WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні дослідження зовнішньополітичних і геополітичних орієнтацій України та її політики у сфері безпеки(Пошукова робота) - Реферат

Соціологічні дослідження зовнішньополітичних і геополітичних орієнтацій України та її політики у сфері безпеки(Пошукова робота) - Реферат

ківського бізнесу" постійно зазнає значних коливань - від 28% до 66,7% експертів і не має однозначності. Так, у грудні 1997 р. цю групу відзначило 56,1%, а в березні 1998 р. - 28,9% експертів. Експерти також відзначають певну прихильність до інтеграції із Заходом таких груп як "центристи у ВР" - 26,3% у березні (загалом 30-40%), "бізнесменів середнього рівня" - 21,1% у березні (загалом 26-35%), "верхівки МО, генералітету" - 18,4% у березні (загалом 16-28%), "виробників зброї та спецтехніки" - 13,2% у березні (загалом 2-15%), "лідерів підприємств ВПК" - 7,9% у березні (загалом 4-17%). Зовсім не були згадані групи "офіцерів ЗС" та "керівників військовихнавчальних закладів", хоча раніше вони привертали до себе деяку увагу (2-7%).
Експертна оцінка внутрішніх чинників формування політики в сфері національної безпеки
Протягом 1997 року експерти дещо вище оцінювали рівень довіри та впливу лідерів еліт на керівників державних структур, які відповідають за зовнішню політику України та за її оборонну політику. У грудні загальний рівень довіри лідерів еліт до керівників зазначених структур коливається рівно поміж "середнім" та "низьким", тоді як у березні більше наближався до "низького". Загалом рівень довіри оцінюється нижче, ніж рівень впливу. Рівень впливу лідерів еліт на структури, що відповідають за зовнішню політику, за оцінками експертів від початку (від березня) був дещо вищим, ніж на структури, що відповідають за оборонну політику України. Але незважаючи на те, що з березня оціночні показники по обох цих напрямах поліпшилися, з певними коливаннями у вересні, в грудні ця різниця залишилася. За підсумковими даними загальний рівень впливу лідерів еліт на керівників державних структур, які відповідають за зовнішню політику України та її оборонну політику, можна оцінити як близький до "середнього", а у випадку із зовнішньополітичними структурами - як такий, що дорівнює "середньому", тоді як у березні він був ближчим до "низького".
Також дещо зростав від березня, але не суттєво, рівень підтримки військовими політики керівництва держави. Втім, і в грудні він розцінювався як проміжний між "середнім і низьким" (у березні він був переважно "низьким").
Можна зробити припущення, що оціночні результати, пов'язані зі станом Збройних Сил і рівнем довіри до урядовців, відповідальних за військову сферу і військову політику, мають нетривкий і дещо суб'єктивний характер. Це пояснюється як складними проблемами Збройних Сил у цілому, так і непевністю перспектив реформування армії. Так, за 1991-97 рр. Збройні Сили України було скорочено на 400 000 осіб, у тому числі кадрових військових - на 70 тисяч осіб. Це скорочення тривало і 1998 р., впродовж якого передбачалося скорочення 17 000 тільки кадрових військових.
Водночас складне становище армії пояснюється й тим, що впродовж останніх років Збройні Сили не отримували достатнього фінансування. В законі "Про державний бюджет України на 1998 рік" асигнування на національну оборону вперше за останні роки зросли більше, ніж на 200 млн гривень - до межі в 1 678 269 000 гривень. У 1998 р. вони становили 6,855% бюджетних видатків.
Стосовно відмінностей між регіонами (ставлення регіональних еліт до політики керівництва держави, рівень розбіжностей у становищі різних регіонів країни та особливості їхнього загального ставлення до урядового політичного курсу) відповіді експертів були досить неоднозначні, однак переважала думка, що ці аспекти "залишаються без змін" - у червні та грудні таку думку поділяли 36,6%. Натомість 29-24% опитаних вважали, що регіональні відмінності "нівелюються", і 27-19% - що вони "поглиблюються". У березні та вересні 45% та 56% опитаних вважали, що регіональні розбіжності залишаються без змін, 19-14% - що ці відмінності "нівелюються", і 29-19% - що вони "поглиблюються".
У березні 1998 року за оцінкою експертів спостерігалося тотальне зниження рівнів довіри та впливу найбільш впливових лідерів еліт щодо керівників державних структур, що відповідають за зовнішню політику та за оборонну політику України. І якщо в грудні ці показники, що свого часу підвищилися, були близькі або дорівнювали "середньому" рівню, то зараз вони близькі або дорівнюють "низькому" рівню.
У грудні 1997 р. дещо підвищилася, але не суттєво, і трималася на тому ж рівні "підтримка військовими політики керівництва держави", що коливається поміж "середнім" і "низьким". Прогрес України у сфері просування на ринки зброї привів до зростання шансів подолання сучасної стагнації ВПК України. У березні 1998 року 39% експертів вважали передумови для цього "посередніми" (26% у грудні 1997 р.), 44% - низькими (47%), 14% - нульовими (21%).
Передвиборча невизначеність, гра політичних сил вплинули на зростання оптимізму експертів щодо перспектив встановлення в країні ефективної системи цивільного контролю за діяльністю Збройних Сил, такі перспективи вважають "посередніми" 35% (21% у грудні 1997 р.), "низькими" - 49% (67% у грудні 1997 р.).
Стосовно відмінностей між регіонами у ставленні до зовнішньої політики, то у березні 1998 р. збільшилася кількість експертів, які вважають, що вони поглиблюються - 33,3% (у грудні - 19,5%), і зменшилася вага тих, хто вважає, що відмінності між регіонами нівелюються - 17,9% (у грудні - 24.4%). Майже так само як і раніше, 38,5% експертів (у грудні - 36,6%) вважають, що відмінності між регіонами залишаються без змін.
Показники впливу та довіри лідерів еліт як до керівників, які відповідають за зовнішню політику, так і до керівників, що відповідають за оборонну політику України, як вже зазначалося, значно знизилися в березні цього року. Оцінки в цілому майже дорівнювали "низьким". При цьому оцінки впливу були дещо вищими, ніж оцінки довіри (?!).
У червні 1998р. рівень впливу та довіри лідерів еліт дещо зріс за всіма показниками, втім не сягнув навіть середньої відмітки. Експерти аналогічно оцінюють поміж "середнім" та "низьким" рівень впливу як на керівників державних структур, які відповідають за оборонну політику, так і на тих, які відповідають за зовнішню політику України. Між собою різняться оцінки довіри. Рівень довіри лідерів еліт до керівників державних структур, що відповідають за зовнішню політику України, вищий, ніж рівень впливу, і наближається більше до "середнього". Він також вищий, ніж рівень довіри лідерів еліт до керівників державних структур, що відповідають за оборонну політику України. Останній за оцінкою наближається до "низького" й нижче, ніж рівень впливу.
Відмінності між регіонами у ставленні до зовнішньої політики України, на думку 50% експертів, влітку 1998 р. "залишаються без змін" (у березні - 38,5%); тільки 12,5% вважають, що вони "поглиблюються" (майже втроє менше, ніж у березні - 33,3%) та 27,5% - що вони "нівелюються" (в березні - 17,9%). 10%, як і раніше, не визначилися.
Loading...

 
 

Цікаве