WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Управління якістю медичної допомоги. Складові якості медичної допомоги і контролю її безперервного удосконалення - Курсова робота

Управління якістю медичної допомоги. Складові якості медичної допомоги і контролю її безперервного удосконалення - Курсова робота

  • Пацієнта : стать, вік, місце проживання, ставлення до праці, інвалідність, тимчасова втрата працездатності;

  • Лікаря : код фахівця, який почав і який закінчив лікування, обсяг та види допомоги, диспансерне спостереження;

  • Захворюваності : уперше в житі зареєстровано гостре захворювання, новий випадок хронічного чи відомого раніше хронічного захворювання, його загострення;

Обсягу поліклінічної допомоги : обсяг роботи кожного, групи спеціалістів, відділення поліклініки, обсяг поліклінічної допомоги на кожний випадок обслуговування клієнта сукупно, на кожну особу, яка звернулась до поліклінічного закладу;

  • Мети обслуговування : лікувально-діагностична, консультативна, диспансерне спостереження, профілактичний огляд, медико-соціальні та ін;

  • Випадку обслуговування: первинне або вторинне повторне;

  • Наявності втрати працездатності та її строків;

  • Результативності обслуговування(випадок закінчений чи незакінчений)

Введено також поняття „закінченість" випадку поліклінічного обслуговування.

Закінченим вважається випадок, коли досягнута мета звернення.

Певне число випадків залишається незакінченими з провини хворого, в зв'язку з незадовільною організацією лікувально-діагностичного процесу в поліклініці.

Дані талона амбулаторного пацієнта можуть бути основою для формування потоків у системі інформаційного забезпечення керівників лікувально-профілактичних закладів, структурних підрозділів, окремих фахівців.

Ця інформація дозволяє створювати банк даних звертань пацієнтів за амбулаторно-поліклінічною допомогою, отримувати характеристики на фізичну особу про захворюваність і поширеність окремих захворювань,

Диспансерне спостереження за різними групами населення, роботу денних стаціонарів і оперативні втручання в поліклініці, захворюваність із частковою або повною втратою працездатності.

На основі цієї інформації можна визначити показники діяльності поліклініки та здоров'я населення.

Дані про роботу поліклініки (за даними талону амбулаторного пацієнта)

Показники діяльності поліклініки

Показники здоров'я населення

Середня кількість відвідувань одного жителя за рік

Первинна захворюваність

Середня кількість відвідувань на один випадок поліклінічного обслуговування

Загальна захворюваність

Структура відвідувань залежно від цілей

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності

Середня кількість закінчених випадків на одну особу

Частота первинного виходу на інвалідність

У випадку розробки та впровадження модифікаційних талонів амбулаторного пацієнта можна отримати додаткову інформацію, наприклад, про онкологічні профілактичні огляди, флюорографічне обстеження, щеплення населення, захворюваність чорнобильського контингенту.

Ефективність управління діяльністю закладів охорони здоров'я визначається не тільки показниками обсягу їх роботи, потреба в яких не відпала, проте оцінювати їх потрібно у взаємозв'язку з показниками якості медичної допомоги.

Оцінка якості в системі охороні здоров'я є з однією з проблем удосконалення медичного забезпечення. Складність її вирішення обумовлена специфічністю галузі, діяльність якої спрямована на збереження та зміцнення здоров'я населення, яке підпорядковане та залежить у певній мірі від обсягу та якості медичної допомоги.

Зважаючи на необхідність постійної якості медичної допомоги, слід застосовувати деякі її проміжні показники, які не потребують значних зусиль та часу для визначення, відтворюють результати діяльності саме медичних працівників і закладів, суттєво впливають на кінцеві результати.

Наприклад, відсутність потреби в госпіталізації при багатьох хронічних захворюваннях пов'язана з якісним амбулаторним лікуванням і відповідальним ставленням пацієнта до власного здоров'я. З огляду на це, відсоток хронічних хворих, які потребували госпіталізації, є проміжним показником якості амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Проміжні показники необхідно зіставляти з вибраними довгостроковими показниками.

