WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальний капітал і квантифікація суспільних процесів у сучасному соціумі - Реферат

Соціальний капітал і квантифікація суспільних процесів у сучасному соціумі - Реферат

Друге зауваження стосується еквівалентності квантообміну в системі „пізнання-творчість", а конкретніше, у сфері людських взаємин. Якщо у використанні природного капіталу „комунікативних" (в розумінні спілкування з природним середовищем) проблем не виникає; якщо у використанні виробничого капіталу такі проблеми постають гранично гостро, але людина як соціальний індивід прагне їх вирішувати, то у використанні соціального капіталу у сфері міжлюдських взаємин про відносини людини з духовним або нематеріальним довкіллям (що варто назвати духовною аурою людської спільноти) проблема навіть не ставиться. Не тому, що її немає, а тому, що її не бачать або не хочуть бачити, настільки вона тотальна і катастрофічно небезпечна. Схема проста: санітарно-гігієнічний підхід людини до надлишкових продуктів (відходів) своєї матеріально-тілесної діяльності давно відомий і постійно вдосконалюється - людина-індивід не лише утилізує або знищує такі відходи, а й знаходить способи їх вторинного і досить ефективного (навіть ефективнішого, аніж первинне!) використання, не кажучи вже про перехід до новітніх малозатратних технологій. Про особливий „санітарно-гігієнічний" підхід людини до надлишкових продуктів (відходів) своєї комунікативно-духовної діяльності не говорять ні на наукових конференціях, ні на симпозіумах, ні в лекційних аудиторіях, не ведуться наукові дослідження, в цьому напрямі не працюють НДІ. Людина-індивід, зі своїми проблемами матеріального змісту, превалює над людиною-особою з її духовними проблемами - і після „прибирання матеріально-речовинного сміття" не залишається ні сил, ні часу, ні ресурсів для „прибирання комунікативно-духовного бруду" з довкілля наших взаємин. Ми з радістю і задоволенням споживаємо з „комунікативного довкілля" кванти добра, кванти краси, кванти справедливості, кванти правди і їм подібні, але не звертаємо уваги, як викидаємо в це довкілля кванти зла, кванти потворності, кванти жорстокості, кванти кривди... З радістю, але без усвідомлення того, що порушуємо еквівалентність обміну квантами соціального капіталу в негативну сторону - в сторону дефіциту позитивної духовної енергетики і забруднення соціодуховного довкілля (аналогічно до дефіциту необхідних природних ресурсів і забруднення природного середовища при обміні квантами виробничого капіталу). Однак, безсумнівно, що духовна екологія ще стане предметом наукових досліджень і сферою позитивної практичної діяльності.

Перші натяки на проблему еквівалентності обміну соціодуховній сфері знаходимо у філософських вченнях минулого. Зокрема, давньокитайський мислитель Мо-Цзи, доповнюючи конфуціанський „принцип жень" (принцип любові сильного до слабкого) своїм „принципом цзянь-ань" (принципом загальної любові, тобто і любові слабкого до сильного) здогадувався, що обмін квантами енергії в одну сторону - від сильного до слабкого - еквівалентності в системі соціоенергообміну не створює і до соціальної гармонії не приведе. Подібне зустрічаємо і в Емпедокловому розумінні співвідношення „любов-ненависть": еквівалентність потенційних сил любові і ненависті досягається людиною у зрілому віці і приводить до стану життєвої гармонії, тобто тільки той, хто в рівній мірі вміє любити і ненавидіти (читай, давати і поглинати позитивні і негативні духовно-енергетичні кванти), досягає злагоди зі світом, собі подібними і, зрештою, із самим собою. Обмін квантами духовної енергії - квантами істини і квантами хиби - зустрічаємо і в Сократових діалогах: взаємне поглинання енергетичних квантів протилежних думок і позицій, приводить до гармонії думки та узгодженої позиції, тобто до взаєморозуміння і злагоди, котрими означається життєва істина. Однак, найвиразніше квантифікація соціодуховних процесів проглядається у християнському вченні: схема „гріх - смирення - покута - прощення" розкриває механізм обміну квантами добра. „Не противтесь злому!" - закликає Ісус Христос і цим утверджує правило відповідати добром на зло, а не злом на зло. „Благословляйте ворогів!" - і цим закріплюються та розширюються принципи християнського смирення і прощення, в якому квант зла анігілюється квантом добра [2, 338-339]. На цих же принципах вирішуються проблеми духовної екології: смирення попереджає поширення зла, а прощення допомагає „прибрати" посіяне кимсь „духовне сміття" або шкідливе „зерно кукілю" чи „дурману"... Ідеї еквівалентності духовно-енергетичного обміну знаходимо в тлумаченні давньоруським мислителем Никифором структури людської душі, в міркуваннях Іларіона Київського про закон і благодать, в етичному вченні Григорія Сковороди, у „хутірській філософії" Пантелеймона Куліша та у „філософії серця" Памфіла Юркевича, у вченні про ноосферу Володимира Вернадського та у „конкордизмі" Володимира Винниченка. І, як завжди, в одних ці ідеї залишились на рівні образу та метафори, в інших - піднялись до статусу поняття, але ніде не стали теорією. Статус теорії прийшов до цих ідей в другій половині ХХ століття - через поняття соціального капіталу і квантифікації суспільних процесів.

Література:

  1. Багнюк А. Л. Концепція людини: підходи і тлумачення //Науковий потенціал України - 2007. Матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції 27-29 березня 2007 р. В 2-х част. - К., 2007. - ч.ІІ. - 59с.

  2. Багнюк Анатолій. Символи українства. Художньо-інформаційний довідник. - Тернопіль: Новий колір, 2007. - 826 с.

  3. Бова А. Соціальний капітал в Україні: досвід емпіричного //Економічний часопис ХХІ. - 2003. - №5.

  4. Гугнін Е., Чепак В. Феномен соціального капіталу //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. - №1. - с. 49-56.

  5. Кірєєва О. Теорія „соціального капіталу": тенденція розвитку //Ефективність державного управління. Збірник наукових праць ЛРІДУ НАДУ при Президентові України /За ред. А. О. Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - Вип..8. - 402 с.

  6. Лесечко М., Чемерис А. Соціальний капітал: проблеми розвитку й оцінки //Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції /За ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 424с.

  7. Наконечний Р., Ступень М., Тиндик Б. Критерії формування громадянського суспільства // Ефективність державного управління. Збірник наукових праць ЛРІДУ НАДУ при Президентові України /За заг. ред. А. О. Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - Вип..8. - 402 с.

  8. Патнам Р., Нанетті Р. Творення демократії. Традиції громадянської активності в сучасній Італії. - К.: Основи. 2001. - 300 с.

  9. Решетніченко А. Квантифікація процесів розбудови громадянського суспільства // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції /За ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ. 2001. - 424 с.

  10. Рубцов В. П. Засоби громадської участі. Науково-практичний збірник. - К.: Екософія, 2003. - 100 с.

Loading...

 
 

Цікаве