WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Конфлікти в сім’ї - Курсова робота

Конфлікти в сім’ї - Курсова робота

кількісному опрацюванню та аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку. На користь цьому методу служить і його універсальність, оскільки під час опитування реєструють мотиви діяльності індивідів, результати цієї діяльності. Усе це забезпечує опитуванню переваги щодо методу спостереження або методу аналізу документів.
При опитуванні надто важливою є взаємодія соціолога та опитуваного. Дослідник втручається у поведінку респондента, що, звичайно, не може не позначитися на результатах дослідження. Інформація, одержана від респондентів за допомогою опитування, відображає реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в свідомості опитуваних. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації при застосуванні опитування, що пов'язано з особливостями процесу відображення різних аспектів соціальної практики у свідомості людей.
Для цього соціологічного дослідження основним методом було обрано метод заочного опитування (анкета) та допоміжний метод - метод спостереження. В ходіпідготовки до проведення дослідження розроблено два види анкет: для дітей та для батьків (Додаток 1 та Додаток 2).
Сутність обробки первинної інформації полягає в її узагальненні. Результати узагальнення називають соціологічною інформацією. Вибір методів обробки і аналізу інформації залежить від мети і завдань дослідження, а також від способів вимірювання показників, що використовуються.
Вимірювання здійснюється за допомогою різних шкал, яким відповідають різні правила математичного аналізу даних. В соціологічних дослідженнях застосовуються, як правило, шкали трьох основних типів: номінальна, порядкова (рангова) і інтервальна.
Номінальна шкала є найпростішою, вона фіксує (відбиває) дихотомічну відповідь: "так" або "ні". За допомогою порядкової шкали можливо зафіксувати більш визначений стан, який віддзеркалює ранжирований розподіл.
Поширеною формою узагальнення первинної соціологічної інформації є групування. На цьому етапі виділяються суттєві ознаки або одна якась ознака (наприклад, стать, вік, освіта), і респондент зараховується в ту або іншу групу у відповідності з обраною ознакою. Коли сумуються відповіді респондентів з врахуванням, наприклад, статі, то здійснюється просте групування. В даному випадку буде дві групи. Якщо візьмемо в якості ознаки рівень освіти, то буде мінімум три, а то й чотири, п'ять і більше груп.
Соціологічну інформацію групують за:
o номінальною ознакою (рід занять, національність і т. д.);
o ознаками, які відповідають ранговим шкалам (наприклад, за рівнем активності: висока, середня, низька);
o кількісною ознакою (групи характеризуються числовим значенням, вони є якісно порівняльними між собою, наприклад, групування за віковими інтервалами: 18-20 років, 21-25 років, 26-30 і т.д.).
Групування респондентів за двома або більше ознаками (наприклад, за статтю, віком і освітою) називають перехресним або комбінованим. В залежності від дослідницьких завдань вона може бути структурною, типологічною, аналітичною. Якщо, наприклад, треба встановити віковий склад респондентів, то застосовують структурне групування за віковим інтервалом. Якщо ж треба виділити із респондентів групи за такою, наприклад, ознакою, як "ставлення до приватизації", тоді здійснюють типологічне групування (виділяються відповідні типи опитаних). Аналітичне групування проводиться за двома і більше ознаками і слугує для виявлення їх взаємозв'язку.
Для вивчення лінійних парних зв'язків між кількісними показниками використовують кореляційний аналіз. Проте найчастіше кореляція є результатом впливу якихось глибших причин на обидва показники. Коли ж зв'язок між змінними має нелінійний характер (а також для порядкових змінних), застосовуються коефіцієнти рангової кореляції.
Для опису структури зв'язків в деякій системі показників застосовується матриця кореляцій - квадратна таблиця, в кожній клітинці якої вміщують коефіцієнт кореляції для пари змінних. Для більш суворого аналізу використовують розвідувальний факторний або кластерний аналіз. Останній застосовується також для опису структури об'єктів, які становлять вибірку.
Для кількісних залежних змінних зазвичай використовується регресійний (якщо незалежні змінні також є кількісними) або дисперсійний (якщо предикатори вимірені за номінальним або порядковим шкалами) аналіз. До якісних (номінальних і порядкових) залежних змінних в аналогічних ситуаціях застосовується дискримінантний або кластерний аналіз.
Поява множинного класифікаційного аналізу і методу індикаторних змінних дозволила використовувати в будь-яких моделях як кількісні, так і якісні предикатори. Саме це сприяло широкому розповсюдженню регресійних і регресійноподібних моделей.
Розділ ІІІ. Аналіз результатів дослідження
В ході соціологічного дослідження було зібрано 100 анкет (50 анкет для батьків і 50 анкет для дітей) для опрацювання виявилися придатними 79 анкет.
Після аналізу даних виявлено: 62 респонденти не задоволені стосунками в сім'ї, причому більша незадоволеність цими стосунками з боку дітей (49 респондентів).
Конфлікти, як зазначали опитані, виникають в сім'ях досить часто; 70 респондентів відповіли, що конфліктні ситуації виникають не менше ніж раз на тиждень.
На питання "Хто найчастіше є ініціатором сімейного конфлікту?" 40 дітей відповіли, що батьки. Батьки, в свою чергу, вважають ініціаторами конфліктів своїх дітей (35 відповідей).
Найчастіше конфлікти виникають через проблеми дітей в навчанні та через незадоволення батьками друзями своїх дітей.
Сімейна діяльність регулюється і спрямовується традиціями, звичаями, нормами, що панують у суспільстві за певних історичних умов.
Як складова суспільства, сім'я зазнає впливу всіх тих змін, що в ньому відбуваються. Економічна та соціальна криза, спад виробництва, безробіття, соціальна незахищеність - усе це справляє негативний вплив на сім'ю, зумовлює її сучасну кризу в Україні.
Криза інституту сім'ї проявляється в утраті орієнтації молоді на створення власної сім'ї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей тощо.
Одним з основних факторів кризи сім'ї є її матеріальні труднощі, розчарування внаслідок невиправданих сподівань на досягнення певного достатку, брак життєвих перспектив.
За умов ринкової економіки сім'я потребує не благодійних заходів, а радикальних змін її статусу в суспільстві. Звичайно, кожна родина має сама дбати про свій добробут, але держава повинна створити для цього належні економічні та
Loading...

 
 

Цікаве