WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічна освіта в Україні: критерії та основні стратегії досягнення якості - Реферат

Соціологічна освіта в Україні: критерії та основні стратегії досягнення якості - Реферат

освіти.
Важливо також зазначити, що багато в чому, за своїми основними характеристиками складові якості освіти є універсальними. Але все ж таки, мабуть, вірно і те, що той чи інший конкретний напрям освіти (технічна, пророднича, соціогуманітарна тощо) додає свої, притаманні тільки йому риси.
Якщо говорити про соціологічну освіту, такими складовими, що забезпечують (мають забезпечувати) її якість, на мою думку, є наступні:
1. Професійна підготовка викладачів, їх особистісні якості (порядність, відповідальність, принциповість, толерантність тощо).
2. Методичне забезпечення навчального процесу (навчальні посібники, методичні розробки та ін.).
3. Наявність системи контролю й оцінки викладання, рівня знань студентів, адекватної сучасним вимогам.
4. Застосування сучасних освітніх технологій (активні методи навчання, ТСО, Інтернет-технології і т.ін.).
5. Залученість викладачів і студентів до науково-дослідницької діяльності.
6. Відповідність навчальних програм із соціологічних дисциплін сучасним вимогам.
7. Контакти з провідними закордонними соціологами.
8. Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу.
9. Забезпеченість науковою літературою із соціології, що відповідає сучасним вимогам.
10. Використання матеріалів соціологічних досліджень.
11. Спрямованість викладання на формування соціальних якостей сучасного фахівця.
12. Стимулювання самостійної роботи студентів.
А отже, основними, стратегічними пріоритетами реформування соціологічної освіти є:
1. Підготовка і підвищення кваліфікації (перепідготовка) викладачів соціологічних дисциплін та дослідників.
Особливостямистановлення соціологічної освіти є те, що часто-густо викладачі не мають фахової освіти, а масові форми підвищення кваліфікації (що доступні викладачам невеликих вузів і тим, які працюють поза межами основних соціологічних центрів) неефективні. Форми ефективного підвищення кваліфікації, що відповідають сучасним вимогам, такі, як, літні школи, майстер-класи, стажування у провідних вузах тощо, поки що не стали масовими. Треба наполегливіше вирішувати проблему створення системи підвищення кваліфікації.
2. Узагальнення нових практик викладання соціології, використання у навчальному процесі результатів наукових досліджень.
Сучасна соціологічна освіта (фахова чи нефахова) має базуватися на новітніх освітніх технологіях. Перш за все мається на увазі її інтерактивність, використання інформаційних технологій, але й також поліпарадигмальність, толерантність, демократизм тощо. Потребує свого посилення увага до позааудиторної, самостійної роботи як важливої складової засвоєння знань, умінь та навичок студентами. Не менш важливим в цьому плані є використання нових практик оцінки рівня знань студентів. Невід'ємною складовою навчального процесу повинні бути результати наукових досліджень (перш за все новітніх), аналіз реальної практики.
3. Навчально-методичне та наукове забезпечення навчального процесу.
Йдеться як про модернізацію, оновлення наукового та методичного забезпечення, так і про створення сучасного науково-методичного комплексу, адекватного до вимог багатоступеневої освіти.
4. Налагодження контактів із закордонними вченими.
Звичайно, такі комунікативні контакти існували завжди. Справа знову ж таки не тільки в тому, є вони, чи ні, а перш за все, як на мою думку, у відсутності системи у цій роботі, відсутності імпульсів з боку керівництва вузів до встановлення таких контактів викладачами і науковцями.
5. Спрямованість навчального процесу на формування соціальної культури майбутнього фахівця.
Це без перебільшення, мабуть, "найтонкіша" складова і напрям реформування соціологічної освіти. Вона, як мені здається, потребує, вразі намагання досягти зрушень, високого професіоналізму викладача та його авторитету, спроможності створити сприятливу соціально-психологічну і творчу атмосферу в аудиторії тощо. Мабуть, вірно і те, що цій складовій якості освіти не щастить, вона ще не зайняла належне місце. Поширеною є думка, що взагалі це не є тим напрямком, на якому треба зосередити зусилля. А отже цьому виміру соціологічної освіти в реальній практиці майже не приділяється уваги. Але ж саме соціологія має ефективні інструменти формування соціальних якостей, необхідних фахівцеві в XXI столітті. Перш за все тому, що не тільки надає студенту знання про фундаментальні закони життєдіяльності суспільства, але й, аналізуючи реальне суспільство, допомагає зрозуміти, що соціальна і громадянська культура участі у суспільному житті є сьогодні (і будеу майбутньому) вже не особистою справою кожного, а запорукою ефективного становлення громадянина, почуття впевненості фахівця у професійному житті.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Волович В.І. Соціологічна освіта в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №1-2. 2. Ставлення академічної спільноти вищої школи України до змін та реформ. Аналітичний звіт. http://www.ues.org.ua: 8102/index.php. 3. Система моніторингу та оцінка якості освіти. Аналітичне дослідження у реформуванні національної освітньої політики. http://www.ues.org.ua: 8102/index.php. 4. Освіта в Україні. Доповідь міністра освіти і науки України на II Всеукраїнському з'їзді працівників освіти // Освіта України, № 47, 12 жовтня 2001 р.

 
 

Цікаве

Загрузка...