WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальна конкурентоспроможність у контексті розвитку громадянського суспільства - Реферат

Соціальна конкурентоспроможність у контексті розвитку громадянського суспільства - Реферат

Реферат на тему:

Соціальна конкурентоспроможність у контексті розвитку громадянського суспільства

Всесвітній економічний форум у Давосі (жовтень 2007 р.) визначив рейтинг глобальної конкурентоспроможності 131 країни світу. Критерії оцінки засновані на об"єктивних статистичних показниках та експертних оцінках більш ніж 11 тисяч керівників світового бізнесу. Надзвичайно вагомим є те, що питома вага економічних показників у визначенні рейтингу конкурентоспроможності країни складає біля 25%, факторів технологічного розвитку та інноваційності - 50%. Частка факторів, пов"язаних із якістю суспільних та державних інституцій, дорівнює 25%. Порівняно із минулим роком рейтинг України знизився: вона перемістилася з 69 на 73 місце, але потрібно зауважити, що і кількість країн у рейтингу збільшилася із 125 до 131. Експерти відзначають, що де-факто Україна продовжує втрачати рейтинг конкурентоспроможності, і найбільш сильно на це впливає соціальна складова [2;3].

До соціальної складової рейтингу входять показники індексу людського розвитку (продовжуваність майбутнього життя при народженні; показник грамотності дорослого населення для країн, що розвиваються; валового охоплення всіма видами навчання; душова величина ВВП за паритатами купівельної спроможності), політичні свободи, незалежність судової влади, наявність і механізми вирішення національних проблем тощо.

Серед пріоритетів конкурентоспроможності Євросоюзу визначено високу соціальну "інклюзівність" суспільства, тобто активне залучення до вирішення його нагальних проблем таких категорій, як мовні меншини, люди похилого віку, інваліди, молодь. Іншими словами, конкурентоспроможною наша країна може стати тільки за умови активізації соціального маргінесу. Для успішного здійснення складних і часто непопулярних реформ у країнах з перехідною або початковою фазою ринкової економіки потрібний, на думку експертів Всесвітнього банку, високий ступінь так званої соціальної згуртованості суспільства (social cohesion) [4]. Таким терміном соціологи та економісти називають стан, при якому група людей, які визначаються географічними рамками (регіон, країна), демонструє здатність до співробітництва, а це, у свою чергу, створює можливості для позитивних змін у суспільстві.

Таким чином, політична культура в умовах сьогодення має виконувати інтегруючу або інтегративну функцію, об"єднувати людей задля досягнення спільної, суспільно значущої мети. Політична культура в умовах глобалізації вже не полягає у беззастережній відданості тій чи інший ідеології, її місія стала тепер значно важливішою. Лідери покликані заряджати суспільство новими і прогресивними ідеями, які відповідають потребам часу.

Однак індекс якості політичних інститутів України є одним із найнижчих у світі - 97 місце [4]. Напрошується висновок, що основним фактором, який робить нашу країну неконкурентоспроможною у сьогоднішньому глобальному світі, є низька якість політикума, який критично відстає за своїм баченням розвитку суспільства від потреб часу та, відповідно, низька якість громадянських інституцій.

Якість політичного лідерства, наявність генерованої ним національної ідеї є важливою умовою формування соціальної згуртованості. Разом з тим більшість політичної еліти, причому різних політичних таборів, належить до так званого "застійного покоління", свідомість якого сформована під впливом соціально-психологічної атмосфери, що панувала у радянському суспільстві у брежнєвську епоху. Для їх свідомості характерне скептичне, а часто і цинічне ставлення до моральних цінностей, переконання у "неможливості" чи "нераціональності" альтруїзму, виразно індивідуалістична мотивація поведінки, схильність і звичка говорити одне, а робити зовсім інше. Врешті, вітчизняне суспільство постійно переконується, як насправді політична еліта переймається долею країни і народу, чим вона займається і які цілі переслідує. Стрімке падіння рейтингів довіри до вчора ще надзвичайно популярних політиків переконливо про це свідчить [5].

