WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

За "хрущовської відлиги" в кінці 50-х на початку 60-х pp. роз починається відродження соціології: У цей час проводяться соціо логічні дослідження впливу НТП на соціально-професійний складробітників, їх ставлення до праці. Широкого розвитку набуло соц планування. Це сприяло вдосконаленню методики соціологічних досліджень.

Від 1968 року соціологія розвивається в Україні як окрема наука. У складі Інституту філософії Академії наук почав функціонувати підрозділ соціології, широко друкуються соціологічні розвідки, поновлюється видання часопису "Філософська та соціологічна думка", який був започаткований 1927 року.

У середині 80-х років з початком революційного оновлення суспільства усвідомлюється нагальна потреба в соціологічних дослідженнях, змінюється ставлення до соціології, суттєво переглядається багато усталених у радянській науці поглядів на суспільство. Це зумовлювалося передовсім необхідністю наукового осмислювання сучасних трансформаційних соціальних процесів. 90-ті роки в розвитку української соціології позначені інституціалізацією її як однієї з провідних суспільних наук.

2.29. Роль М.Грушевського у розвитку соціології

У 1919 році у Відні Грушевський заснував Український соціологічний інститут (УСІ) – перший укр. соціологічний заклад, у дослідженнях якого переважала соціоантропологічна проблематика розвитку сусп. Було сформовано бібліотеку, відбувалися громадські читання та лекції, видавалися матеріали деякиї соц. досліджень. Під егідою УСІ було видано 13 книжок. Під керівництвом Грушевського в Києві було створено науково-дослідну кафедру історії України, при якій – секцію методології та соц.

На формування світогляду Грушевського надзвичайний вплив мав Дюркгейм, з яким він підтримував особисті контакти. Грушевський як і Дюркгейм був за використання історико-порівняльного методу. У теоретичному соціологічному вивченні він торкався й суспільно-політичного устрою, соціально-класової структури тогочасного суспільства, динаміки громадських настроїв, проблем етносоціології, етнополітики й моралі. Праця "Початки громадянства (генетична соціологія)" присвячена висвітленню причин і факторів створення соціальності, виникнення сусп. Домінантою ритму соціальної еволюції є боротьба індивідуалістичних та колективістських тенденцій. Гр розробив перші наукові засади політичної соц. Сенс трасформації людського сусп. – у послідовному переході від традиційних форм господарювання до індустріальних, що створює теоретичні основи нової загальноцивілізаційної типологізації сусп. Структурні зміни, що відбуваються при спеціалізації праці, змушують змінюватися і саму людину. Громадянство – організована людська множинність. Основа укр. народу – селянство, що має стати основою нац.-демокр. розбудови.

Отже, заслугою Гр було сприяння оволодінню українською наукою історико-соц методом дослідження, теор та практ його розвиток, а також поширення досвіду навчально-популяризаційної та публіцистичної діяльності.

2.30 Проблеми розвитку сучасної укр. соціології

Нестача спеціалістів, недостатній рівень викладання (америк переконані, що с є важл інструментом ефект управл, запобіг конфліктам, прогнозування розв сусп). Виконання завдань його поліпшення гальмується низкою орг та методичних причин. К-ть год у навч планах різних непроф вузів для викладання соц є меншою за стандарт. Програми викладання розробляються вузами самостійно, їх недоліки: відсутність концептуальності, фрагментарність, довільний вибір тематики. Багато викладачів не мають ні баз освіти, ні досвіду. Вузи погано орг сам ост роботу студентів. Відсутність ек підтримки є причиною того, що майже не діє соц асоціація України, припинилось видання газети соціологів. Державі бракує коштів на соц дослідж, у приватних службах працюють некваліфік, на власні інтереси.

3.1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище

Країна – певна територія, де проживають люди, що взаємодіють між собою. Держава – політична організація країни. Сусп. – ключове поняття соціології, унікальне соціальне явище, соц організація країни, основою якої є соц структура (сукупність його складових і зв між ними). Дюркгейм розглядав суспільтсво як надіндивідуальну духовну реальність, яка основана на колективних уявленнях. За Вебером, суспільство – це взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, тобто орієнтованих на ін. людей, дій. Парсенс визначав суспільство як систему відносин між людьми, основою якої є норми й цінності. З точки зору Маркса, суспільство – це сукупність відносини між людьми, які складаються в процесі їх спільної ек діяльності в іст розвитку.

