WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Правове забезпечення діяльності служб соціального захисту населення - Курсова робота

Правове забезпечення діяльності служб соціального захисту населення - Курсова робота

деяких із них був установлений ще в 1944 p.
За 90-і pp. було ухвалено 16 основних законодавчих актів, які мали поліпшити матеріальне становище окремих груп населення: постанова Кабінету Міністрів України "Про цільову грошову допомогу громадянам з мінімальними доходами", закони "Про статус ветеранів війни, Гарантії їх соціального захисту", "Про статус гірських населених пунктів в Україні", "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист" тощо.
Загальна орієнтація нових форм і моделей організації соціального обслуговування в умовах ринкової економіки полягала в тому, щоб передати на обласні й місцеві рівні державного управління функції щодо реалізації соціальної політики та повноваження щодо її реформування.
Відповідно до цьогокурсу коригувалися методи управління соціальним захистом, запроваджувалися нетрадиційні підходи до функціонування діяльності органів, які надають соціальну допомогу, розроблялися нові соціальні програми.
Завершилося створення в районах, містах і областях відділів соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у складі управлінь соціального захисту населення. Розпочато перехід до адресної соціальної політики. Універсальні соціальні програми, які були недостатньо ефективними й надто дорогими, поступово замінюються селективними. Така тенденція характерна зараз для розвинених країн та більшості країн із перехідною економікою.
За час дії програми житлових субсидій уряд ухвалив низку постанов, спрямованих на вдосконалення та спрощення процедури одержання субсидій. Зокрема, розширено права місцевих органів виконавчої влади. їм надано право з урахуванням конкретних обставин в окремих випадках призначати субсидію на загальну площу житла, надавати субсидії громадянам, які подають довідки про те, що вони зовсім не мають доходів, або вони надто низькі, встановлювати подовжений термін погашення заборгованості громадян в оплаті житлово-комунальних послуг тощо. Сім'ям, які складаються лише з пенсіонерів та інших непрацездатних громадян, подовжено строк призначення субсидій до 12 місяців. Врегульовано питання надання субсидій громадянам, які мають заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги через несвоєчасне одержання заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат .
Щоб частково зменшити обсяги цієї заборгованості, указом Президента України від 11 травня 1999 p. встановлено, що громадянам за їхньою письмовою згодою борг за житлово-комунальні послуги може погашатися в рахунок заборгованості їм заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій та соціальних допомог, які виплачуються з бюджетів усіх рівнів.
У зв'язку з переходом на повне відшкодування населенням вартості житлово-комунальних послуг Президент України своїм розпорядженням "Про додаткові заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні" від 17 травня 1999 p. рекомендував місцевим органам влади вжити заходів щодо вишукання коштів на компенсацію населенню додаткових витрат. У такий спосіб витрати на субсидії по оплаті житлово-комунальних послуг перенесено з державного на місцевий рівень.
Зазначені заходи, поряд із ціновим упорядкуванням, стали механізмами, що компенсуватимуть населенню повну вартість користування житлом.
Забезпечивши захист найвразливіших верств населення, програма житлових субсидій з одночасним підняттям цін і тарифів на житлово-комунальні послуги дозволила зменшити й дефіцит бюджету.
Від травня 1997 p. тимчасово припинено подальше підвищення цін на житлово-комунальні послуги та оплату житла у зв'язку із заборгованістю по заробітній платі.
28 жовтня 1997 p. з'явилася постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення системи державного регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги", якою обласним держадміністраціям надано право визначення розмірів відшкодування вартості комунальних послуг та термінів їх запровадження.
Соціальні Гарантії й пільги мають велике соціальне значення, оскільки компенсують населенню низьку заробітну плату та хиби системи пенсійного забезпечення.
Від квітня 1999 p. уряд став запроваджувати новий підхід до надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям - на основі середньомісячного сукупного доходу.
3. Охорона здоров'я
3.1. Правове забезпечення охорони здоров'я в Україні
Охорона здоров'я - це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.
Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я.
Стаття 3 Конституції України наголошує, що здоров'я людини є однією з найвищих соціальних цінностей, забезпечення якої - один з головних обов'язків держави .
Подальші її норми (статті 24, 27, 34, 49, 50 тощо) визначають, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Вона встановлює, що охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітар-них і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.
Конституційними нормами також закріплено, що існуюча мережа лікувальних закладів не може бути скорочена і держава сприяє їх розвитку незалежно від форми власності.
Виходячи з Конституції України, держава гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у галузі охорони здоров'я шляхом:
а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я;
б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я;
в) подання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги у обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;
г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в галузі охорони здоров'я;
д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації;
е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у галузі охорони здоров'я.
Основними принципами, на яких базується діяльність державних та недержавних організацій і установ щодо охорони здоров'я в Україні є :
o визнання охорони здоров'я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;
o дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій;
o гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або
Loading...

 
 

Цікаве