WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання ЗЕД в Україні - Реферат

Регулювання ЗЕД в Україні - Реферат

товарів) застосовуються до товарів (країнам що розвиваються) від 1-ї до 24-ї товарної групи (за винятком товарів товарних груп 22 та 24 - пива і тютюнові вироби)
2) Пільгові ставки - застосовуються до товарів які мають походження з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).
3) Повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії. За характером угоди застосовують:
- ввізне мито;
- вивізне мито .
Вивізне мито - нараховується на товари інші предмети при їх вивезенні
за межі території України(в Україні застосовується до металобрухту,
жива худоба, шкір)
Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні
на митну територію України.
Визначення країни походження у разі ввезення товарів з країн, що розвиваються, які користуються преференціями, відбуваються на підставі угоди: "Про уніфіковані правила, які визначають походження товарів із країн, що розвиваються при наданні тарифних преференцій у рамках загальної системи преференцій" 1980 р.
За своїм походженням мито може бути:
- автономним - створюються постановою державної влади даної країни незалежно від будь-яких угод з іншими країнами;
- конвенційне - виробляється у процесі укладення угоди, договору з іншою країною і фіксується у цьому договорі.
Кожна країна має свою національну структуру тарифу. Протягом багатьох років держави намагалися уніфікувати митні бар'єри. До певної уніфікації тарифів спонукали чвсленні багасторонні угоди, укладені після II світової війни (ГАТТ - ГенеральнаАсамблея з торгівлі і тарифів, ЄЕС - Європейська економічна співдружність, НАФТА (Північно-американська угода про вільну торгівлю) які вимагали співставлення тарифів різних країн. У 1950 р. у Брюсселі була підписана конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів і створена так звана брюссельська схема митного тарифу. За цією схемою в основу покладено поділ товарів за виробничим принципом.
Товарну номенклатуру ЗЕД розроблено на базі ГС (Гармонізованої системи описання і кодування товарів]та КНЄЕС (комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейського економічного співтовариства), яка є основою системи заходів державного регулювання ЗЕД. Дев'ятизначний цифр, код ТНЗЕДСА:
1) перші шість цифр - код товару по ГС; ГСО. КТ
2) шість цифр + сьомий і восьмий знаки це є - код товару по КНЄЕС.
3) дев'ята цифра - призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій.
4} Система нетарифного регулювання.
Необхідно зазначити, що поряд із митом у зовнішній торгівлі з метою боротьби за ринки визначаються кількісні обмеження.
Основні форми кількісних обмежень:
Контингентування (це обмеження державною владою ввозу товарів певною кількістю чи сумою на встановлений період часу). Встановлюються шляхом укладення угод) Контингенти (квоти) бувають :
- індивідуальні - квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись;
- глобальні (загальні) квоти (контингенти), що встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;
- групові квоти - що встановлюються щодо товару з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.
2) Методи скритого протекціонізму
При ліцензійній системі вільний ввіз тих чи інших товарів забороняється. Імпорт таких товарів може здійснитися тільки за спеціальною ліцензією.
Ліцензія - дозвіл на ввезення чи вивезення товарів, продукції, різних послуг.
Ліцензії поділяються:
1) Індивідуальна ліцензія - це переважно разовий дозвіл на ввіз певного товару, дійсний протягом обмеженого терміну;
2) Генеральна ліцензія - становить собою список товарів, які дозволяються ввозити чи вивозити протягом зазначеного у ній часу.
Поряд із прямими обмеженнями товарів у вигляді мита та кількісних обмежень промислово-розвинуті країни використовують цілу систему заходів непрямого (скритого) протекціонізму. В їх число входять:
- різноманітні митні оформлення;
- санітарно-ветеринарні норми;
- система внутрішніх податків і зборів;
- різноманітні адміністративні (правила, що стосуються використання іноземних товарів, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані перешкоди для ввозу іноземних товарів.
Режим ліцензування товарів на імпорт, поширюється на:
а) хімічні засоби захисту рослин;
б) фармацевтичні препарати;
в) препарати косметичні;
г) ветеринарні препарати.
Режим ліцензування товарів на експорт:
а) кольорові метали, їх відходи;
б) руди і концентрати дорогоцінних металів;
в) вугілля;
г) нафтопродукти, масла;
д) електроенергія;
е) дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння.
За умов перехідної економіки держава змушена визначати порядок ліцензування і квотування.
Розподіл ліцензій проводиться:
1. За системою явної переваги;
2. За "методом витрат";
3. Аукціон на конкурентній основі.
За системою явної переваги держава закріплює ліцензії за певними
фірмами без попередніх заявок чи переговорів;
- Надаючи ліцензії за "методом витрат" держава змушує претендентів конкурувати на неціновій основі. Наприклад: раніше прийшов - раніше отримав. або розподіл ліцензій на імпорт промислової сировини в залежності від кількості виробничих потужностей;
- Найсправедливішим та ефективним є аукціон квот на конкурентній основі.
Отже, на сьогоднішній день у суб'єкта ЗЕД існує три шляхи отримання квоти чи ліцензії на експорт товару:
- отримання держзамовлення (чи держконтракту, за якого квота і ліцензія видають безкоштовно;
- можна отримати експортну квоту і ліцензію у МЗЄЗТ, оплативши повністю експортне мито;
- можна купити квоту на аукціоні і безкоштовно стати власником ліцензії,
Loading...

 
 

Цікаве