WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Основи визначення надходжень місцевих бюджетів, їх аналіз (на прикладі Коломийського району) - Дипломна робота

Основи визначення надходжень місцевих бюджетів, їх аналіз (на прикладі Коломийського району) - Дипломна робота

централізованого водопостачання з відхиленням від
відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ
та сіл;
7) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою
Автономної Республіки Крим та місцевими радами;
8) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста
Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах;
9) субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на заходи щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні-послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень;
10) надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
11) 30 відсотків надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;
12) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;
14) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим
сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла.
Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на
заходи, передбачені законодавством.
Важливим документом є декрет Кабінету Міністрів України " Про місцеві податки і збори", прийнятий 20 травня 1993 року за N 56-93.
Цей Декрет визначає види місцевих податків і зборів, їх
граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення
бюджетів місцевого самоврядування. Згідно з нормами даного Декрету, органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і
визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до
переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції
мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю
скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого
самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів,
якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений
термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним
законодавством.
У зв'язку з включенням починаючи з 2000 року до бюджетів усіх
рівнів позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій,
розподілом бюджету на загальний і спеціальний фонди Кабінет
Міністрів України прийняв Постанову "Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій" від 9 січня 2000 р. N 17.
Даний нормативно-правовий документ визначає такі основні поняття бюджетного процесу як кошторис доходів і видатків бюджетної установи,
організації; бюджетне призначення; бюджетне асигнування; зобов'язання; головний розпорядник коштів бюджету. А також встановлює порядок складання проектів кошторисів та порядок їх розгляду і затвердження.
Наказ Міністерства фінансів N 604 від 27.12.2001 року "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" і Постанова ВРУ №327/96-ВР від 12.07.1996 року "Про структуру бюджетної класифікації України"
спрямовані на створення єдиної інформаційної системи зведення
державних доходів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення
загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних даних. Саме цими документами було затверджено бюджетну класифікацію доходів та її структуру ( дод.1).
Наказами Державного казначейства України № 205 від 04.11.2002 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" та № 17 від 31.01.2002 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням
міжбюджетних трансфертів" регламентуються організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, фінансовими органами,
платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), що належать
місцевим бюджетам, розпорядниками бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування органами Державного казначейства України місцевих бюджетів.
Ґрунтовна правова база є дуже важливим елементом у забезпеченні розвитку та фінансової самостійності місцевих бюджетів. Проте на даний час існуючі нормативні акти не є досконалими і потребують значного доопрацювання та зміни.
1.3 Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами
Процедура планування та виконанням місцевих бюджетів до 2001 року залишалася без змін ще з часів Радянського Союзу. Так, наприклад, обсяги видатків, а відповідно, і доходів (включаючи трансферти) на наступний бюджетний рік планували на базі даних звітного року. Результатом такого підходу було те, що місцеві органи намагалися збільшити обсяги видатків і, тим самим, "закласти фундамент" на майбутній рік. Функцію розподілу коштів місцевого бюджету виконували обласні фінансові управління, які передавали трансферти нижчим рівням обласного бюджету. За відсутності контролю над цим процесом значні обсяги коштів залишалися на рівні обласних бюджетів, а місцеві бюджети нижчих рівнів недоотримували достатнього фінансування для виконання своїх функцій.
З метою вдосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні, забезпечення її стабільності й об'єктивності та увідповіднення до європейських стандартів у Бюджетному кодексі, прийнятому 2001 року, було врегульовано передусім проблемні питання, а саме:
? здійснено розмежування видатків між ланками бюджетної системи та відповідальності органів влади за їх здійснення (статті 84, 86);
? визначено, що видатки за державними програмами соціального захисту та соціального забезпечення населення фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 102);
? місцевим органам влади надано право самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Держава на стадії формування обсягів міжбюджетних трансфертів встановлює обмежений загальний обсяг видатків місцевих бюджетів, що дасть змогу контролювати сумарні видатки (частина друга статті 94);
? види доходів місцевих бюджетів розмежовані на ті, що враховуються, і ті, що не враховуються у визначенні міжбюджетних трансфертів (глава 14);
? встановлено прозорий, достатньо об'єктивний порядок розподілу міжбюджетних трансфертів і диференціацію трансфертів за конкретними напрямами та видами (стаття 98);
? передбачено компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок наданих державою податкових пільг(стаття 103).
Одним із підтверджень правильності визначення бюджетної політики з питань міжбюджетних відносин можуть стати переваги казначейського обслуговування місцевих бюджетів, які не тільки відповідають вимогам Бюджетного кодексу, а і є необхідністю сьогодення.
Процес переведення на казначейське обслуговування місцевих бюджетів можна розглядати:
? і як реалізацію функцій управління
Loading...

 
 

Цікаве