WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державні пріоритети стимулювання інвестиційної діяльності - Реферат

Державні пріоритети стимулювання інвестиційної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Державні пріоритети стимулювання інвестиційної діяльності
1. Держава як суб'єкт інвестування, методи стимулювання інвестицій
Держава виступає суб'єктом інвестиційної діяльності через свої інститути, господарські товариства (компанії) та корпорації. фінансово-кредитні установи, інших функціональних учасників. Держава бере участь в інвестиційному процесі як безпосередньо через державний сектор економіки, так і опосередковано, через свої інституції, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд держмайна. Державний антимонопольний комітет. В цілому державне інвестування охоплює ті галузі і виробництва, продукція яких має загальнонаціональний характер та які найближчим часом не підлягають приватизації:
оборонна галузь, окремі об'єкти загальнодержавної інфраструктури (магістралі, термінали тощо).
У перехідний період функції інвестора в соціальній сфері також повинні залишатися за державою. Деякі виробництва сільського господарства (особливо збиткові) теж повинні інвестуватися з держбюджету. Цей антиринковий захід може бути скасований лише з розвитком приватизації у сільському господарстві і насиченням ринку його продукцією.
Загальні аспекти щодо державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні викладено в Законі України "Про інвестиційну діяльність" (1991 p.). У статті 11 цього Закону зазначається, що державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики. Згідно зі статтею 12 цього Закону:
1) державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності;
2) регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:
o застосування системи податків з диференціацією суб'єктів та об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг;
o проведення кредитної та амортизаційної політики, в тому числі завдяки прискоренню амортизації основних фондів;
o надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій;
o впровадження державних норм і стандартів;
o вжиття антимонопольних заходів;
o роздержавлення та приватизації власності;
o проведення політики ціноутворення;
o інших заходів.
Для порівняння: відповідно до світового досвіду існують такі методи державного стимулювання інвестиційної діяльності (табл. I):
Таблиця 1
Форми Інструменти
Податкове стимулювання Зниження ставки податку
Інвестиційна податкова знижка
Відміна податків на реінвестування
Податкові угоди з іншими країнами
Податкові кредити
Фінансове стимулювання Прискорена амортизація
Пільгові кредити
Інвестиційні гарантії
Безвідсоткові кредити
Інфраструктурне забезпечення Надання земельних ділянок у безоплатне користування або за пільговими цінами
Надання необхідних приміщень у безоплатне користування або за пільговими цінами
Стимулювання конкретних
інвестиційних проектів
Цільове фінансування ресурсо- і природозберігаючого обладнання
Цільове фінансування проектів, зорієнтованих на підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, поліпшення умов праці
Сприяння у проведенні техніко-економічного обгрунту вання проектів
Часто перелічені вище форми впливу держави на інвестиційну діяльність класифікують як прямі і непрямі. Тип Ракової системи визначає співвідношення між ними Світова практика формування ринкових засад доводить, що безпосередня участь держави в інвестиційному процесі є об'єктивно зумовленою необхідністю. При цьому слід зауважити, що державні інвестиції за умов ринку не є відокремленим джерелом фінансування. На зміну прямим дотаціям і субсидіям з боку держави, які довели свою неефективність, повинні прийти нові методи державної інвестиційної політики
Головним критерієм державних вкладень в економіку мають стати їх пріоритетність, ефективність та швидка окупність.
В Україні сьогодні повністю відсутня чітка організаційна система руху та контролю за використанням централізованих державних інвестиційних коштів. Механізм розподілу коштів у позабюджетних і галузевих державних фондах (Фонд розвитку промисловості, Державний інноваційний фонд та ін.) залишається непрозорим, організаційно складним, не забезпечує відбору найефективніших проектів і не має елементів чіткої економічної відповідальності за прийняті рішення.
Очевидно, що постала необхідність створення принципово нових організаційних структур для успішного функціонування економічного механізму державної інвестиційної політики.
Проте лише інституційного забезпечення недостатньо для ефективної реалізації державних інвестицій. Викликає занепокоєння недосконалість визначення державних пріоритетів інвестування, серед яких продовжують залишатися збитковими, низькорентабельними сфери, які насамперед потребують якісних змін у принципах господарювання. Держава повинна сконцентрувати обмежені фінансові ресурси в галузях, що виробляють кінцеву продукцію, мають значний експортний потенціал, забезпечують швидкий обіг капіталу та стабільні бюджетні надходження.
Актуальним для України залишається питання щодо встановлення прав та обов'язків держави як суб'єкта інвестиційної діяльності. Протягом останніх 4-5 років в Україні створені необхідні макроекономічні умови для формування сприятливого інвестиційного середовища, закладені основи інвестиційної інфраструктури, розроблена певна правова база. Однак слід відзначити, що накопичений в ці роки інвестиційний потенціал був використаний не повною мірою.
2. Форми впливу держави в інноваційній сфері
Форми впливу держави в інноваційній сфері поділяються на прямі та непрямі. Їх співвідношення визначається економічною ситуацією в країні та вибором у зв'язку з цим концепції державного регулювання. Остання може бути орієнтована на ринкові] відносини або спрямована на централізований вплив.
Прямі методи державного регулювання інноваційної діяльності здійснюються в адміністративній та цільовій формах. Адміністративна форма регулювання являє собою пряме дотаційне фінансування через державні цільові програми підтримки нововведень, у тому числі і на малих наукомістких фірмах, створення системи державних контрактів на придбання тих чи інших товарів і послуг, надання кредитних пільг фірмам для реалізації нових ідей. ] Цільове фінансування - це один з елементів системи контрактних відносин, за яких укладаються угоди між замовниками та підрядниками.
Непрямі методи націлені на стимулювання інноваційних програм і створення сприятливих умов для новаторської діяльності. ,[о них належать:
1)
Loading...

 
 

Цікаве