Сусп – універсальний спосіб орг соц зв'язків і соц взаємодії, що забезп задов усіх осн потреб людини. У результаті взаємодії виник соц спільноти, групи, організації, що впливають одна на одну, що і дає підставу говорити про сусп як про соц с-му. Як соц с-ма сусп володія власт до само відтворення. Це відб завдяки необхідності диферент функцій. Остання веде до ств таких структур, як ек, соц і пол., соц інст і орг. Ці стр вкл в себе утворення менш заг порядку (труд кол, сімя). Далі виник ін ел, що вплив на саоціаліз, на мор і фіз. Розв. Отже, відб постійне відтвор соц с-ми. Сус-во як система може бути предст у 3х аспектах: як множина індивідів (соц спільнота), ієрархія соц позицій(статусів) і соц ф (ролей) поняття соц орг, як сук норм і цінностей, що визначають х-р і зміст поводження ел даної системи.

3.2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств

За Шілзом ознаки сусп: не є част якоїсь більшої с-ми, шлюби в ньму уклад між представниками даного об'єднання, поновлення сусп відб перев за рах людей, які є визнаними предс такого обєднання, вл терит, назва та історія, с-ма управління, існує довше сер трив життя окремого індивіда, заг с-ма цінностей.

Типологія суспільства

Типологія сусп. відбувається за різними критеріями: 1) головний спосіб здобуття засобів до існування (збирачів та мисливців; садівничі сусп.; аграрні сусп.; промислові сусп.); 2) ціннісний критерій (традиційні – індивіди керуються традиціями та обмежені у виборі; сусп., що керуються зсередини – домінують особисті, чіткі моральні цінності, людина шукає опору в собі, посилюється роль вибору, вл рішень, точки зору; сусп., кероване ззовні – для досягнення успіху необхідно враховувати зовнішні обставини і пристос до них); 3) розвиток управління і ступінь соціального розшарування (просте – родоплемінна організація, відсутність майнового розшарування, класів та держави; складне – існує соц розшарування, нерівність); 4) політичний режим (демократичне, тоталітарне, авторитарне); 5) рівень відкритості зовнішньому світові (відкриті, закриті); 6) панівна релігія (ісламське, православне, католицьке тощо); 7) стадії розвитку (доінстріальне, індустріальне (глиб соц і техн. розподіл праці, моб і диск роб сила, рац орг-я, відокр сімі від підпр., урбанізм, секуляриз, підв соц моб, демокр), постіндустріальне); 8) писемність (дописемні, писемні); 9) формаційний підхід (первісна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична формація).

3.3. Характерні особливості сучасного постінд суспільства.

Для визначення сучасного сусп. Белл ввів термін постіндустріальне – стадія сусп. розвитку, що приходить на зміну індустріальному сусп. У ньому у сфері послуг зайнято не менше 50% працюючого населення, вир-во товарів набагато перевищує власні потреби. Для такого сус х-ний глиб поділ праці, виділення багатьох соц інститутів, соц моб. Ринок є мех., що орг і рег поведінку в усіх сферах. У такому сус домінує раціоналізм, критиц та індивідуалізм. Велику роль відіграють наукові дослідження та освіта. Соціальні зв'язки ускладнюються, максимально ускладнюється маркетинг, а міжособистісні комунікації дуже динамічні. Відбувається рольовий характер взаємодії. Відносини між людьми регулюються на основі контрактів, договорів, з-нів. Гол. фактором виробництва є інф. Власність перестає бути головною ознакою соціальної диференціації, а стає – знання та контроль над інф. В пол. сфері відбувається децентралізація пол. влади, яка все частіше делегується згори до низу. Пол. боротьба ведеться не за контроль над власністю, а за вплив над держ. Постріундустріальне сусп. хар-ться виникненням нових сист.: телекомунікацій та освіти. Сучасне сусп. ще називається інформаційним.

Loading...

 
 

Цікаве