WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Основні тенденції: сучасні, культурні ситуації України - Реферат

Основні тенденції: сучасні, культурні ситуації України - Реферат

обсягом, тобто за охопленням аудиторії, і за часом, тобто виробляється постійно, кожного дня. Ідея масової культури виникає ще в 20-х рр. ХХ ст. в межах концепції масового суспільства. Критики масової культури, наприклад, представники Франкфуртської школи, визначають її як тривіальну: комерціоналізовану і пасивну.
Субкультура - система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча і пов'язана з нею. В сучасному суспільстві існує багатоманітність таких субкультур (це культури різних соціальних груп: вікових, професійних, територіальних, поселенських і т.д.), однак, в соціології це поняття знаходить найбільшезастосування при дослідженні молоді і девіантності. Наприклад, вважається, що завданням деліквентних або злочинних субкультур є розв'язанням проблем, з якими стикаються їх члени. В приналежності до субкультури вони вбачають деяку компенсацію своєї "невдачі" у звичайному суспільстві.
Молодіжні культури, які часто розглядаються як девіантні, розвиваються на основі прийняття молоддю своєрідних стилів в одязі і музиці, які відрізняють її від інших членів суспільства. Деякі соціологи розглядають таку практику як вираз опозиції пануючій культурі. Серед найбільш важливих причин появи молодіжної культури можна вважати: зростання доступних для молоді випадкових доходів і збільшення періоду між дитинством і зрілістю, часто викликане більш пізнім закінченням школи. Молодіжну культуру відрізняє три моменти:
" це скоріше культура дозвілля, а не праці;
" в її межах соціальні відносини організовані не навколо сім'ї або окремих друзів, а навколо рівних групи;
" предметом особливої уваги молодіжних груп є стиль.
Контркультурою називається культура, яка знаходиться в стані відкритої конфронтації по відношенню до пануючої культури (термін контркультура був введений американським соціологом Т.Роззаком, який вивчив в 60-ті рр. ХХ ст. нетрадиційну поведінку молоді Заходу відносно політики, праці і сімейного життя). Характерними рисами контркультури були критика репресивності сімейного життя, заклики надати людям можливість "робити те, що вони хочуть", експерименти з різними наркотиками і пропаганда сексуальної свободи.
Соціологи виділяють декілька основних закономірностей в розвитку культури:
" Спадкоємність в розвитку культури (часова і просторова, позитивна і негативна).
" Залежність типу культури від природних та штучних умов життя суспільства і її зворотній вплив на їх зміну.
" Нерівномірність розвитку культури, яка виражається у двох аспектах:
а) розквіт і занепад культури не співпадає з епохами розквіту і занепаду в інших сферах суспільного життя, наприклад, в економіці; б) самі види, елементи культури розвиваються нерівномірно. Сьогодні в занепаді, наприклад, знаходяться українське кіномистецтво, бібліотеки, клубні установи, книговидання.
" Особлива роль особистості, людської індивідуальності в культурному процесі.
Можна виділити декілька тенденції в нинішній культурній ситуації, що склалась в Україні:
" деідеологізація культури і ліквідація державної монополії на культуру;
" приватизація і комерціалізація культури;
" зростання інтересу до історичної культурної спадщини, в тому числі до релігії і церкви;
" посилення культурно-комунікативної апатії, послаблення інтересу до питання на користь візуальних, видовищних форм (телебачення, відео), значне зниження відвідувань театрів, кінозалів, музеїв, бібліотек;
" зростання в побуті елементів анти культури (наркоманії, злочинності, корупції, рекету, проституції, порнографії, патологічних нахилів тощо);
" особливу занепокоєність викликає стан української мови, українського книгодрукування, бібліотечної справи, кіномистецтва.
Отже, культура не лише поступово стає для соціологів головним інструментом пояснення поточних соціокультурних трансформацій, але й важливою передумовою соціально-економічного зростання суспільства, мірою соціального прогресу чи регресу.
2. Шлюб і сім'я як найважливіший об'єкт вивчення
соціології сім'ї
Соціологія сім'ї - це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.
На відміну від інших галузей соціології, соціологія сім'ї розвивалась в останні роки досить успішно. Найбільш відомими спеціалістами в галузі соціології сім'ї на Заході є І.Най, Дж.Хілл (США), Ф.Мішель (Франція), З.Тишко (Польща), Л.Чех-Сомбаті (Угорщина), А.Г.Харчев, М.С.Маяковський, Б.В.Бестужев-Лада (Росія) та ін. Українськими соціологами (Л.Р,Аза, Н.В.Лавриненко, М.Й.Бори шевський, В.О.Войнович, І.С.Дьоміна, В.М.Піча, Д.О.Ковтун, В.Ф.Рибаченко, Б.О.Шатенко, В.І.Зацепін, Л.М.Бучинська, М.Д.Цимбалюк, Ю.М.Якубова та ін.) вивчається ряд важливих проблем, пов'язаних із репродуктивною поведінкою сім'ї, поєднанням професійних і сімейних ролей працюючих жінок, розподілом влади та обов'язків у сім'ї тощо.
Найважливішими об'єктами вивчення соціології сім'ї є шлюб і сім'я. Шлюб - це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється. Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права й обов'язки. При оформленні шлюбу практикується укладання шлюбного контракту. За процедурою шлюбної церемонії шлюби поділяються на громадський і церковний. На фоні загального зростання соціальної напруги у нас поширюються такі феномени шлюбно-сімейних відносин, як фіктивний шлюб, фіктивне розлучення, конкубінат та ін.
Залежно від форми шлюбу виділяють: моногамію і полігамію, яка, у свою чергу, існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками), або поліандрії (шлюб однієї жінки з кількома чоловіками). Крім того, відрізняють шлюби ендогамні (укладаються в межах власної, але більш широкої спільності) і екзогамні (в силу необхідності вимушені укладати шлюб з партнером, який належить до інших груп).
Сім'я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також інших родичів та близьких. Крім того, сім'я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до "оригіналу" моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.
У зв'язку з тим, що сім'я, як зазначалося, є об'єктом вивчення різноманітних наук, у літературі існують різні її визначення. Не претендуючи на абсолютну точні і вичерпну достатність, за основу можна прийняти визначення, за яким сім'я - це суспільний інститут (з точки зору
Loading...

 
 

Цікаве