WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Соціальні спільноти- це такі об'єднання людей, які виникають і формуються на основі:

  • культурно-історичної самобутності (народи, нації);

  • родинних зв'язків та схожості стадій життя (сімейні, статево-вікові та ін.).

В Україні наявний процес демократизації та лібералізації соціальної структури, який зумовлений руйнуванням старого суспільства, відсутністю провідних ідеологічних важелів колишньої соціальної структури. Наслідком цих процесів є урізноманітнення соціальних груп, вільний вибір місця проживання, працевлаштування, способу життя, володіння правом власності тощо.

Для України характерна ситуація паралельного існування двох різних соціальних структур: старої, представленої традиційно солідарними утвореннями (робітничим класом, селянством та інтелігенцією), які також зазнали певних змін, та нової, що склалася внаслідок інституційних змін і представленою такими соціокультурними одиницями, як підприємці, банкіри, фермери, особи вільних професій, безробітні, групи протиправної поведінки тощо.

Наслідком такого співіснування, а також кількісних та якісних змін, що відбулися у робітничому класі, селянстві та інтелігенції стала надмірна атомізованість, розпорошеність суспільства, строкатість та мозаїчність його соціальної структури. Наступна тенденція, що просліджується у соціальній структурі України, пов'язана з браком бажаної інтеграції, солідарності у суспільстві та розшаруванням населення на групи з діаметрально протилежними інтересами, представленими опозиціями: багаті -бідні, вищі - нижчі тощо. Формування верстви бідних як наслідок нисхідної мобільності більшості населення - ще одна суттєва тенденція у соціальній структурі українського суспільства. Як дуже небезпечну тенденцію у соціальній структурі України слід кваліфікувати ситуацію, що склалася з "середнім класом". Невірно говорити про його повну відсутність, тому що впровадження ринкових реформ - закономірний наслідок появи середнього класу. Але йдеться, насамперед, як про кількісні, так і про якісні показники, які не можуть задовольнити розвинуте суспільство. Середній клас в Україні формується переважно від обслуговування багатих, а не від реального виробництва. Ще одна суттєва тенденція у соціальній структурі України -це маргіналізація суспільства як наслідок посилення нисхідної соціальної мобільності. Маргінал - це людина на перетині шляхів, яка знаходиться між двох культур, не інтегруючись у жодну з них. Звідси характерними рисами такої людини є: невизначеність соціального статусу, посилені рольові конфлікти, амбівалентність поведінки, психологічний дискомфорт тощо.

Таким чином, для соціальної структури України є характерною низка тенденцій, які в сукупності можуть бути охарактеризовані як негативні. Подальший розвиток соціальної структури безпосередньо залежатиме від процесів соціально-економічного та соціально-політичного реформування.

4.3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.

З точки зору одних , кожна особистість формується та розвивається відповідно до її природних якостей та здібностей і соціальне оточення при цьому відіграє дуже незначну роль. Представники іншої точки зору повністю спростовують природні внутрішні якості та здібності людини , вважаючи , що особистість – це деякий продукт, який повністю формується в ході соціального досвіду.

4.4. Соціологічна структура особистості.

Під структурою у соціології розуміють будову чогось, окремі елементи якого складають єдине ціле.

Російський психолог А.Платонов вважає, що структура особистості може бути представлена в єдності її складових чотирьох підструктур:

* біологічно обумовлена підструктура (темперамент, статеві, вікові властивості психіки тощо);

* психологічна підструктура (індивідуальні психологічні особливості - пам'ять, емоції, відчуття, уявлення, почуття, воля,

інтелект тощо);

підструктура соціального досвіду (набуті емпіричні та теоретичні знання, навички, уміння, звички, традиції, норми тощо);

* підструктура спрямованості особистості (бажання, цілі, ідеали, мотиви, потреби, прагнення, ціннісні орієнтації тощо).

Увага соціологів здебільшого зосереджується на аналізі третьої та четвертої підструктури, що в цілому обумовлене специфікою предмету соціології як науки.

