WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

налагоджувати внутрішнє виробництво імпортозаміщуючої продукції, перш за все, тієї, якої не вистачає для повного технологічного циклу. Так, враховуючи виробничий потенціал країни, потрібно перейти до самостійного випуску не тільки для власних потреб, але й частково на експорт комбайнів зернових та кормозбиральних, картоплезбиральних машин, тракторних сіялок і косилок, причепів та іншого сільськогосподарського реманенту, тролейбусів, котлів для опалення, автобусів, будівельних матеріалів, доїльних апаратів, навантажувачів, електрокарів, холодильників та ряду інших товарів народного споживання.
Із урахуванням специфіки наукового, виробничого, ресурсного і кадрового потенціалу, треба спеціалізуватися на виробництві тих видів продукції, для яких в Україні є найкращі умови, а в обмін за свою продукцію отримувати необхідне з інших країн. При цьому доцільно розробити програми стимулювання з боку держави імпорту тих видів товарів і технологій, які дозволяють радикально модернізувати вітчизняне виробництво, а саме: сучасної техніки, технології, обладнання для власного виробництва товарів народного споживання, медикаментів, продуктів харчування, побутової техніки; засобів транспорту, зв'язку, комунікації та автоматизації у виробничій і невиробничій сфері; сучасної радіоелектронної і обчислювальної техніки, квантової електроніки; ефективних знарядь і технологічних засобів обробки виробів (маловідходних, безвідходних, безконтактних); ліцензій і "ноу-хау" у сфері створення необмежених і поновлюваних джерел енергії, біотехнології і генної інженерії; високоекологічної техніки (очисні споруди); лазерів, оптоелектроніки, мікропроцесорної техніки; автоматизованих систем проектування і виробництва (малолюдні і безлюдні виробництва).
Для успішної реалізації зазначених напрямів слід докорінно вдосконалити патентно-ліцензійну справу; стимулювати розвиток малих і середніх підприємств, фірм і компаній, особливо тих, які займаються інженіринговими, консалтинговими і ліцензійними послугами, науковими розробками та їх освоєнням.
Доцільно, щоб головні сигнали, інформація для процесу прийняття рішень у сфері виділення пріоритетних експортоорієнтованих галузей і видів виробництва, йшла не від чиновників держапарату і не від керівників неконкурентоспроможних підприємств, а від ринку, від реальних результатів діяльності підприємств будь-якої форми власності у сфері реалізації продукції і послуг на зовнішніх ринках.
Для того, щоб цей принцип не залишався лише побажанням, вкрай необхідно здійснити радикальні заходи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Світова практика доводить, що держава має знайти кошти для цієї мети та ініціювати створення розгалуженої, багаторівневої комп'ютеризованої системи збору і обробки інформації для запровадження регулювання зовнішньоекономічних зв'язків.
Важливим аспектом дальшого розвитку зовнішньоекономічних і торговельних відносин стає участь іноземних фірм у реалізації великих і малих проектів розвитку України, а також спільне здійснення науково-технічних програм Європейського Союзу та інших міжнародних союзів. Залучаються іноземні інвестиції для створення своїх науково-технічних і виробничих об'єктів, крім цього вирішуються не тільки завдання розвитку виробничого потенціалу, але і залучення іноземних партнерів у торговельно-господарські відносини. Конкретним прикладом реалізації великих проектів іноземними фірмами є спорудження потужного терміналу на березі Чорного моря для прийняття нафтопродуктів, що надходять в Україну із далекого зарубіжжя.
Відносно новим напрямком розвитку зовнішньоекономічних зв'язків може стати створення вільних економічних зон (ВЕЗ) у прикордонних районах. Проте варто зазначити, що розвиток ВЕЗ породжує не меншу кількість проблем, ніж вирішує.
Умовою активізації зовнішньоекономічних зв'язків є рекламно-інформаційна діяльність, яка дуже розвинута в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона стала впроваджуватися і в нових незалежних державах (ННД) у вигляді друкованої продукції, реклами по радіо і телебаченню. Проте зарубіжна інформація про комерційну діяльність у країнах ННД практично відсутня.
Якщо розглядати умови організації зовнішньоекономічних операцій у цілому по країні, то можна сказати, що вона потребує радикальної реформи, яка була б спрямована на підвищення її ефективності передусім у використанні експортного потенціалу.
2.2. Макроекономічні чинники регулювання зовнішньоторговельної сфери держави
У оцінці проблем удосконалення зовнішньоторговельної політики України важливу роль відіграє аналіз розвитку її зовнішньоекономічних зв'язків. Найбільшої актуальності він набуває в період ринкової трансформації соціально-економічних відносин країни.
В умовах становлення ринкової економіки відкритого типу внутрішні фактори виробництва відчувають на собі сильний вплив зовнішнього середовища і, якщо вчасно їх не врахувати, то результативність господарської системи знижується. Донедавна зовнішньому фактору у вітчизняній економічній теорії розширеного відтворення не приділялося належної уваги, а вплив світового ринку ігнорувався. Такий стан речей можна пояснити декількома причинами. По-перше, замкнутістю народногосподарського комплексу, оскільки вважалося, що необхідні для життєдіяльності суспільства потреби можна задовольняти переважно власними силами завдяки великим запасам природних ресурсів і досить розвинутому науково-технічному потенціалу країни. По-друге, певне значення мали й ідеологічні догми, які не дозволяли йти на всебічне співробітництво з капіталістичними країнами. Все це і визначало вибір моделі господарювання у відриві від ринкової кон'юнктури і переваг міжнародного поділу праці, тобто, аналіз економічного розвитку базувався на виявленні безпосередніх зв'язків товаровиробників І і II підрозділів у межах національної системи.
Слабкість такої концепції очевидна. Відрив відтворювальних процесів від зовнішнього середовища позначається на відсутності адаптивних властивостей у національної економіки в умовах загострення міжнародної конкуренції, обумовлює низький рівень її конкурентоспроможності на фоні порушення вартісних пропорцій господарювання, що веде до уповільнення темпів економічного зростання. Аналіз економіки України за тривалий період часу засвідчує тенденцію до значного економічного спаду. На сучасний момент слід шукати нові моделі господарювання, враховуючи специфіку її ринкової трансформації. Однак внаслідок низки об'єктивних і суб'єктивних причин (високого рівня усуспільнення виробництва, відсутності конкурентного середовища, непідготовленості кадрів тощо) поки не вдалося подолати стереотипи старої системи господарювання. Більше того, розрив господарських зв'язків з країнами СНД і руйнація старих структур управління при відсутності його нового механізму призвели до посиленняневпорядкованості у системі, а в умовах "глибоко ешелонованої" кооперованої економіки окремі галузі і підприємства почали
Loading...

 
 

Цікаве