WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Висока місія соціогуманітарних наук - Реферат

Висока місія соціогуманітарних наук - Реферат

ВИСОКА МІСІЯ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ НАУК
Спеціаліст з вищою освітою будь-якого профілю житиме і працюватиме не в технічному світі, серед технологічних ліній, машин, приладів і таке інше, а у світі соціальному, у нескінченій мережі людських стосунків, вчинків, які наповнені моральним змістом, підкорені певним ідеалам, нормам, цінностям.
Він тим чи іншим чином братиме участь у функціонуванні та відтворенні економічних, політичних та інших соціальних інститутів.
Він буде безпорадним у сучасному суспільстві, якщо ми не озброїмо його системою знань про соціальній всесвіт, про духовні глибини і можливості людини, про її культурні надбання, про тенденції глобальних соціальних, культурних та політичних змін. Він буде недостатньо підготовленим до суспільного життя, якщо не знатиме, як функціонує держава і вся система політичних інститутів, які він має права, свободи і обов'язки як громадянин країни.
Він має бути підготовленим до врахування і використання в майбутній професійній діяльності людського фактору.
Постіндустріальне виробництво все більше будується на високих технологіях, кардинально змінює роль і місце людини у виробничих процесах: з простих "придатків" до техніки працівники все більше перетворюються на самостійних суб'єктів власної трудової поведінки.
Спеціаліст XXI століття аж ніяк не може бути технократом, бо до складу його професійних функцій входитиме управління людськими відносинами, врахування індивідуальних особливостей працівників, їх внутрішнього світу, організація комунікаційних процесів.
Спеціаліст, який працюватиме в секторах інформаційної економіки, повинен, як це не дивно звучить, бути до певної міри і філософом, і соціологом, і культурологом, мати підготовку з соціальної та інженерної психології, конфліктології, управління персоналом і таке інше.
Тобто треба підкреслити, що викладання соціально-гуманітарних дисциплін перестає бути спрямованим тільки на розвиток загальної культури спеціаліста, але й набуває якості важливого, необхідного компоненту його суто професійної підготовки.
У вищій школі сучасного суспільства набуває особливої ролі соціальне знання, посилюється взаємопроникнення наук, усе більш поширеними стають міждисциплінарні дослідження. Вираженням цього процесу є виникнення міжфакультетських кафедр, створення комплексних дослідницьких програм, у тому числі таких, що об'єднують зусилля гуманітарних і природничих наук: психологів і біологів, медиків і соціологів, медиків і фізиків, антропологів і філологів, культурологів й істориків, психологів й економістів.
Проникнення соціогуманітарного знання в навчальний процес дозволяє створювати науково обгрунтовані моделі випускника вищої школи, здійснювати науковий аналіз потреби в кадрах, створити систему зворотнього зв'язку "вуз-виробництво", удосконалювати методи, засоби навчання, управління і самоврядування вузом.
Соціально-гуманітарні науки дають знання складних суперечливих процесів розвитку суспільства і тим самим сприяють зростанню соціальної зрілості людей, формуванню їхнього соціального мислення.
Надзвичайно важливим є вплив, який чинить вища школа на світоглядні орієнтації молоді, на її мораль, систему духовних цінностей, на ставлення до суспільства і держави.
Вища школа формує не тільки творче сприйняття світу, але й орієнтує студентів на вищі моральні цінності: уважне, доброзичливе ставлення до людини, спроможність до співпереживання, доброту і шляхетність, і водночас самовідданість у досягненні високих цілей, непримиренне ставлення до кривди, до порушення моральних норм.
Мова ні в якому разі не йде і не може йти про "промивання мозку", про маніпулювання свідомістю молодих людей. Це не сумісне з цінностями та ідеалами демократичного, відкритого суспільства, до якого ми прагнемо.
Мова зовсім про інше. Країна переживає нелегкий період не лише з економічної, політичної, але й з духовної точки зору. Відбувається складний процес перегляду, переоцінки цінностей. Відійшли в минуле (чи відходять) ідеологічні постулати авторитарного суспільства. Все менше людей поділяють їх. Але що має прийти їм на зміну?
Мало хто дотримується зараз концепції деідеологізації. З'ясувалось, що суспільне життя обов'язково потребує певних форм ідеологічної свідомості. Безумовно, має існувати ідеологічна різноманітність, ідеологічний плюралізм, конкуренція різних ідеологічних підходів, що відбивають суперечливість соціальних і політичних інтересів демократичного суспільства.
Проте є загальний ідеологічний знаменник, без відстоювання якого ми ніколи не виведемо Україну на шлях добробуту і процвітання, не приєднаємося до сім'ї високорозвинених і стабільних країн. Є загальні цінності, які мають бути орієнтиром всіх наших практичних зусиль. Це, насамперед, любов до України, до нашої рідної землі, до нашої історії, до наших національних святинь, повага до держави. Це відстоювання загальнолюдських принципів взаємовідносин між людьми, повага до народів світу, орієнтація на співробітництво і гармонійну взаємодію з ними. Це установка на самовіддане служіння суспільству, людству.
Чому ми говоримо про повагу до держави?
Термін "держава" є не тільки політико-адміністративним, який позначає систему органів влади та відповідного апарату. Він має більш багатий, метафізичний смисл. Держава - це український народ як суб'єкт власної долі, як повноправний і поважний суб'єкт міжнародного співтовариства.
Саме така взаємоповага і співробітництво вищої школи і держави при посередництві соціогуманітарних наук може спрямувати суспільний розвиток у напрямку більшого демократизму і відкритості, більшої толерантності, більшої поваги до людини і природи, до прав і свобод особистості, створити умови виховання творчої молоді, здатної інтегрувати суспільство у новий світовий суспільно-економічний порядок.
Перефразовуючи відомий вислів класика, можна сказати, що у соціогуманітарних науках стільки науки, скільки в них соціології, тобто, якою мірою вони спираються на конкретний кількісно визначений аналіз реальних соціальних процесів і тенденцій. Тому важко переоцінити значення для розвитку соціогуманітарних наук Указу Президента України "Про розвиток соціологічної науки в Україні". Цим Указом передбачено низку важливих заходів щодо розвитку соціологічної науки і освіти, зокрема започаткування низки державних програм у галузі соціології з метою вивчення найактуальніших соціальних, соціально-психологічних проблем українського суспільства та розроблення пропозицій щодо його подальшого розвитку.
На виконання Указу Президента Харківською обласною державною адміністрацією розроблено і затверджено план заходів, серед яких - створення системи соціального моніторингу з метою оперативної оцінки соціальної та соціально-політичної ситуації в регіоні, виявлення найбільш актуальних проблем розвитку регіону, підвищення якості соціологічної освіти та популяризація соціологічних знань, інші проекти, яки сприятимуть розвиткові не тільки соціології, але й всьогокомплексу соціогуманітарних наук.
Для України злам століть є бурхливим, драматичним, сповненим великих надій і не менш великих розчарувань, є тією "епохою перемін", про труднощі якої попереджали стародавні китайські мудреці. Але ця "епоха перемін" попри всі труднощі, болісні проблеми, страждання, безумовно, несе в собі певну чаруючу магію оновлення, відчайдушної спроби створити соціальний устрій з "чистого аркуша", опанувати принципово нові правила професійної політичної й економічної поведінки, вчитися новим цінностям і новим ідеалам, водночас поновлюючи те, що здавалося забутим назавжди. Всіляко сприяти цій соціальній творчості - висока місія соціогуманітарних наук.
Loading...

 
 

Цікаве