WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання ЗЕД в Україні - Реферат

Регулювання ЗЕД в Україні - Реферат

для зазначених товарів) застосовуються до товарів (країнам що розвиваються) від 1-ї до 24-ї товарної групи (за винятком товарів товарних груп 22 та 24 - пива і тютюнові вироби)
2) Пільгові ставки - застосовуються до товарів які мають походження з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом най-більшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).
3) Повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії. За характером угоди застосовують:
- ввізне мито;
- вивізне мито .
Вивізне мито - нараховується на товари інші предмети при їх вивезенні
за межі території України(в Україні застосовується до металобрухту,
жива худоба, шкір)
Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні
на митну територію України.
Визначення країни походження у разі ввезення товарів з країн, що розвиваються, які користуються преференціями, відбуваються на підставі угоди: "Про уніфіковані правила, які визначають походження товарів із країн, що розвиваються при наданні тарифних преференцій у рамках загальної системи преференцій" 1980 р.
За своїм походженням мито може бути:
- автономним - створюються постановою державної влади даної країни незалежно від будь-яких угод з іншими країнами;
- конвенційне - виробляється у процесі укладення угоди, договору з іншою країною і фіксується у цьому договорі.
Кожна країна має свою національну структуру тарифу. Протягом багатьох років держави намагалися уніфікувати митні бар'єри. До певної уніфікації тарифів спонукали чвсленні багасторонні угоди,укладені після II світової війни (ГАТТ - Генеральна Асамблея з торгівлі і тарифів, ЄЕС - Європейська економічна співдружність, НАФТА (Північно-американська угода про вільну торгівлю) які вимагали співставлення тарифів різних країн. У 1950 р. у Брюсселі була підписана конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів і створена так звана брюссельська схема митного тарифу. За цією схемою в основу покладено поділ товарів за виробничим принципом.
Товарну номенклатуру ЗЕД розроблено на базі ГС (Гармонізованої системи описання і кодування товарів]та КНЄЕС (комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейського економічного співтовариства), яка є основою системи заходів державного регулювання ЗЕД. Дев'ятизначний цифр, код ТНЗЕДСА:
1) перші шість цифр - код товару по ГС; ГСО. КТ
2) шість цифр + сьомий і восьмий знаки це є - код товару по КНЄЕС.
3) дев'ята цифра - призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій.
4} Система нетарифного регулювання.
Необхідно зазначити, що поряд із митом у зовнішній торгівлі з метою боротьби за ринки визначаються кількісні обмеження.
Основні форми кількісних обмежень:
Контингентування (це обмеження державною владою ввозу товарів певною кількістю чи сумою на встановлений період часу). Встановлюються шляхом укладення угод) Контингенти (квоти) бувають :
- індивідуальні - квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись;
- глобальні (загальні) квоти (контингенти), що встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;
- групові квоти - що встановлюються щодо товару з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.
2) Методи скритого протекціонізму
При ліцензійній системі вільний ввіз тих чи інших товарів забороняється. Імпорт таких товарів може здійснитися тільки за спеціальною ліцензією.
Ліцензія - дозвіл на ввезення чи вивезення товарів, продукції, різних послуг.
Ліцензії поділяються:
1) Індивідуальна ліцензія - це переважно разовий дозвіл на ввіз певного товару, дійсний протягом обмеженого терміну;
2) Генеральна ліцензія - становить собою список товарів, які дозво-ляються ввозити чи вивозити протягом зазначеного у ній часу.
Поряд із прямими обмеженнями товарів у вигляді мита та кількісних обмежень промислово-розвинуті країни використовують цілу систему заходів непрямого (скритого) протекціонізму. В їх число входять:
- різноманітні митні оформлення;
- санітарно-ветеринарні норми;
- система внутрішніх податків і зборів;
- різноманітні адміністративні (правила, що стосуються використання іноземних товарів, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані перешкоди для ввозу іноземних товарів.
Режим ліцензування товарів на імпорт, поширюється на:
а) хімічні засоби захисту рослин;
б) фармацевтичні препарати;
в) препарати косметичні;
г) ветеринарні препарати.
Режим ліцензування товарів на експорт:
а) кольорові метали, їх відходи;
б) руди і концентрати дорогоцінних металів;
в) вугілля;
г) нафтопродукти, масла;
д) електроенергія;
е) дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння.
За умов перехідної економіки держава змушена визначати порядок ліцензування і квотування.
Розподіл ліцензій проводиться:
1. За системою явної переваги;
2. За "методом витрат";
3. Аукціон на конкурентній основі.
За системою явної переваги держава закріплює ліцензії за певними
фірмами без попередніх заявок чи переговорів;
- Надаючи ліцензії за "методом витрат" держава змушує претендентів конкурувати на неціновій основі. Наприклад: раніше прийшов - раніше отримав. або розподіл ліцензій на імпорт промислової сировини в залежності від кількості виробничих потужностей;
- Найсправедливішим та ефективним є аукціон квот на конкурентній основі.
Отже, на сьогоднішній день у суб'єкта ЗЕД існує три шляхи отримання квоти чи ліцензії на експорт товару:
- отримання держзамовлення (чи держконтракту, за якого квота і ліцензія видають безкоштовно;
- можна отримати експортну квоту і ліцензію у МЗЄЗТ, оплативши повністю експортне мито;
- можна купити квоту на аукціоні і безкоштовно стати власником ліцензії,

 
 

Цікаве

Загрузка...