WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

упродовж десятиріч перебувала в ізоляції від світових ринків, експортує дві основні категорії товарів: сировину й продукцію металургії. Про домінування у структурі українського експорту сировинних матеріалів свідчить табл. 3.
У 1999 р. більше половини українського експорту за кордон становили сировина, чорні метали й цукор. Машини, устаткування та інші механізми (до цієї категорії входить також військовий експорт) становили лише 7,9 % експортного обороту, транспортні засоби - 3,6%. Така структура більше личить країнам, що розвиваються, аніж високорозвинутим промисловим державам, які звичайно набагато більше орієнтуються на експорт промислової продукції.
Таблиця 3
Групи експортних товарів у зовнішній торгівлі України (дані 1999 р.)
ГРУПА ТОВАРІВ ОБСЯГ, МЛН. ДОЛ. США ЧАСТКА У ЗАГАЛЬНІЙ СУМІ ЕКСПОРТУ, %
Живі тварини і продукція тваринництва 274,1 2,4
Продукти рослинного походження 723,2 6,2
Продукція харчової промисловості 307,9 2,5
Мінеральні продукти 1169,0 10,1
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості 1082,8 9,4
Пластмаси та вироби з них 189,3 1,6
Шкіряна сировина 86,9 0,8
Текстиль і текстильні вироби 454,0 3,8
Неблагородні метали і вироби з них 4874,0 42,1
Машини, устаткування, механізми 916,3 7,9
Транспортні засоби 415,1 3,8
Інші товари 1089,0 9.4
Всього 11581,6 100
Джерело: Україна у цифрах у 1999 році: корот. стат. довід. Державний комітет статистики України. - К., 2000.
Україна увійшла у світовий економічний простір як експортер сировини. Країни з розвинутою ринковою економікою уже відійшли від експорту сировини і металів як таких. Так, у структурі експорту країн-учасниць Європейського Союзу (за даними 1999 року) переважає експорт високотехнологічної готової продукції, в тому числі, товарів промислової і побутової електроніки, побутової хімії, автомобілів, продукції легкої промисловості. Між іншим, більша частина вказаних товарів вироблялась і в Україні, але виробництво було поступово зупинено внаслідок нерентабельності, що у свою чергу, є прямим результатом неконкурентоспроможності, яка є наслідком використання застарілої технології і конструкцій, енергоємності виробництв і високої собівартості продукції. Але, на нашу думку, український експорт у разі успішних ринкових перетворень має непогані перспективи. Наприкінці січня 1996 року в Осло був підписаний Договір про створення міжнародного консорціуму за участю фірм і капіталів Норвегії, США, Росії (ПО "Энергия") і України (ПО "Южмаш" і КБ "Южное", Дніпропетровськ) з метою реалізувати проект щодо створення плавучих майданчиків для запуску ракет. Країни, які підписалися під Договором, оцінюють проект у 600 млн. доларів США.
Що ж до імпорту, то у період 1996-1999 рр. значну частку займали нафтопродукти і природний газ, ліс, паливо для атомних реакторів, а також деякі види хімічної продукції і незначну частку - послуги та товари народного споживання. На думку західних експертів, українська держава може в найближчій перспективі обмежити імпорт лісу і лісоматеріалів, комплектуючих для промислових підприємств (тих, які Україна з технічних чи інших причин виробляти не може) та інших товарів.
Значна частка експортних операцій здійснювалася за бартерними контрактами. Їх питома вага в експорті товарів до країн СНД і Балтії становила 48%; до інших країн світу - 32%. Після декрету Кабміну України "Про оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій" підприємства в 1993 році почали продавати більше продукції за ВКВ, а бартеру у 1993 році стало менше і він становив 20,1 % проти 49,9 % у 1992 році. У 1998 і 1999, за даними Держмитслужби, питома вага бартеру в експортних операціях склала відповідно 7,1% та 3,8%.
Станом на 1 січня 2000 року шляхом укладання бартерних контрактів було експортовано чорних металів на суму 318 млн. дол. США; цукру - 125 млн. дол. США; олії - 94 млн. дол. США; товарів хімічної промисловості - 76 млн. дол. США. Така форма торгівлі має право на існування, але в наших умовах розширення її використання може тільки погіршити економічний стан, приховати канали надходження валютної виручки і привести до остаточного розвалу фінансової системи. Факторів, що зумовили "бартеризацію" торгівлі, існує дуже багато. Це і нестабільність фінансово-грошової системи, недосконалість податкової політики, нерозвиненість банківської системи, неконкурентоспроможність нової продукції, низька купівельна спроможність українських споживачів, але головна проблема полягає в неадекватності темпів лібералізації зовнішньоекономічної діяльності і процесів приватизації. Найбільшу стурбованість викликає той факт, що у бартерних операціях стрімко збільшується питома вага високоліквідної продукції.
Прогноз ймовірного розвитку зовнішньоторговельних операцій України може бути розроблений на основі макроекономічного аналізу стану народного господарства. За оцінками розвитку економіки держави, які включають галузі промисловості, сільського господарства та невиробничої сфери, за умов впровадження програми структурної перебудови передбачається зростання обсягів експортно-імпортних операцій за 1995-2015 рр. на 22,6%. Принципово важлива така тенденція: збільшення товарообігу передбачається досягти за рахунок випереджаючого росту експорту - до 147,0 млн. дол. США (табл. 4).
Таблиця 4
Дані оцінки експортно-імпортних операцій України,
у млн. дол. США
ПОКАЗНИКИ І ЕТАП (1994-1995РР) ІІ ЕТАП (1996-2005РР) III ЕТАП (2006-2015РР) II ЕТАП У % ДО І ЕТАПУ III ЕТАП У % ДО І ЕТАПУ III ЕТАП У % ДО ІІ ЕТАПУ
Товарообіг 31997 57061 59254 178.3 185.2 103,8
Експорт 14163 18441 20824 130.2 147,0 112,9
Імпорт 17834 18620 18410 104.4 103,295.5 98,9
Джерело: Структурна перебудова України. Основні напрямки та пріоритети. К.:НДЕІ Мінекономіки України, 1994.
Традиційно значні обсяги експорту заплановані на металургійний комплекс. Суттєво планується підвищити обсяги експорту продукції хімічного комплексу (мінеральні добрива, двоокис титану, поліетилен, поліпропілен), машинобудівного комплексу (трактори, автомобілі, устаткування для легкої та харчової промисловості), виробництва будівельних матеріалів (цемент, скло будівельне), агропромислового комплексу (зерно, м'ясо і м'ясопродукти, цукор, олія). Передбачається, що значними залишаться обсяги імпортних поставок з інших країн СНД енергоносіїв, продукції хімії і машинобудування, легкої промисловості, транспорту і зв'язку, поліграфії.
У найближчій перспективі проглядається можливість і доцільність повернення України до числа держав, що експортують зерно і сільськогосподарську продукцію. У зв'язку з цим необхідно у першу чергу забезпечити подальше збільшення зернових культур в обсязі, який повністю покриває потреби країни у продовольстві і виключає його імпортні поставки. Для цього річне виробництво зернових культур має бутидоведено до рівня, який перевищує 1 т на душу населення. В агропромисловому комплексі необхідно у першу чергу звернути увагу
Loading...

 
 

Цікаве