WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

розвитку імпорто-заміщуючих виробництв призводить до серйозних помилок у реалізації стратегії економічного розвитку, вихідним принципом якої є імпортозаміщення.
Дуже часто протекціоністська політика окремої країни має, так би мовити, зовнішні наслідки. У практиці світової торгівлі можна знайти численні приклади того, як іноземні виробники намагалися обійти бар'єри на шляху проникнення на внутрішній ринок інших країн. При цьому вони досить часто інвестували значні кошти у запровадження нових технологій, які б давали можливість зменшити видатки виробництва. А це давало їм змогу посилити свої позиції в конкурентній боротьбі к цього через певний період часу вони починають вимагати посилення протекціоністського захисту.
Важливим аргументом на користь протекціонізму є боротьба з демпінгом. Тут треба відзначити, що жодний феномен міжнародної торгівлі не викликає такої кількості суперечливих оцінок та пояснень, як демпінг. Ось чому в економічній літературі існує декілька визначень суті цього явища. Відповідно до визначень, в основу яких покладена цінова оцінка феномена, демпінг має місце тоді, коли фірма продає свої товари на закордонному ринку за цінами нижчими, ніж ціна національних виробників аналогічних товарів.
Група визначень, в яких увага звертається на процес виробництва, характеризує демпінг як реалізацію товарів на закордонних ринках за ціною, що нижча від видатків виробництва в даній країні. Але найбільш вживаним і в економічній літературі, і на практиці є "цінове" визначення демпінгу. Треба сказати, що різниця у цих визначеннях має особливо велике значення, оскільки наявність демпінгу відповідно до одного визначення зовсім не означає демпінгу згідно з іншим [див. 21, 65, 70,93,105].
В економічній науці розрізняють три види демпінгу. Перший вид - це спорадичний демпінг (sporadic dumping). Цей термін використовується для визначення умов реалізації товару на закордонному ринку за цінами, нижчими від внутрішніх або видатків виробництва упродовж дуже короткого проміжку часу. Такий демпінг може зруйнувати внутрішній ринок, оскільки період реалізації іноземних товарів чітко не визначений і в будь-який момент її обсяги можуть різко змінитися. Разом з тим, спорадичний демпінг, фактично, не може завдати дуже серйозних збитків національним виробникам. Такий демпінг вигідний споживачам, які протягом короткого часу мають можливість купувати товари за досить низькими цінами.
Другим важливим фактором є так званий хижацький демпінг (predatory dumping). Під таким демпінгом розуміють реалізацію товарів на закордонних ринках за цінами нижчими від видатків з метою витіснення з ринку національних виробників. У такий спосіб іноземні фірми намагаються завоювати ринок конкретного товару та, зайнявши монополістичне становище на ньому, підняти в майбутньому ціни. Хоча логіка такої поведінки здається бездоганною, але, говорячи про хижацький демпінг, слід мати на увазі декілька моментів.
По-перше, реалізація такої стратегії вимагає значних коштів. Тому майбутнє монопольне становище мусить обіцяти досить значні прибутки, які б компенсували втрати від демпінгу. По-друге, національні виробники чудово розуміють, що хижацький демпінг вимагає великих коштів і не може продовжуватися протягом досить тривалого періоду часу. У цьому випадку національні фірми можуть мобілізувати кошти, необхідні для утримання своїх позицій, доки демпінг не скінчиться. По-третє, навіть якщо хижацький демпінг призведе до бажаного результату, тобто, витіснення національних виробників з ринку, то залишається ще проблема, як вигідно скористатися своїм монопольним становищем. У цей момент завжди існує небезпека того, що національні виробники (або інші експортери) знову з'являться на ринку і почнуть, у свою чергу, продавати товар за низькими цінами.
Третім видом є так званий постійний (стійкий) демпінг. Така політика являє собою реалізацію товарів за цінами, нижчими від внутрішніх цін або видатків виробництва, упродовж значного періоду часу. Цей вид демпінгу завдяки безперервності може досить серйозно вразити певну галузь, тому виробники цієї галузі активно вимагають захисту від іноземної конкуренції. У такому випадку дуже важливо чітко визначати критерії оцінки ціни іноземних компаній - національна ціна або видатки виробництва.
У багатьох економічних дослідженнях постійний демпінг ототожнюють з ціновою дискримінацією. Вона полягає в тому, що фірма має змогу поділити своїх клієнтів на декілька груп і продавати кожній групі товар за різними цінами. Для того, щоб цінова дискримінація була успішною, фірма має забезпечити виконання трьох умов:
а) фірма повинна мати певну монополістичну владу над ринком, тобто намагатися бути ціновим лідером, а не орієнтуватися на цінову політику інших компаній;
б) фірма повинна бути спроможна зберігати кордони між окремими ринками. Якщо фірма не може забезпечити такого відокремлення, то тоді виникає явище арбітражу, тобто купівлі товару на одному ринку за низькою ціною та реалізація на іншому за більш високою. Вна В міжнародній торгівлі фірма, швидше за все, матиме справу з більшою кількістю замінників на закордонному ринку (а відтак і з більшою еластичністю), ніж на національному. Тому природньо, що свої товари за кордоном фірма реалізовуватиме за більш низькими цінами.
Коли мова йде про постійний демпінг у формі реалізації товарів за цінами, нижчими від видатків виробництва в країні-імпортері, то очевидно, що фірми не мають стимулу до реалізації подібної стратегії, тому кількість таких випадків у торговельній практиці дуже незначна. Фірми можуть піти на це лише за умови функціонування певної системи компенсації частини своїх видатків виробництва. Сьогодні такі системи найширше розповсюджені в сільському господарстві індустріально розвинутих країн у формі сукупності певних заходів, спрямованих на підтримку цін на сільськогосподарську продукцію. Відзначимо, що функціонування цих систем дає можливість виробникам реалізовувати певну кількість сільськогосподарських товарів за цінами, значно нижчими від реальних видатків виробництва.
1.3. Макроекономічні та організаційні аспекти реалізації зовнішньоторговельної політики у країнах світу
Проблема раціонального співвідношення принципів вільної торгівлі і протекціонізму є однією з найбільш гострих і дискусійних у теорії і практиці міжнародних економічних відносин.
Зовнішньоекономічний порядок,заснований на виваженому поєднанні принципів лібералізації та протекціонізму, є
Loading...

 
 

Цікаве