WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → 1. Склад та структура промислового виробництва країни. 2. Прогнозування потреб суспільства в промисловій продукції. 3. Склад та структура платних посл - Реферат

1. Склад та структура промислового виробництва країни. 2. Прогнозування потреб суспільства в промисловій продукції. 3. Склад та структура платних посл - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ"
1. Склад та структура
промислового виробництва країни
Промисловість - це найбільша галузь національної економіки, ведуча ланка народногосподарського комплексу. Від рівня і масштабів її розвитку залежить розвиток всієї економіки, життєвий рівень населення, зміцнення обороноздатності країни.
В основі державного регулювання промислового виробництва лежить галузевий поділ промислового виробництва. Промисловість України складається з спеціалізованих галузей та міжгалузевих комплексів.
В промисловості України є такі спеціалізовані галузі: електроенергетика, нафтовидобувна, газова, вугільна, торф`яна, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна та нафтохімічна, машинобудівна і металообробна, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова, промисловість будівельних матеріалів, скляна та фарфоро-фаянсова, легка, харчова, мукомольно-круп`яна, комбікормова, мікробіологічна, поліграфічна та інш.
Міжгалузеві комплекси це єдині господарські системи, які складаються з групи взаємопов'язаних галузей і покликані забезпечити потреби національної економіки у певному виді кінцевої продукції (послуг). Кожен комплекс має низку спеціалізованих галузей, пов`язаних між собою технологічно, економічно і організаційно. До складу міжгалузевих комплексів промислового виробництва належать такі: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий.
Об`єктами державного регулювання на макроекономічному рівні є міжгалузеві комплекси .
Державне регулювання промислового виробництва має два напрямки (залежно від типу галузей і форм власності):
1) пряме державне управління об`єктами (підприємствами);
2) регулювання їхньої підприємницької діяльності.
Пряме управління промисловим виробництвом передбачає:
1) управління з боку міністерств об`єктами, що є у сфері державної власності;
2) організацію монопольного виробництва деяких видів промислової продукції;
3) індикативне планування;
4) контроль за виробництвом і розподілом частини продукції, яку виготовляють на державних підприємствах.
До методів регулювання підприємницької діяльності в промисловому виробництві належать:
1) державні дозволи та контроль за розміщенням промислових підприємств;
2) залучення промислових підприємств (незалежно від форм власності) до виконання державних та регіональних цільових комплексних програм;
3) антимонопольні заходи;
4) застосування системи податків (ПДВ, акцизного збору, податків на прибуток) і податкових пільг;
5) грошово-кредитне регулювання;
6) регулювання цін на деякі види промислової продукції аж до запровадження державних цін;
7) впровадження норм амортизації і інших норм та нормативів.
План промислового виробництва розробляється в тісному зв`язку з іншими розділами народногосподарського плану і будується таким чином, щоб забезпечити засобами виробництва АПК та його ведучу галузь - сільське господарство, транспорт, будівництво, і тим самим сприяти їх подальшому розвитку. На основі плану промислового виробництва формується обсяг та структура роздрібного товарообігу, показники розвитку матеріально-технічної бази житлового, комунального господарства, охорони здоров`я, освіти, культури та інших галузей невиробничої сфери.
Завданнями програми промислового виробництва є:
1) зростання промислового потенціалу країни, безперервне нарощування обсягів виробництва продукції в промислових комплексах та спеціалізованих галузях;
2) вдосконалення структури промисловості на основі першочергового розвитку прогресивних галузей, які визначають технічний прогрес в усіх галузях національної економіки (машинобудуванні);
3) підвищення технічного рівня, економічності, якості продукції, питомої ваги виробів, що відповідають найвищим досягненням вітчизняної та світової науки і техніки;
4) підвищення ефективності промислового виробництва на основі раціонального використання основних фондів, виробничих потужностей, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;
5) вдосконалення розміщення промислового виробництва, прискорення освоєння природних ресурсів.
2. Прогнозування потреб суспільства
в промисловій продукції
Прогноз промислового виробництва являє собою комплексне завдання з обсягу (тобто кількості), номенклатури, якості промислової продукції та термінів поставки. Ці показники розробляються в таких розрізах:
1) в цілому по промисловості;
2) по групах "А" і "Б";
3) по промислових комплексах;
4) по спеціалізованих галузях;
5) по міністерствах і відомствах;
6) по регіонах країни та підприємствах.
Основою плану промислового виробництва є показники по випуску продукції в натуральних вимірниках. На їх базі встановлюються пропорції між ресурсами даного виду продукції і потребами в ній. За їх допомогою визначають обсяги промислової продукції в вартісному вигляді та інші показники цього розділу плану.
В натуральних вимірниках прогнозуються (встановлюються) завдання з випуску найважливіших видів промислової продукції, що контролює держава, а саме:
1) продукція, виробництво якої визначає головні напрямки, темпи і пропорції розвитку національної економіки;
2) найважливіші види предметів споживання, що визначають рівень життя населення;
3) продукція, виробництва і використання якої сприяють прискоренню НТП та забезпечують економію витрат суспільної праці;
4) продукція, яка має велике значення для зовнішньої торгівлі;
5) продукція, виробництво якої забезпечує спеціальні потреби (ліквідація наслідків стихійних катастроф).
Багато з цих завдань доводяться Міністерством економіки у вигляді державного замовлення міністерствам і відомствам, а ті, в свою чергу, підприємствам.
Важливими складовими плану є виробництво і поставка продукції згідно з державним замовленням (державним контрактом). Система державного замовлення (державного контракту) в промисловості покликана задовольнити потреби держави у виробництві продукції виробничо-технічного призначення, товарах народного споживання, а також надати державну підтримку найважливішим галузям народного господарства та забезпечити виконання міждержавних угод.
Підприємства розраховують план виробництва по розгорнутій номенклатурі і асортименту, виходячи із замовлень конкретних споживачів, можливостей виробництва, максимального використання виробничих потужностей і досягнення найвищого рівня ефективності виробництва.
Основою для планування обсягу, темпів росту та пропорцій промислового виробництва є потреби народного господарства. Під потребою народного господарства у промисловому виробництві розуміють сукупність потреб галузей виробничої та невиробничої сфер, потреб населення та оборони країни. При визначенні потреби враховуються реальні можливості її задоволення та необхідність дотримання певної пропорційності у розвитку галузей національної економіки та
Loading...

 
 

Цікаве