Так, у наведеному вище прикладі більш довгостроковим показником буде частота ускладнень при хронічних хворобах.

2.2 Оцінка якості медичної допомоги.

Існують різні підходи до визначення поняття „якості медичної допомоги" її складових частин тощо. Вона визначається не тільки рівнем науково-технічного забезпечення та спеціалізації, а власне організацією всього лікувально-діагностичного процесу, рівнем кваліфікації та професіоналізму медичного персоналу, дотримання морально-етичних правил у його діяльності тощо.

За даними деяких робіт, під якістю медичної допомоги слід розуміти відповідність потребам пацієнта з урахуванням сучасних можливостей медичної науки та практики і за умов ефективного використання наявних ресурсів.

Виділяють такі складові якості та підходи до її забезпечення та оцінки:

  • Структурна якість, тобто умови надання медичної допомоги;

  • Якість технології, при оцінці якої визначають оптимальність набору лікувально-діагностичних заходів, стосовно конкретного хворого;

  • Якість результату – коли оцінюється співвідношення фактично досягнутих і запланованих результатів. До останніх результатів відносять динаміку стану здоров'я пацієнта, результати лікування всіх хворих за звітний період, окремі показники стану здоров'я населення певної території.

Оцінка якості медичної допомоги може ґрунтуватись на визначенні сукупності результатів профілактики, діагностики та лікування захворювань згідно з відповідними вимогами.

Вона передбачає потребу оцінки своєчасності та повноти обстеження наступництва в роботі поліклініки та стаціонару, обґрунтованості госпіталізації, застосування сучасних методів діагностики та лікування в повному обсязі, здійснення систематичного аналізу діяльності відповідних підрозділів, стан забезпечення медичною технікою, медикаментами.

Отже, необхідно оцінювати різні сторони лікувально-профілактичної діяльності за допомогою експертних оцінок.

Для визначення якості застосовують такі показники діяльності закладів охорони здоров'я:

  • частота ускладнень та загострень хвороби;

  • результати лікування(покращення, погіршення стану, без змін);

  • летальність;

  • первинний вихід на інвалідність;

  • зміни в структурі диспансерних груп.

Спеціалістам Європейського регіонального бюро ВООЗ такі складові якості медичної допомоги:

  • ефективність (співвідношення між фактичною та максимальною дією, що можлива в ідеальних умовах);

  • економічність (співвідношення між фактичною дією та її вартістю);

  • адекватність (задоволення потреб населення);

  • науково-технічний рівень (ступінь застосування відповідних знань і техніки при наданні медичної допомоги).

Складність проблеми оцінки якості та різноманітні підходи до її вирішення обумовили застосування різних методик.

На Всеросійській конференції „Пацієнти та лікарі за якість медичної допомоги" (Санки-Петербург, 1994) вказувалось, що оптимальна методика оцінки якості повинна відповідати таким вимогам:

  • бути придатною для використання на будь-яких етапах надання медичної допомоги;

  • зводити до мінімуму суб'єктизм оцінки;

  • відображати суть лікарської діяльності та визначати типові помилки лікарів;

  • надавати можливість кількісної оцінки якості;

  • визначати раціональність використання медичним закладом або лікарем існуючих ресурсів.

2.3. Моделі кінцевих результатів. Розрахунки

У практиці охорони здоров'я застосовують різні методики оцінки діяльності лікувально-профілактичних закладів.

Модель кінцевих результатів - це узагальнено якісний показник, що характеризує ефективність діяльності та дефекти в роботи лікувально-профілактичного закладу.

Вона включає:

  • показники результативності (ПР) і показників дефектів (ПД);

  • нормативні значення (НЗ) показників;

  • шкалу досягнутих результатів.

Показники результативності максимально відображають кінцевий результат. Ними можна визначити ступінь досягнення цілей колективом і виконання основних функцій шляхом визначення ступеня відповідності реально досягнутих значень ПР до запланованих нормативних.

Loading...

 
 

Цікаве