динамічному підході відкритість економіки підсилюється, якщо коефіцієнт еластичності експорту й імпорту зростає.
Третій критерій оцінки відкритості економіки пов'язаний із впливом участі країни в міжнародному поділі праці на формування структури її виробництва, тому що в автарктичному господарстві структура залежить винятково від внутрішніх умов. Відкрита економіка характеризується тим, що міжнародний поділ праці впливає на прийняття рішень стосовно формування нової структури виробництва і сприяє виникненню певних галузей.
Отже, під відкритою економікою розуміється таке господарство, в якому проглядається досить розвинута мережа зовнішніх зв'язків, що відіграє стимулюючу роль в економічному зростанні. Дослідження таких зв'язків має особливе значення для економіки України на перехідному етапі до ринку. При цьому зазначена проблема пов'язана насамперед з розвитком промисловості як головної складової зовнішньоекономічного комплексу країни.
Участь України в міжнародному поділі праці залежить від ступеня відкритості економіки й ефективності здійснення зовнішньої торгівлі. На даному етапі такого роду інформація висвітлюється у платіжному балансі (Таблиця 7), що складається з двох основних розділів: "Рахунок поточних операцій" або експорт і імпорт товарів та послуг; "Рахунок руху капіталу і фінансів", включаючи прямі, портфельні або позикові інвестиції, а також резервні валютні активи.
Таблиця 7
Платіжний баланс України за 1998 р., млн. дол.
НАЙМЕНУВАННЯ РАХУНКІВ: КОНСОЛІ-ДОВАНИЙ КРАЇНИ СНД ІНШІ КРАЇНИ
1. Рахунок поточних операцій -1185 -1486 300
а) Товари і послуги -1122 -1233 111
з них: товари 4296 -4072 -224
Послуги 3174 2839 336
б) Прибутки -572 -343 -229
в) Поточні трансферти 509 91 418
Рахунок руху капіталу і фінансів 946 -1021 1967
Невраховані операції (помилки і пропуски) 239 - -
Резервні активи -873 - -873
Джерело: Дані статистичного щорічника України за 1998 рік. К.,1999.-С.340-341.
З поданих даних платіжного балансу можна виділити наступні особливості зовнішньоекономічних зв'язків України на сучасному етапі.
а) Рахунок поточних операцій. Загальне негативне сальдо цього рахунку склало у 1998 р. близько 1182 млн. дол. США, хоча загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів і послугзбільшився. Таке зростання на фоні триваючого спаду виробництва певним чином пояснюється розширенням лібералізації торгівлі й охопленням статистичною звітністю підприємств-об'єктів
Loading...

 
 

Цікаве