WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні дослідження зовнішньополітичних і геополітичних орієнтацій України та її політики у сфері безпеки(Пошукова робота) - Реферат

Соціологічні дослідження зовнішньополітичних і геополітичних орієнтацій України та її політики у сфері безпеки(Пошукова робота) - Реферат

Припускаємо, що основою для висновку про масштабніше поглиблення відмінностей з цих питань була на той час (навесні) передвиборча кампанія, коли повсюди відбувалися дебати з питань, чого саме хочуть у регіонах від геополітичної орієнтації країни. Після виборів пішли у небуття зазначені розбіжності.
За оцінками експертів, ситуація стосовно зовнішньої безпеки України у червні 1998р. порівняно з березнем 1998 р., коли рівень стурбованості експертів досяг значного рівня, стала спокійнішою: лише 15% експертів вважають, що існує загроза територіальній цілісності України (в березні - 40,5%). Натомість 50% експертів продовжували відчувати напругу й очікували "виникнення загрози у будь-який момент" (у березні - 29,7%). Таким чином, занепокоєння щодо зовнішньої безпеки України не минуло, а стало певною мірою прихованим.Про те, що наявної загрози немає, і є всі передумови запобігти її виникненню, зазначило лише 15% експертів (у березні - 24,3%). Думки про те, що "виникнення загрози слід чекати через 1-2 роки" або "через 3-5 років", дотримуються відповідно 7,5% та 12,5%, а кожне з таких тверджень не набирає більше ніж по 2-7% експертів.
Влітку 1998 р. більшість експертів оцінюють стан міжнародної безпеки України як "незмінний" - 65,9%. У березні таку думку поділяли 43,6% експертів. Тоді ж вагомим було твердження про те, що стан міжнародної безпеки України "погіршується", про це зазначило 41,0% експертів. Зараз кількість таких зменшилася більше ніж удвічі - 17,1% експертів. Тих, хто вважає, що він "покращується" - лише 9,8% (у березні - 12,8%). Експертна оцінка свідчить також про відсутність останнім часом будь-яких значних зрушень у стані міжнародної безпеки і в Європі - 68,3%. Тільки 9,8% експертів вважають, що він "покращується" (в березні вдвоє більше - 20,5%), а 19,5% експертів - що він "погіршується" (в березні - 25,6%).
При цьому експерти вважають, що рівень міжнародних гарантій безпеки України від початку року продовжує знижуватися й оцінюють його близько до "низького", хоча до того оцінки впевнено зростали і майже досягли "середнього" рівня. Визначальними у забезпеченні міжнародної безпеки України, як і раніше, на їхню думку, залишаються економічні фактори (61%), а вже потім - політичні (43,9%) та інші (не більше 10%). Так само за своєю вагою економічні фактори (78%) переважають усі інші (які разом становлять близько 17%) у забезпеченні обороноздатності України. Відповідно й боєздатність Збройних Сил продовжує погіршуватися, вважають переважна більшість експертів (70%, у березні - 79,5%). У червні порівняно з березнем дещо змінилася у бік підвищення "міра, якою Україна може покладатись у забезпеченні національної безпеки на власні Збройні Сили", але оцінка так само коливається поміж "середньою" та "низькою", тепер ближче до "середньої" (у березні оцінка значно впала, наближаючись до "низької").
В цілому зовнішньополітичний курс України у червні 1998 р. експерти вважають більш стабільним, виваженим і передбачуваним порівняно з березнем. На початку року показники за цими характеристиками помітно знизилися, та майже рівною мірою наблизилися до "низької" оцінки. Влітку 1998 р. оцінки суттєво підтягнулися до "середніх". Є підстави вважати, що на стан цих показників позитивно вплинули енергійні кроки нового керівництва МЗС України та можливо навіть більшою мірою, - очікування, пов'язані з подальшою його діяльністю.
За експертними оцінками, східний та західний інтеграційні процеси знову рушили у зворотних напрямках порівняно з відповідними векторами у березні. Це ставить під сумнів саме стабільність і виваженість зовнішньополітичного курсу України, оскільки важко визначити якусь певну тенденцію. Відбуваються коливання інтеграційних векторів (отже, і геополітичних орієнтацій країни), яким притаманний нетривалий характер (коротка амплітуда). Посилення процесу інтеграції України у східному напрямку - з Росією, СНД, що відзначалося у січні-березні 1998 р., змінилося на значне послаблення цього процесу у квітні-червні. Підкреслимо, якщо в березні оцінка стану цього процесу суттєво наблизилася до "середньої", то тепер вона наближається до "нульової". Натомість дещо посилився процес інтеграції у західному напрямку - з НАТО, ЄС та ін. Показник цього процесу знизився як ніколи за часи моніторингу (з початку 1997 р.) у березні 1998 р., і зараз все ще оцінюється експертами як "повільний". Найбільші позитивні зміни, порівняно з іншими напрямками, відбуваються влітку 1998 р. у процесі інтеграції України до регіону Чорного моря (ЧЕС), оцінка стану якого від початку минулого року постійно зростає, коливаючись поміж "середньою" та "повільною". Натомість, від початку цього року почала зменшуватись інтенсивність процесу інтеграції України до регіону Центральної Європи. Стан зазначеного процесу оцінюється більшістю експертів як "повільний". Можна констатувати, що експерти мають рацію - з їхніх оцінок вимальовується картина деякого вакууму навколо України. Наголосимо, що її інтеграційний (у будь-якому напрямку) потенціал аж ніяк не визначається зусиллями української дипломатії, а є прямим наслідком становища всередині країни - політичного, економічного, соціального.
Серед української політичної еліти вирізняються певні групи, які є прихильниками інтеграції України у західному або східному напрямках.
Найбільше зацікавленими в інтеграції з Росією, аж до злиття в єдину державу, експерти вважають влітку 1998 р. "проросійськи налаштованих політиків" - 70,7% (загалом за останні півтора року 67-88%) та "лівих у Верховній Раді" - 61,0% (загалом 51-79%). Далі серед прихильників інтеграції у східному напрямку експерти відзначають "регіональних лідерів Сходу та Півдня" (загалом 31-36%), "промисловців з україно-російських груп" (їх частка коливається від 25% до 53%, але вони тримаються на 3-4-х позиціях) та "соціально знедолені верстви населення" (загалом 22-39%) - по 9% експертів. Менш значною групою вважаються "лідери підприємств ВПК, орієнтовані на коопераційні зв'язки з Росією" - 24,4% (загалом 25-36%). Майже не зацікавленою є група "офіцерів ЗС" - 2,4% (загалом 2-10%). Інші групи (у попередніх опитуваннях 2-7%) не згадуються.
Головним прихильником інтеграції з Заходом аж до вступу до НАТО експерти безперечно продовжують називати "правих у ВР" - 87,8% (загалом за останні півтора року 68-88%). Далі експерти постійно відзначають групу "лідерів фінансово-банківського бізнесу" - 48,8%, хоча оцінка їхньої зацікавленості є досить неоднозначною (коливається від 28% до 66,7%). Певною мірою зацікавленими в інтеграції з Заходом експерти вважають групи "бізнесменів середнього рівня" - 41,3% (загалом 21-35%), та "центристів у ВР" - 39,0% (загалом 30-40%). Окрім зазначених груп, експерти також називають "верхівку МО, генералітет" - 17,1% (загалом 16-28%), "виробників зброї та спецтехніки" - 14,6%
Loading...

 
 

Цікаве