WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

У першу чергу необхідно розглянути процеси інституціоналізації політичних відносин у зв'язку з тим, що політичні інститути надають соціальним взаємодіям визначеності, вносять елементи передбачуваності у поведінку людей, а їх руйнування призводить до хаосу та безладдя.

Становлення політичних інститутів пов'язане з появою якісно нового виду взаємодії - політичної влади, яка зміцнювалася з ускладненням та диференціацією системи соціальної взаємодії. Стійкість політичної влади досягається в процесі її інституціоналізації, яка починається з формування статусно-рольових груп, що призначені для управління суспільством. Водночас відбувається формування нормативно-правової системи, яка регулювала взаємодії різних соціальних груп.

Для підтримання нормативного порядку створюється механізм санкцій, який забезпечує виконання індивідами норм і правил.

Результатом інституціоналізації є поява в суспільстві стійкого механізму, який забезпечує відтворення політичних владних відносин.

Політична влада цікавить соціологію також з точки зору її функцій, які сприяють збереженню цілісності суспільства. Серед основних функцій політичної влади виокремлюють такі:

* функцію перерозподілу матеріальних та духовних цінностей;

* підтримки соціального миру в суспільстві.

* функцію підтримання інституціональної єдності суспільства, збереження єдиного соціокультурного простору.

* мобілізуючу функцію, яка виявляється у здатності організувати та направляти маси на вирішення проблем суспільства, реалізацію прийнятих рішень.

Політика - це особлива сфера життєдіяльності, в якій виявляються відмінності інтересів різних соціальних спільнот з приводу влади. У сфері політики відбувається виявлення, зіткнення, протиборство, а також підпорядкування, субординація цих інтересів.

У структурі політики виділяють такі основні елементи:

* політичні відносини;

* політична організація; •"" політична культура.

Політичнівідносини -це стійкі політичні зв'язки та взаємодії, які формуються в процесі функціонування політичної влади.

Політична організація - це сукупність державних та недержавних організацій та установ, які беруть участь у регулюванні взаємовідносин між соціальними спільнотами.

Політична культура - це сукупність знань, цінностей, зразків поведінки і діяльності людини. Політична культура виступає нормативним механізмом регуляції поведінки; діяльності людей.

Залучення індивіда до знань, цінностей та опанування ролями, які дозволяють йому адаптуватися до політичного життя, відбувається в процесі політичної соціалізації. Політична соціалізація - це двобічний процес, який включає у себе вплив політичного середовища на індивіда, з одного боку, а з іншого,-формування політичної індивідуальності, що передбачає вільний вибір та відповідальність за прийняті рішення, політичну залученість.

11.4.Види соціологічного дослідження , їх призначення.

Залежно від складності й масштабності аналізу предмета виділяють три види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне), описове, аналітичне.

Найбільш простим видом є розвідуваїьне (пілотажне) дослідження. Воно будується на спрощеній програмі й охоплює невеликі сукупності, має стислий за обсягом інструментарій. Інструментарій — це методичні документи, за допомогою яких здійснюється збір первинної соціологічної інформації (анкети, бланк-інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів спостереження чи аналізу документів тощо).

Описове дослідження є більш складним видом соціологічного аналізу. Воно проводиться за розробленою програмою, на базі апробованого інструментарію і застосовується відносно великої спільності людей (наприклад, колектив великого підприємства). Збір інформації тут може бути доповнений методами спостереження, аналізу документів.

Аполітичне дослідження — найбільш поглиблений вид соціологічного аналізу. Воно не тільки описує структурні елементи явища, що вивчається, але й з'ясовує його причини. Підготовка аналітичного дослідження вимагає значного часу, ретельно розробленої програми, інструментарію, попередньої уяви про об'єкт, який вивчається. За методами збору інформації даний вид соціологічного дослідження носить комплексний характер. З гносеологічної точки зору соціологічне дослідження за об'єктом та процедурою є емпіричним, а за рівнем узагальнення воно може бути й емпіричним, і теоретичним.

11.24. Соціометрія , особливості її застосування.

Соціометричний метод. Перед соціологами постають завдання, які пов'язані з вивченням соціальних і соціально-психологічних процесів у малих групах — бригадах, відділах, малих підприємствах, спеціальних командах тощо. При вивченні таких малих груп ефективно себе зарекомендували методи соціометрії. Термін "соціометрія" походить від сполучення коренів двох латинських слів: socis — товариш, співучасник, компаньон і тепчпп — вимір. Соціометричний метод застосовується на рівні мікросоціології, тобто на стику соціології та соціальної психології і пов'язаний із вивченням міжособистих відносин у малих групах. Тому метод соціо-метричного опитування, в якому основним робочим інструментом є питання соціометричної анкети (тести), дозволяє глибше проникнути у стосунки всередині групи, визначити її лідера.

2.21. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.

Теорії Сорокіна:

  1. соціокультурної динаміки;

  2. інтегрального типу суспільства.

В рамках першої історичний процес розглядається як рух типів культур. Сорокін виділяє 3 типи культур:

    • почуттєвий(в суспільстві переважає чуттєве, емоційне сприйняття дійсності)

    • Раціональний (панує раціональне мислення)

    • Ідеалістичний (панує інтуіція)

Кожна з цих культур знаходиться в розвитку. В другій теорії він пропонує свій варіант майбутнього суспільства. В цій теорії спостерігається реалістичний підхід до розуміння суспільства як такого, що базується на взаємодії соціальних елементів. Реалізм проявляється в обґрунтуванні ряда положень актуальних в наш час, плюралізм форм власності, політичних структур, відносин з іншими країнами.

4.1.Сутність, спільність та відмінність понять „людина", „індивід", „особистість".

Розрізняють такі поняття: людина, індивід, особистість.

Термін людина введений тільки для відокремлення із світу живих систем, він не охоплює особливостей повсякденного життя, тобто це чисто біологічний термін. Індивід – це людина як одиничний представник певної спільноти і не охоплює особливості повсякденного життя (немовля - це вже індивід але не особистість) .Особистість – це індивід, який набув соціально значимих рис, а саме характер, талант, світосприйняття, самосвідомість, цінності, вірування, а також статус і роль в суспільстві. Цей термін застосовується для кожної окремої людини.

4.6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.

Соціалізація особистості – це процес формування індивіда в особистість, набуття досвіду, навичок, ціннісних орієнтацій, що необхідні для виконання певних ролей в суспільстві. Це також навчання індивіда на протязі всього життя соціальним ролям. Етапи соціалізації: 1) Соц. Адаптація – пристосування індивіда до норм і цінностей суспільства; 2) інтеріоризація – це процес включення засвоєних на етапі адаптації норм і цінностей у внутрішній світ індивіда. Стадії соціалізації: в залежності від віку і працездатності – до трудова, трудова, після трудова. Агенти соціалізації (ті структури, які впливають на процес соціалізації позитивно чи негативно) – сім"я, інші родичі, однолітки, учбові заклади, література, мистецтво, засоби масової інформації.

4.9. Соціологічний зміст понять „десоціалізація", „ресоціалізація"

Ре соціалізація - переосмислення життя, це процес оволодіння новими цінностями і знаннями для заміни раніш не достатньо засвоєних або тиз, щл не відповідають новим умовам життя.

Де соціалізація – (деградація особистості) є процесом зворотної соціалізації.

Loading...

 
 

Цікаве