WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

валити один одного (за принципом "доміно"), що у свою чергу призвело до обвального економічного спаду і наростання інфляційних процесів.
Найбільшого економічного занепаду зазнали галузі промисловості, при цьому відсутність гнучкості реагування суб'єктів господарювання на сигнали зовнішнього середовища (світового ринку) призвела до зменшення валютних надходжень. Остання обставина дозволяє зробити висновок, що класична схема розширеного відтворення повинна бути доповнена процесом, який відбиває зовнішні зв'язки національної економіки, що зробить модель господарювання більш стійкою за рахунок органічного включення зовнішнього фактора в систему макроекономічних розрахунків. Інакше кажучи, стійкість господарської системи досягається за умови рівноваги (раціонального поєднання) внутрішніх і зовнішніх факторів. Порушення цього принципу неминуче веде до уповільнення темпів економічного зростання, зокрема, негативне сальдо від зовнішньоекономічної діяльності веде до зменшення фонду накопичення і погіршення платіжного балансу країни [ 69, с.10].
Зовнішні зв'язки як органічна частина відтворювального процесу сприяють інтенсифікації економіки. Такий стан випливає із закономірностей розвитку продуктивних сил, генеральна тенденція якого полягає в поглибленні суспільного поділу праці й інтеграції господарської діяльності. Це означає, що жодна країна, навіть розвинута, з високим рівнем природних ресурсів, не може виробляти всю необхідну номенклатуру продукції й обходитися без імпортних постачань. У сучасних умовах національні економіки постійно відчувають "пресинг" з боку зовнішнього середовища, що проявляється в досить високих темпах зростання обсягу світової торгівлі.
За даними ГАТТ/СОТ, у 90-ті роки ХХ ст. спостерігалося помітне збільшення обсягу світової торгівлі на фоні незначного зростання світового виробництва. Це виявилось у посиленні відкритості національних економік і їхньої інтеграції у світогосподарські структури, хоча швидкість таких змін для окремих країн є різною.
Досвід розвинених країн із ринковою економікою (США, Японії, Німеччини та інших), які швидко інтегрувалися у світову господарську систему, є наочним практичним уроком для інших країн, що прагнуть збільшити свою участь у міжнародному поділі праці (табл. 5).
Таблиця 5
Динаміка розвитку виробництва і торгівлі
у світогосподарській системі, у %
1991 1993 1995
Зростання світового виробництва 0,2 1,5 1,8
Зростання світової торгівлі 3,5 5,0 6,0
Джерело:Дані Міжнародного валютного фонду. - Вашингтон, 1997
Інтенсивність зовнішніх зв'язків, що підсилюється на сучасному етапі, вносить новий імпульс у зміну режиму відтворення і функціонування економічної системи у часі. Досить відзначити, що тільки за період 1985-1995 рр. співвідношення світового обсягу торгівлі до реального ВВП і показник еластичності експортно-імпортних операцій зросли у 2,5-3,0 рази, що зайвий раз доводить невпинно зростаючу роль зовнішніх зв'язків у стратегії господарювання.
Механізм впливу зовнішнього фактора на економічне зростання демонструє показник умов торгівлі, що вимірюється співвідношенням між експортними й імпортними цінами.
Погіршення умов торгівлі веде до зменшення фізичного обсягу використаного кінцевого продукту (національного доходу) і, навпаки, якщо спостерігаються сприятливі умови торгівлі, то до виробленого внутрішнього продукту додається позитивний прибуток від зовнішньоекономічної діяльності.
При неможливості оперативно відрегулювати цінову "хвилю", яка часто є відбиттям мінливих умов торгівлі, несприятливий зовнішній вплив можна компенсувати тільки за допомогою нарощування фізичного обсягу експорту в порівнянні з імпортом або обмеженням зростання накопичення при скороченні імпортних постачань. Всі ці реакції ведуть до погіршення економічної динаміки та гальмують структурну перебудову галузей виробництв, що буде показано при аналізі реакції національної промисловості на зовнішні "шоки" при переході до ринку.
Характер зовнішніх зв'язків змінюється у часі, при цьому найбільш інтенсивні економічні зв'язки (табл. 6) існують між країнами, які можна віднести до першого класу.
Таблиця 6
Інтенсивність економічних зв'язків між групами країн
ГРУПИ КРАЇН ХАРАКТЕР ЗВ'ЯЗКІВ ІЗ КРАЇНАМИ
ПЕРШОГО КЛАСУ ДРУГОГО КЛАСУ ТРЕТЬОГО КЛАСУ
Перший клас (розвинуті країни)
і11 і21 іЗ1
Другий клас (середньорозвинуті країни) і12 і22 і32
Третій клас (слаборозвинуті країни) і1З і23 іЗЗ
Зв'язки типу і11; і22; іЗЗ характеризують власне високий, середній і низький ступінь конкурентоспроможності національних економік на світовому ринку, а що стосується інших зв'язків, то вони відбивають змішані моделі економічного співробітництва країн з урахуванням різниці їх можливостей у процесі здійснення зовнішньоторговельної діяльності.
Слід зауважити, що для країн другого і третього класів їх зовнішньоекономічні зв'язки із партнерами першого класу часто бувають єдино необхідним напрямком, хоча такі зв'язки нерідко відзначаються своєрідним дуалізмом. Для країн другого і третього класів найбільш сильними є зв'язки виду і12 і і1З, тобто, з партнерами першого класу, що є носіями науково-технічного прогресу, а найменш слабкими - зв'язки виду іЗ1 і і32. Що стосується зв'язків виду і21 і і23, то партнери третього класу є найменш цікавими для другого класу, при цьому країни другого класу є одночасно як джерелом реалізації засобів виробництва, так і ринком збуту, а країни третього класу - тільки ринком збуту.
Подану схему інтенсивності прояву зовнішніх зв'язків можна дезагрегувати із виділенням основних факторів, що визначають силу їхнього впливу на розвиток національних господарств. По-перше, це рівень економічного розвитку країни, що вимірюється розміром національного доходу на душу населення. І чим вищий даний показник, тим ширші можливості розвитку господарських зв'язків країни з іншими країнами.
Другий фактор - це ступінь розвитку структури суспільного продукту. Залежність між структурою відтвореного продукту й інтенсивністю зовнішніх зв'язків така: чим більш диференційованою є структура виробництва, тим потенційно більш активними можуть бути ці зв'язки і навпаки, оскільки відсутні умови для широкого просування потоків товарів в інші країни. Міжнародні економічні зв'язки є довгостроковими і потужними тільки тоді, коли товарна структура як експорту, так і імпорту диференційована, а ступінь обробки товарів, що підлягають обміну, висока.
Третій фактор - це наявність ресурсів, необхідних для виробництва продукції. Вплив зазначеного фактору на інтенсивність зовнішніх зв'язків може відбуватися безпосередньо через обмін сировинними товарами і опосередковано, через готову продукцію при певному рівні промислового розвитку. Володіння запасами сировинних ресурсів при обмеженому асортименті готовихвиробів змушує також розширювати зовнішні зв'язки, але це характерно для країн, що розвиваються.
Четвертий фактор пов'язаний з можливостями внутрішнього
Loading...

 
 

Цікаве