WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

поєднання "вільного підприємництва" з державним втручанням. Керування ринком і пряме втручання в ринкові відносини є частиною процесу будування ринку. Якщо просто викинути неконкурентоспроможну галузь у глобальний ринок, то це не приведе до появи конкурентноспроможних фірм, що добре орієнтуються в ринкових відносинах. Спеціалісти заходу рекомендують змиритися з необхідністю тимчасового захисту національного ринку в тих випадках, коли швидка і беззастережна лібералізація загрожує настільки ж швидкою руйнацією виробничого потенціалу і появою перешкод на шляху зростання, пов'язаних із погіршенням стану платіжного балансу [Див.: 252, 263, 264].
Висновки до розділу 1.
Процес розвитку зовнішньоекономічних взаємовідносин країн світу пройшов три основні етапи:1)невеликий за обсягом торговельний оборот, який будувався на принципах прагматизму та стійких традицій; 2) активне втручання держави у планування та організацію торговельних зв'язків при існуванні систем з протилежним соціально-економічним укладом; 3) лібералізація зовнішньоекономічної діяльності на підставі врахування принципів корпоративного менеджменту.
На кожному з етапів посилювалася необхідність запровадження заходів протекціонізму або вільної торгівлі, які мали свій специфічний інструментарій. У "чистому" вигляді державна політика протекціонізму або лібералізації зовнішньої торгівлі не зустрічалася в жодній з країн світу. На підставі аналізу політики урядів різних країнах у зовнішньоторговельній сфері слід зробити висновок, що розробка такої політики потребує зваженого підходу до вибору моделі політики з урахуванням широкого кола макроекономічних, організаційних, політичних, соціальних, технологічних та інших чинників.
Пріоритет національних інтересів повинен бути, на наш погляд, чітко акцентований і в українській зовнішньоекономічній політиці, якій варто стати, з одного боку, більш прагматичною, а з іншого - більш агресивною у відстоюванні цих інтересів, тобто, фактично більш відповідною до реальних "правил гри" у системі світогосподарських відносин.
Розділ II
МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1 Стратегічні напрями розвитку зовнішньоторговельної політики України
Стан зовнішньої торгівлі України зумовлюється впливом цілого комплексу економічних, політичних, соціальних, технологічних, структурних, екологічних та інших чинників. Вони розрізняються за природою походження, за часом, об'єктивним чи суб'єктивним характером виникнення, за тривалістю дії та обумовлюються залежністю від циклічності економічного розвитку, галузевою специфікою та іншими класифікаційними ознаками.
Виявити вагомість і наслідки впливу конкретних чинників, за вектором дії яких стоять численні причини, практично неможливо внаслідок прямих і опосередкованих взаємозв'язків та взаємодії між ними. Це зумовлено різною природою їх виникнення та походження, а також часовим впливом економічних процесів минулого і реалій ринкової трансформації.
Безсистемне нагромадження цих чинників призвело до вибору нинішньої моделі ринкового реформування, впровадження якої загострило системну трансформаційну кризу і посилило несприятливий розвиток зовнішньої торгівлі, що погіршує позиції нашої держави на світогосподарській арені.
Економічний успіх будь-якої країни світу базується на зовнішній торгівлі. Ще жодна країна не спромоглася створити здорову економіку, ізолювавши себе від світової економічної системи. Міжнародна торгівля несе з собою безліч переваг, що стимулюють економічне зростання. Завдяки торгівлі країни отримують можливість спеціалізуватися у кількох провідних сферах економіки, адже вони можуть імпортувати ту продукцію, яку вони самі не виробляють. Крім того, торгівля сприяє поширенню нових ідей і технологій. Коли в якійсь країні з'являється важливий винахід, міжнародні торговельні зв'язки розносять його по цілому світі.
Найбільш яскравим показником розвитку міжнародної торгівлі є той факт, що загальний обсяг світового товарообороту у доларовому вимірі зростає набагато швидше, ніж загальний обсяг світового доходу. Через те, що обсяг торгівлі останнім часом зростав швидше, ніж доходи, зовнішні економічні зв'язки почали відігравати все важливішу роль практично в усіх країнах, що процвітають. У табл.1 показано частку експорту в обсязі валового внутрішнього продукту групи розвинутих країн за період з 1960 до 1993 р. Ми бачимо, що практично в усіх цих країнах частка експорту в загальному обсязі ВНП зросла. В економіці цих держав торгівля відіграє сьогодні як ніколи важливу роль.
Таблиця 1
Частка експорту у загальному обсязі ВНП, у %.
КРАЇНА 1960 Р. 1993 Р.
Франція 15 16,5
Німеччина 19 19,9
Італія 15 16,9
Японія 11 8,6
Іспанія 10 13,1
Великобританія 21 22
Сполучені Штати Америки 5 7,4
Джерело: World Development Report 1995, Світовий банк.
Що ж до України та інших постсоціалістичних країн, то вони залишилися поза цим процесом. У цих державах існували дуже жорсткі обмеження на зовнішню економічну діяльність, яка здійснювалася головним чином у межах кордонів соціалістичного табору. Підприємствам цих країн дозволялося експортувати або імпортувати товари лише у тому разі, якщо це передбачав центральний план, і для здійснення будь-якої міжнародної торговельної операції вимагалася санкція уряду. Більше того, підприємствам не дозволялося встановлювати безпосередні контакти з потенційними клієнтами. Зовнішня торгівля була прерогативою державних бюрократичних організацій, що стояли на шляху між українськими та іноземними підприємствами.
Згубні наслідки такого стану справ очевидні. Серед усіх промислових країн світу Україна є одним з найменших експортерів. У табл. 2 наведено приблизний обсяг експорту на душу населення у цілій групі країн. Україна посідає у цій таблиці останнє місце, адже український експорт складав у 1997 році лише 280 дол. США на людину. Крім того, ми бачимо, що усі країни колишнього соціалістичного табору мають дуже низькі показники обсягів експорту на душу населення. Що ж до промислових країн Заходу, то у перерахунку на душу населення вони експортують у багато разів більше, ніж Україна.
Надзвичайно низький рівень українського експорту обумовлює і дуже низький рівень імпорту. Україні бракує твердої валюти, необхідної для закупівлі західного обладнання, технологій і споживчих товарів, які є ключем до економічного зростання й піднесення життєвого рівня. Для того, щоб процес реформ був успішним, він має обов'язково передбачати розширення обсягів експорту.
Таблиця 2
Обсяг експорту на душу населення за 1997, дол. США
КРАЇНА Обсяг експорту
Німеччина 5684
Франція 4948
Великобританія 4835
Південна Корея 2961
Мексика 677
Чехія 2212
Словаччина 1634
Польща 666
Росія 594
Україна 280
Джерело: Міністерство економіки України
Крімтого, в Україні низькі обсяги експорту поєднуються з його вкрай незадовільною структурою. Країна, що
Loading...

 
 

Цікаве