WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

до РX1, то обсяг його реалізації на зовнішньому ринку зростає до величини QX1. Разом з тим реалізація товару на внутрішньому ринку зменшується, причому, внутрішня ціна зростає до РX2. Прямокутник РX1РX2КЕ1 характеризує видатки держави на виплату субсидій експортерам.
Очевидно, що виплата експортної субсидії створює стимули для виробника розширити поставки передусім на зовнішній, а не на внутрішній ринок. Внаслідок цього скорочення обсягів реалізації товару на внутрішньому ринку веде до зростання його ціни. Продаючи національним споживачам товари за ціною Рх2, фірма отримує той же прибуток, що і при реалізації товарів на зовнішньому ринку, оскільки внутрішня ціна являє собою суму експортної ціни та експортної субсидії.
Таким чином, застосування експортних субсидій негативно впливає на добробут національних споживачів: зменшення кількості товару на внутрішньому ринку веде до збільшення його ціни. По-друге, експортна субсидія не приносить жодного прибутку, на відміну від митних тарифів та експортних податків. Величина субсидії дорівнює площі прямокутника РX2РX1Е1K. Для того, щоб мати змогу здійснити ці витрати, держава повинна знайти джерела надходження відповідних коштів до бюджету. Такими джерелами можуть бути нові податки або скорочення видатків на інші цілі. Теоретично держава може піти і на дефіцитне фінансування, але при цьому збільшується державний борг, можуть зростати рівні інфляції та відсоткових ставок.
Серед нетарифних інструментів зовнішньоторговельної політики важливу роль відіграють імпортні квоти як засіб, за допомогою якого регулюється кількість товару, що ввозиться в країну. Для аналізу механізму впливу імпортних квот зобразимо криві попиту на імпорт та пропозиції імпортних товарів Dm та Sm (рис. 7).
Рис. 7. Механізм дії імпортної квоти
За умов вільної торгівлі країна імпортує QmE одиниць товару за ціною РmE. Якщо уряд вводить обмеження на імпорт у формі імпортної квоти, то на національний ринок потрапляє лише Qm1 одиниць товару з-за кордону. Очевидно, що захисний ефект досягається лише за умови Qm1 < QmE. Внаслідок введення квоти крива пропозиції імпортного товару набуває форми ламаної лінії СAS1m. Її вертикальна частина AS1m показує, що за будь-яких цін на внутрішньому ринку пропозиція імпортного товару буде обмежена Qm1. Тепер ринкова рівновага досягається при ціні Рm1 та кількості товару в точці Е1. Внаслідок застосування імпортної квоти ціна товару зростає до Рm1, а його кількість зменшується на (QmE - Qm1 ) одиниць. Як і у випадку з імпортними тарифами, імпортний товар стає для споживачів дорожчим, ніж за умов вільної торгівлі. Разом з цим, закордонний виробник за свій товар отримує нижчу ціну (Рm2) [225, с.59-60].
Внаслідок різниці між цінами споживача та виробника утворюється прямокутник Рm2 Рm1 Е1A. Його площа являє собою певну вартісну величину, яка може бути "спіймана" різними економічними гравцями. Такий прямокутник в економічній літературі називається прибутком від квоти, або квотною рентою (quota profit, quota rent) [225, с.72].
Розподіл квот здійснюється за допомогою видачі імпортних ліцензій. Ці ліцензії можуть надаватися за плату або безкоштовно. Видача платних ліцензій є джерелом прибутку держави від розподілу квот. Фірма-імпортер, звісно, готова придбати ліцензію, оскільки вона купує товар у закордонного виробника за ціною Рm2, а реалізує його на національному ринку за ціною Рm1. Якщо ж ліцензії видаються безкоштовно, тоді фірма-імпортер практично отримує додатковий прибуток. Але тут слід зазначити, що і безкоштовний розподіл ліцензій пов'язаний з певними проблемами. Так, якщо ліцензії будуть надаватися фірмам виходячи з традиційної частки ринку, яку вони мали в попередні роки, то такі фірми постійно отримуватимуть додатковий прибуток. Крім того, безкоштовний розподіл ліцензій потенційно створює грунт для хабарництва.
Коли кількість іноземних фірм-експортерів обмежена, то вони можуть об'єднати свої зусилля у відповідь на введення квоти. У цьому випадку фірми, користуючись своїм монопольним становищем, мають можливість реалізовувати свій товар за ціною Рm1, а не за ціною Рm2. У цьому випадку квотна рента надходить до іноземного постачальника [225, с.83].
В цілому, можна зробити висновок, що в разі застосування політики протекціонізму, тариф має певні переваги над імпортними квотами з точки зору впливу на добробут споживачів. Частково цей висновок пояснюється тим, що мито потенційно стимулює впровадження науково-технічних новацій іноземним постачальником. Внаслідок застосування нових технологій, які ведуть до зменшення видатків виробництва, крива пропозиції імпортних товарів S1m зміщується вертикально вниз. У результаті цього закордонні виробники отримують можливість збільшити обсяги реалізації своїх товарів на ринку, тоді як споживачі можуть придбати більше товарів за нижчими цінами порівняно з періодом до підвищення технічного рівня виробництва. При застосуванні квоти економія на видатках виробництва за рахунок підвищення технологічного рівня виробництва також призведе до зсуву кривої S1m вертикально вниз, але це не приведе до розширення імпорту. Таким чином, введення імпортної квоти значно меншою мірою стимулює технологічні нововведення, оскільки зменшення видатків не сприяє розширенню реалізації товару.
Деякими авторами часто наводиться аргумент, що реалізація протекціоністської політики може з часом вступити в певне протиріччя з економічним ростом. Проблема полягає в тому, що економічний ріст потенційно веде до зростання попиту на імпортні товари, якщо, звичайно, ці продукти не є товарами нижчої економічної якості. У цьому випадку різні інструменти зовнішньоекономічної політики можуть різною мірою вплинути на добробут країни.
Порівняємо наслідки застосування митного тарифу та імпортної квоти, використовуючи традиційну схему з кривими попиту на імпортні товари та пропозиції імпортних товарів. Імпорт обмежується кількістю Qm1, і на імпортні товари встановлюється ціна Рm1 (рис. 8). Крива S1m відображає запровадження специфічного тарифу, а крива АВS11m - імпортної квоти [227, с.31].
При збільшенні попиту крива Dm зміщується вгору і займає положення D1m. Таке зростання попиту та митний тариф разом зумовлюють підвищення ціни до рівня Рm3 при ринковій рівновазі в точці Е11. Водночас для задоволення зростаючого попиту збільшується обсяг імпорту: тепер країна ввозить Qm2 одиниць товару, тоді як раніше вона імпортувала Qm1. Введення квоти також веде до зростання ціни до рівня Рm4 і при одночасному збільшенні попиту ринкова рівновага встановлюється в точці Е1.
Рис. 8. Митний тариф та квота в умовах зростання попиту на імпортні товари.
Коли з метою регулювання торгівлі застосовується імпортна квота, то зростання попиту на імпортний товар не викликає збільшення його ввозу в країну, але ціни зростають з Рm1 до Рm4. Відзначимо, що в цьому випадку споживачі не отримають більшу кількістьімпортного товару. Ця кількість залишається на рівні Qm2, хоча споживачі платять за
Loading...

 
 

Цікаве