WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

велику стриманість та обережність в інших сферах. Поставивши собі за мету "прикрити" якусь галузь від іноземної конкуренції, вони домагаються її здійснення наполегливо і винахідливо, у той же час украй рідко визнаючи, що вони використовують по суті справи протекціоністські важелі.
З появою відчутних труднощів у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків на рубежі 1960-70 років (ослаблення позицій країни на ряді ринків, поява дефіциту торгового балансу, що набрав потім хронічного характеру тощо) адміністрація США стала звертати все більше уваги на торговельно-політичну практику своїх партнерів і відповідно все частіше говорити, що вільна торгівля повинна бути одночасно "сумлінною" або "справедливою". Вимога забезпечення такої "сумлінності", розуміння якої американцями нерідко виходить за межі погоджених міжнародних норм торговельно-економічних відносин, активно використовується для тиску на партнерів і взагалі стало невід'ємною частиною зовнішньоекономічної доктрини США. Починаючи з часів президента Рейгана, всі американські адміністрації постійно підкреслюють, що вони проводять "агресивну" торгову політику, націлену на те, щоб усунути перешкоди на шляху американського експорту, створювані іншими країнами [51, с.76].
У системі державного регулювання зовнішньої торгівлі США роль імпортних митних тарифів зараз різко впала (застосування експортних тарифів узагалі не практикується), хоча по деяких "більш чутливих" категоріях товарів (одяг, взуття і т.п.) ставки мит зберігаються на рівні 10-20% - при середньому рівні стягування приблизно в 5%. Відповідно різко зросло значення нетарифних бар'єрів (НТБ), що використовуються для обмеження як "сумлінної", так і "несумлінної" торгівлі. Частина з них - захисні заходи, що застосовуються для тимчасового захисту від іноземної конкуренції галузей на період їхньої адаптації до вимог ринку (передбачені ст. XIX ГАТТ/СОТ, чому в американському законодавстві відповідає "рятівна обмовка" розділу II Закону про торгівлю 1974 р. - вона є класичною формою "виховного" протекціонізму. Інших, що повстають проти "несумлінної" конкуренції або карають за неї - можна умовно віднести до різновиду "тактичного" протекціонізму. Нарешті, існують і НТБ, що цілком вписуються в поняття "стратегічного" протекціонізму, тобто спрямовані просто на ізоляцію від світового ринку на невизначений термін якихось неконкурентоспроможних галузей або створення переваг для національного капіталу. [51, с.83]
Варто підкреслити, що на даний час США суворо дотримуються принципу взаємності, особливо у відношеннях із партнерами, і не бажають іти на будь-які односторонні поступки в галузі лібералізації системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, у той же час "відповідаючи ударом на удар", якщо якісь кроки інших країн негативно зачіпають американські інтереси.
Протекціонізм в галузі експорту звичайно виступає у формі надання державою експортних субсидій, пільгових кредитів тощо. США в принципі виступають за повну відмову від усіх видів такого субсидування й вдаються до нього значно рідше, ніж багато інших країн. В обмежених масштабах для такої підтримки використовується Експортно-імпортний банк, програми іноземної допомоги, програми регулювання сільського господарства. Заступницький (насамперед стосовно споживачів) ефект можуть мати обмеження експорту, що, правда, у даний час у США не практикуються, хоча всі необхідні для застосування цих практик повноваження зберігаються. Так, у законі про регулювання експорту 1979 р. міститься особливий розділ "Міри контролю, пов'язані з недостачею товарів", що надає право президенту країни у визначених рамках і на певних умовах забороняти або обмежувати експорт будь-яких дефіцитних товарів. У 1973-1974 р., реагуючи на стан внутрішнього ринку, США тимчасово вводили заборони й обмеження на вивіз бобів сої, пшениці, окремих видів рослинних масел, кормів, добрив, брухту чорних металів. Протягом 22 років діяла також уведена на інших юридичних засадах заборона на експорт нафти з Аляски.
Відкрито протекціоністська політика проводиться в сфері експорту космічних послуг - їх ринок фактично поділений із західноєвропейськими країнами. У той же час, володіючи значною конкурентною перевагою у сфері експорту інших послуг, США виступають за максимальну лібералізацію торгівлі ними. З послідовно лібералістичних позицій підходять вони і до питань руху приватного капіталу.
Європейський союз (ЄС) має єдину митну територію, і свобода внутрішньої торгівлі сполучається з єдиним режимом торгівлі з третіми країнами. При цьому використовуються найрізноманітніші заходи зовнішньоекономічного регулювання.
Мита на імпорт систематизуються в митних тарифах, що мають звичайно дві колонки: номінальну і пільгову, що практикується між країнами, які взаємно надають одна одній режим найбільшого сприяння в торгівлі (РНС). У ГАТТ/СОТ РНС діє взаємно по відношенню до всіх країн-членів, а для не членів (у тому числі, України) на підставі двосторонніх торгових угод. У ЄС, наприклад, номінальні ставки тарифів на ввезення енерготоварів коливаються в розмірі 0-7,5%, чому відповідають ставки РНС - 0-5,6% (в Угорщини 3,8-10,4% і 0-9,4%), у Японії 0-6,2 і 0-5,0% тощо). [70, с.15]
Особливим випадком протекціоністського захисту виступають "змінні збори", стягнуті для автоматичного вирівнювання при імпорті зовнішніх і внутрішніх цін. Такі збори, що усувають цінову конкуренцію, особливо активно застосовуються в аграрному секторі ЄС, де вони виступають як невід'ємна складова частина аграрної політики. Розмір збору розраховується як різниця між "довідковою" ціною внутрішнього ринку ЄС, яка встановлюється щорічно для товарів, що захищаються, і "представницькою" ціною зовнішнього ринку, що постійно варіюється в залежності від кон'юнктури за певним набором показників [53, с.91].
Аграрний протекціонізм ЄС вважається найбільш витонченим. Він не лише вижив у рамках Уругвайського раунду, але й у багатьох своїх елементах був кодифікований в укладеній на цьому раунді угоді про торгівлю сільськогосподарськими товарами.
Там, де міжнародні зобов'язання зв'язують урядам руки в їх тарифній політиці, вишукуються інші способи протекціонізму. Зокрема, практикуються податки і збори, що накладаються винятково на імпортні товари. При цьому ГАТТ/СОТ вимагає нейтрального, тобто однакового застосування всіх інших непрямих внутрішніх податків (акцизів, на додану вартість, на відсотки тощо) і до імпортних, і до вітчизняних товарів.
Антидемпінгові процедури використовуються звичайно проти імпорту, який швидко зростає, із третіх країн, що насамперед були соціалістичними державами. За останні роки число скарг на демпінг у ЄС зросло до 440 (32% на товари з СНД і країн Центральної і Східної Європи (ЦСЕ), 20% - Японії і Східної Азії; 8% - КНР і т.д., причому, 330 скаргам був даний хід і введені санкції) [70, с.187]. За регламентом ЄС № 2423/88 демпінг визначається як продажімпортних товарів на ринку ЄС нижче "нормальної" ціни, коли це наносить або
Loading...

 
 

Цікаве