Очевидно, що надії суспільства все більше пов"язуються із молодою генерацією, так званим "поколінням трансформаційного періоду", чия соціалізація припала на період перебудови, розпаду СРСР, незалежної України. Соціологи стверджують, що це перше покоління, у середовищі якого домінують цінності, характерні для демократичного суспільства, причому ці цінності поєднуються з вірою в те, що їх можна буде втілити у реальному житті [5]. Позаяк ця молодь ще не набула реальної політичної чи економічної ваги, то у владі і бізнесі домінують представники покоління, соціалізованого в епоху застою, свідомості якого притаманна аномічність. Аномічність свідомості полягає у скептичному ставленні людини до соціальних, у тому числі моральних, норм. У результаті для сучасної політичної еліти характерний цинізм, сутність якого - це байдужість до проблем інших людей, відмова від принципів людської солідарності чи обмеження дії цього принципу "своєю" соціальною групою.

Для вирішення своїх егоцентристських задач така еліта часто залучає соціально і політично незрілу молодь. Роздмухування ворожості між Заходом і Сходом, спекуляції на мовному питанні, міжетнічних відносинах - це лише деякі із інструментів негативного, зобмуючого впливу на молодь. Міжетнічні стосунки загострюються, коли знижується рівень життя, адже людям притаманний пошук винних. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології, які здійснювалися протягом 1994 - 2004 років, засвідчили зростання рівня ксенофобії у суспільстві. Ксенофобські настрої взагалі унеможливлюють визнання наявності політичної культури суспільства, у кращому випадку така культура має від"ємні показники. Окрім того, ксенофобії притаманний гала-ефект - погіршення ставлення до однієї етнічної групи тягне за собою і погіршення ставлення до всіх інших, виключаючи свою. Дослідники згадуваного інституту розраховували за шкалою Богардуса середній показник відношення населення в цілому до етнічних груп, або показник соціальної дистанції [6].

Табл. Динаміка індексу соціальної дистанції з 1994 по 2004 рік

Етнічна

група

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Українці

україномовні

1,7

1,72

2,03

2,27

1,84

1,77

2,07

2,01

2,06

1,95

2,20

Українці

російськомовні

1,78

1,84

2,06

2,34

1,98

1,99

2,32

2,16

2,24

2,12

2,21

Росіяни

1,95

2,06

2,45

2,55

2,29

2,24

2,5

2,14

2,4

2,44

2,48

Білоруси

2,32

2,49

3,05

3,18

3,07

2,96

3,15

2,94

3,17

3,23

3,40

Євреї

3,64

3,74

3,89

3,91

4,01

3,88

4,10

3,95

4,13

4,34

4,29

Американці

3,68

3,76

4,04

4,03

4,24

4,17

4,35

4,09

4,64

4,79

5,02

Канадці

3,69

3,73

4,13

4,06

4,31

4,25

4,46

4,27

4,37

4,58

4,92

Поляки

3,85

3,84

4,16

4,23

4,45

4,45

4,45

4,05

4,66

4,37

4,50

Французи

3,90

4,01

4,31

4,34

4,56

4,37

4,62

4,42

4,73

4,66

5,03

Німці

4,03

3,92

4,39

4,30

4,67

4,46

4,68

4,39

4,56

4,61

4,93

Румуни

4,27

4,4

4,38

4,51

4,72

4,51

5,02

4,77

4,94

4,91

4,98

Негри

4,92

5,04

4,96

4,94

5,22

5,17

5,45

5,22

5,43

5,54

5,47

Цигани

5,15

5,14

5,15

5,35

5,45

5,48

5,61

5,43

5,72

5,89

5,70

Індекс

ксенофобії

3,45

3,51

3,77

3,85

3,91

3,82

4,06

3,83

4,08

4,11

4,24

Слов"янська

нетерпимість

1,94

2,03

2,40

2,59

2,30

2,24

2,51

2,31

2,47

2,44

2,57

Неслов"янська нетерпимість

4,12

4,18

4,38

4,41

4,63

4,53

4,75

4,51

4,80

4,85

4,98

Loading...

 
 

Цікаве