Найбільш знаною і широко вживаною у соціології є тричленна структура особистості, представлена її складовими: соціальним статусом, соціальною роллю та спрямованістю

особистості.

Соціальний статус - це певне місце, позиція людини у суспільній ієрархії групи або суспільства в цілому. Статуси можуть бути приписані або вроджені (не контрольовані власною волею людини) та набуті або досягнуті (здобуті в результаті власного вибору та власних зусиль і контрольовані волею людини).

Соціальна роль - динамічна характеристика статусу, яка виражається шаблонною, очікуваною поведінкою, заданою певним статусом.

Спрямованість особи - це особливе ставлення людини до дійсності і самої себе, яка має вираз у цінностях, мотивах, потребах, установках, прагненнях, переконаннях, ідеалах. Вона виявляється у соціальній поведінці особистості.

Цікавим є підхід американського соціолога та економіста А.Маслоу, визнаного теоретика менеджменту. За його міркуваннями, у суспільстві існує п'ять рівнів потреб

Перший рівень - фізіологічні потреби або вітальні (від "уііа" - життя).

Другий рівень - екзистенціальні (потреби у безпеці власного існування, здоров'ї, відсутності насильства, безпеці на вулицях, захист від війн тощо).

Третій рівень -потреби в комунікації, дружбі, спілкуванні.

Четвертий рівень - потреби в статусі, визнанні, престижі -оцінці інших людей, самоповазі.

П'ятий рівень - потреби у самовираженні через творчість, самореалізації, розкритті та реалізації здібностей, в досягненні сенсу життя.

4.10. Типологія особистості в соціології.

Соціальний тип - це деперсоніфікована уявна особистість як узагальнене відображення сукупності повторювальних якостей індивідів, що входять до певної соціальної спільності.

Соціологія як наука виокремлює кілька типологій особистості. Одна з відомих належить Е.Фромму, який у своїх працях "Здорове суспільство" та "Мати чи бути" наводить чотири типи особистості в залежності від цінностей, які їй притаманні:

* традиціоналісти-орієнтовані на цінності обов'язку, порядку, дисципліни, законослухняності;

* ідеалісти-досить критичні до традиційних норм, незалежні, зневажають авторитети, мають установку на саморозвиток;

* фрустрований тип - орієнтований на низьку самооцінку, пригнічення, характерне відчуття відчуженості від життя;

* реалістичний тип - поєднання устремління до самореалізації з розвинутим почуттям обов'язку, здоровий скептицизм із самодисципліною та самоконтролем;

* гедоністичні матеріалісти - орієнтовані на отримання задоволення, погоня за насолодами, пріоритет споживацьких інтересів.

Іншу типологію подає український вчений-соціолог Є.Головаха, який виокремлює три типи особистості:

* особистість, розчинена у масі, суспільстві - соціальні конформісти (пристосуванці);

* особистість, відчужена від суспільства (тип особистості за умов застою);

* перехідний тип особистості, для якої характерне амбівалентне(двоїсте) ставлення до суспільства, недовіра до влади, потяг до релігії та містифікації, паралельна орієнтація на взаємовиключні цінності.

5.1. Соціальна сутність культури.

У соціології проблеми культури суспільства, закономірності її існування та функціонування в соціумі вивчає галузева соціологічна теорія - соціологія культури.

Самостійною теоретичною системою знань соціологія культури стає у 60 - 70-і роки XX століття. Біля її витоків стояли П.Сорокін ("Соціальна та культурна динаміка"), А.Моль ("Соціодинаміка культури"). Значний внесок у розуміння проблем культури зробили П.Бурдьє, Н.Смелзер, Дж.Мердок, У.Г.Самнер. Серед сучасних українських вчених над цими проблемами плідно працюють С.Кримський, М.Попович, Л.Сохань, Є.Бистрицький, О.Донченко, В.Піча, В. Андрущенко та інші.

Основні проблеми, які вивчає соціологія культури:

визначення категоріального апарату даної галузевої соціології;

Loading...

 
 

Цікаве