WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → 1. Склад та структура промислового виробництва країни. 2. Прогнозування потреб суспільства в промисловій продукції. 3. Склад та структура платних посл - Реферат

1. Склад та структура промислового виробництва країни. 2. Прогнозування потреб суспільства в промисловій продукції. 3. Склад та структура платних посл - Реферат

що складає 90-95% всіх ресурсів. Плановийобсяг виробництва необхідно обчислити.
3) Імпорт, який визначається виходячи із зовнішньоторговельних довгострокових угод.
4) Інші надходження, що утворилися за рахунок повторного використання металу, палива, лісових матеріалів тощо.
Сумарна потреба у продукції є основою для визначення необхідного обсягу її виробництва у плановому періоду. Щоб його встановити, необхідно від сумарної потреби відняти наявні ресурси (залишки продукції на початок року, імпорт та інші надходження).
3. Склад та структура платних послуг населенню
Особливістю розвитку сфери обслуговування у період формування ринкової економіки є збільшення питомої ваги послуг, які надають населенню за плату, а також розвиток комерційного сектора. До платних послуг належать побутові, житлово-комунальні, пасажирського транспорту, зв'язку, культури, деякі послуги установ освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, правові, фінансових установ, санаторно-курортні, туристсько-екскурсійні, послуги дитячих дошкільних закладів та ін.
Сфера обслуговування має низку особливостей, які обмежують ринкове саморегулювання у виробництві товарів.
По-перше, у її складі є ринки, попит на яких настільки великий і ціна рівноваги визначена так високо, що стає недоступною для більшості членів суспільства (наприклад, ринок житла в Україні).
По-друге, ціновий механізм регулювання для деяких видів послуг не спрацьовує.
Специфіка механізму функціонування ринку послуг і розвитку сфери обслуговування в Україні у перехідний період зумовлює особливості їхнього державного регулювання, яке передбачає регулювання підприємницької діяльності суб'єктів ринку, що надають платні послуги населенню, і державну підтримку розвитку некомерційного сектора сфери обслуговування.
Для сфери послуг можна виділити чотири рівні регулювання: міждержавний, державний, регіональний, місцевий, які залежать від виду послуг, належності підприємств до комунальної або загальнодержавної власності, а також від способів регулювання, а саме: правове, індикативне планування, регулювання ЦКП, бюджетно-фінансове та грошово-кредитне, цінове регулювання.
Характерною є тенденція зміщення центру державного регулювання на регіональний та місцевий рівні.
Центральні економічні органи виконують такі регулювальні функції:
- визначають головні цілі і пропорції розвитку сфери послуг, його концепцію;
- прогнозують головні показники на довготерміновий період за обсягом і ресурсами, визначають головні параметри розвитку послуг на коротко- і середньотерміновий періоди;
- розробляють нормативи споживання послуг, соціально-економічні нормативи розвитку інфраструктури тощо;
- складають програми розвитку окремих галузей сфери послуг (освіти, охорони здоров'я, культури);
- забезпечують бюджетне фінансування некомерційного сектора послуг, що є загальнодержавною власністю.
Особливістю сучасного механізму державного регулювання сфери послуг є поєднання індикативного планування платних послуг населенню і бюджетного планування галузей послуг, орієнтованих переважно на некомерційні критерії (освіти, охорони здоров'я, культури, мистецтва).
Функції індикативного планування платних послуг населенню на макрорівні виконує Міністерство економіки України. Цим займається спеціально створений відділ - економіки виробництва непродовольчих товарів і послуг.
У прогнозі та Державній програмі економічного і соціального розвитку України є показник обсягу реалізації платних послуг населенню. Його визначають на підставі прогнозних розрахунків потреби населення у споживанні платних послуг і пропозицій областей. Показник обсягу реалізації платних послуг населенню підприємствами і організаціями охоплює: послуги, які надають власне підприємства і організації; послуги, надані профспілками на базі культурно-освітніх, спортивних, позашкільних закладів; послуги кооперативів, колгоспів (селянських спілок). У загальному обсязі реалізації платних послуг населенню не враховують: виторг від про-дажу будівельних матеріалів, інструменту, інженерного і санітарно-технічного обладнання, труб, стандартних дерев'яних будинків, добрив, насіння, посадкового матеріалу, молодняку тварин і птиці, кормів, продовольчих товарів, друкованих видань та іншої продукції, яка входить до обсягу роздрібного товарообігу; послуги, які виконують на замовлення підприємств і організацій. За сучасною методологією до обсягів реалізації платних послуг населенню належать послуги, що надають населенню усі підприємства й організації, розташовані на території України, у тім числі послуги з перевезення пасажирів залізничним та морським транспортом, цивільною авіацією, послуги туристичних організацій (вартість путівок).
Обсяг платних послуг (за видами та асортиментом) визначають за показниками розвитку цих послуг у натуральному вираженні (кількістю наданих послуг контингентом обслуговуваних) та цінами послуг.
Обсяг реалізації послуг зв'язку розраховують як суму надходжень від населення за пересилання листів, бандеролей, посилок, грошових переказів, телеграм, за міжміські переговори, встановлення і користування квартирними телефонами, радіотрансляційними точками. Доходи поштового і телеграфного зв'язку визначають на підставі розрахунків вартості поштово-телеграфних послуг на одного жителя (скоригованих на індексні ціни) та кількості населення; послуги телефонного зв'язку і радіофікації-за кількістю апаратів і динамікою зростання тарифів на ці послуги.
Обсяг реалізації послуг пасажирського транспорту визначають як суму доходів від перевезень пасажирів залізничним, морським, річковим, повітряним, електро- й автомобільним транспортом, зважаючи на обсяги перевезень пасажирів, платного пробігу і середніх транспортних тарифів. До обсягу послуг залізниць також входять доходи від перевезення багажу і діяльності контор з обслуговування пасажирів.
Обсяг житлово-комунальних послуг розраховують як суму обсягів реалізації послуг громадянам, які проживають у житлових будинках, гуртожитках, готелях, а також послуг, які надають бюро з обміну житлової площі.
Обсяг реалізації послуг дитячих дошкільних закладів є сумою внесків населення за утримання дітей. Його обчислюють за кількістю дітей і середнім розміром плати за одну дитину в рік.
Обсяг послуг культури визначають як валовий збір коштів від кінозалів, театрів, концертних організацій, цирків, музеїв і виставок, музичних, художніх і хореографічних шкіл, парків культури і відпочинку, клубних закладів, бібліотек. Розрахунок ведуть, за кількістю відвідувачів і середньою ціною квитка, а також кількістю учнів і середнім розміром оплати.
Обсяг туристсько-екскурсійних послуг є сумою доходів від продажу путівок на туристичні маршрути, туристського й екскурсійного обслуговування. Він залежить від кількості путівок і ціни однієї путівки.
Послуги фізичної культури і спорту визначають як суму зборів від продажу квитків
Loading...

 
 

Цікаве