WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання зовнішньоеко-номічної діяльності - Реферат

Державне регулювання зовнішньоеко-номічної діяльності - Реферат

коли в країну ввозяться товари за цінами, які значно нижчі за ціни або навіть собівартість у країні-експортері, через що за-знають шкоди національні виробники аналогічних товарів. Антидемпін-говим митом може обкладатися й експортна продукція, якщо її ціна сут-тєво менша за ціну інших експортерів подібних товарів. Ставка антиде-мпінгового мита не повинна перевищувати різниці між демпінговою ці-ною конкурентного товару та середньою ціною товару, що експортуєть-ся або імпортується в країну.
До нетарифних методів державного регулювання зовнішньоторго-вельної діяльності відносять: надання субсидій виробникам експортних товарів, пільгове експортне кредитування, застосування індикативних цін, установлення мінімальної митної вартості на окремі товари та ін. Субсидії спрямовано на підтримку національних виробників і за харак-тером виплат їх поділяють на прямі й непрямі. Прямі субсидії надаються експортеру у формі безпосередніх виплат на відшкодування різниці між його витратами та отриманим доходом, а непрямі - є формою надання пільг в оподаткуванні, позик за більш низькими ставками, пільгових умов страхування тощо. Експортне кредитування передбачає фінансове стимулювання розвитку експорту національних товарів. Воно, як пра-вило, здійснюється у формі надання державних кредитів національним експортерам під пільгові процентні ставки або іноземним імпортерам за умови придбання товарів лише вітчизняного виробництва.
У системі нетарифних інструментів є вагомими індикативні ціни, застосування яких спрямовано на збільшення валютних надходжень від експорту продукції і зменшення валютних витрат на закупівлю імпорт-них товарів. Індикативними називаються ціни на товари, які відповіда-ють цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортно-імпортних операцій. Такі ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких встановлено особливі режими, спеціальні імпортні процедури або антидемпінгові заходи. Індикативні ціни розро-бляє Міністерство економіки на базі результатів аналізу інформації, яку воно одержує від митних, фінансових, статистичних, банківських та ін-ших установ і організацій.
Щодо окремих імпортних товарів (тютюнові вироби та ін.) держа-ва встановлює їхню мінімальну митну вартість. Метою її запровадження є забезпечення повноти сплати податку на додану вартість та недопу-щення заниження митної вартості товарів, що ввозяться в Україну. Так, якщо контрактна ціна товару менша за мінімальну митну вартість, то податок на додану вартість визначатиметься з мінімальної митної варто-сті. Перелік товарів та їхня мінімальна митна вартість затверджуються Кабінетом Міністрів України, а пропозиції щодо внесення змін до такого переліку розробляються Міністерством економіки та Державною мит-ною службою країни.
До найпоширеніших адміністративних інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать квотування та ліцензування. Квотування - це кількісне обмеження імпорту або експо-рту певної категорії товарів, а ліцензування - це умови і порядок на-дання державними органами спеціального дозволу на ввезення або ви-везення таких товарів. Перелік товарів, щодо яких встановлюються спе-ціальні експортно-імпортні режими чи взагалі забороняється експорт та імпорт, затверджується Кабінетом Міністрів України. Надання квот та ліцензій на експорт та імпорт товарів і послуг здійснюється Міністерст-вом економіки. Експортно-імпортні операції з товарами понад встанов-лені квоти можливі за умови сплати ввізного (експортного) мита.
Іншим напрямом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є управління іноземними інвестиціями. Необхідність залучен-ня зовнішніх інвестицій зумовлюється тим, що країна, маючи обмежені бюджетні фінансові ресурси, не може власними силами забезпечити ефе-ктивні структурні зміни в економіці. Це потребує пильної уваги до по-шуку додаткових фінансових джерел, що з них найзначнішим є іноземне інвестування. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідними еконо-міками не можуть вийти з економічної кризи без залучення іноземних інвестицій. Використання таких інвестицій сприяє формуванню націона-льних інвестиційних ринків, макроекономічній стабілізації економіки й уможливлює вирішення окремих соціальних проблем перехідного пері-оду. Тому іноземне інвестування посідає особливе місце в структурі зов-нішньоекономічних пріоритетів української економіки.
Здійснюючи децентралізацію управління, наша країна значною мірою відмовилась від функції централізованого забезпечення інвестиці-ями, передавши її суб'єктам господарювання. Але при цьому держава встановила правовий режим регулювання інвестиційної діяльності, тоб-то визначила певні правила, норми й стандарти, якими мають керувати-ся іноземні інвестори на території країни.
Політика України щодо державного регулювання іноземних інвес-тицій визначається Законами "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про захист іноземних інвести-цій" тощо, а також постановами Кабінету Міністрів України "Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій", "Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора" та ін. Цими до-кументами визначаються загальні засади державного регулювання іно-земних інвестицій, суб'єкти, види і форми інвестування, порядок контро-лю за здійсненням інвестицій та державні гарантії їхнього захисту.
Іноземні інвестиції можуть, а в окремих випадках навіть мусять, бути застраховані. Страхування зовнішньоекономічних операцій стосу-ється певних ризиків, і проводиться державними, акціонерними, зміша-ними та іншими комерційними страховими компаніями на договірних засадах. Страхування експортних кредитів, позичок, а також деяких ін-вестицій і контрактів на поставку машин та обладнання здійснює спеціа-лізоване страхове акціонерне товариство, контрольний пакет акцій якого належить уряду України.
Регулюючи взаємовідносини інвесторів і держави на засаді вста-новлення правових і економічних умов господарської діяльності підпри-ємств з іноземними інвестиціями, уряд визначає також пільги та гарантії майнових прав та інтересів таких підприємств. Пільгами для них є, по-перше, звільнення від обкладання митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства, а по-друге, те, що його продукція не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови їїсертифікації як продукції власного виробництва. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють інвестиційні проек-ти із залученням іноземних інвестицій, які спрямовані на реалізацію державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціаль-ної сфери та територій, може встановлюватися пільговий інвестиційний режим.
Україна не тільки залучає іноземні інвестиції, а й сама інвестує кошти за кордоном. Такі інвестиції можуть здійснюватися з метою ство-рення спільних підприємств і розширення збуту їхньої продукції, участі в розробці та експлуатації за кордоном сировинних родовищ, створення спільних підприємств з організації послуг та здобування ринку збуту для високотехнологічної української продукції. Основні умови та вимо-ги щодо здійснення інвестицій за кордон встановлює
Loading...

 
 

Цікаве