WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальна робота з молоддю на прикладі діяльності Галицького районного центру соціальних служб для молоді - Курсова робота

Соціальна робота з молоддю на прикладі діяльності Галицького районного центру соціальних служб для молоді - Курсова робота

цією категорією населення.
Предмет соціальної роботи з молоддю складають її проблеми, деформовані суспільні відносини і зв'язки, хвороби, фізичні вади та психічні труднощі, складне матеріальне становище, конфлікти наркоманія. Предмет соціальної роботи визначають реальні процеси соціалізації та соціальної адаптації, самореалізації і розвитку дітей, підлітків і молоді, об'єктивні та суб'єктивніскладнощі їх життя. При вирішенні соціально-економічних проблем молоді враховується, що найбільший вплив на виховання та інтеграцію молодих людей в суспільство справляють сім'я, групи та об'єднання ровесників, молодіжна субкультура, школа та інші навчальні заклади, трудові колективи. [10, с.102]
Молода людина є не лише об'єктом, а перш за все - суб'єктом соціальної роботи. Перехід до якісно нового стану суспільства, посилення конкуренції на ринку праці, подальше ускладнення життя, вимагають від кожного юнака і дівчини вміння жити в сучасних умовах, діяти самостійно, відповідально, відповідаючи перш за все перед собою і своєю сім'єю.
Саме тому, метою реалізації соціальних потреб та проблем молоді є створення умов в яких молода людина могла б реалізувати свої здібності та формування самостійності в розв'язанні життєвих проблем.
З цього випливає, що при задоволенні соціальних потреб та вирішенні соціально-економічних проблем молоді необхідно:
- керуватися інтересами суспільства, законами і нормами;
- враховувати потреби, бажання, життєві плани молодої людини, яка прагне жити не тільки так, як того хоче суспільство.
Тому при реалізації та вирішенні соціально-економічних проблем молоді здійснюється:
- соціальна робота, яка сприяє розвиткові соціальних ресурсів, можливостей суспільства і держави, котрі необхідні для соціалізації молодої людини;
- прийняття відповідних законів, програм, розробка певних соціальних експертиз;
- опіка молодої людини на певних етапах її життя, особливо в кризових ситуаціях, надання необхідної допомоги та підтримки.
Виходячи з вищенаведеного, принципами соціальної роботи з молоддю є:
1) принцип соціального навчання;
2) принцип соціального виховання;
3) принцип індивідуальності;
4) принцип солідарності;
5) принцип субсидарності;
6) принцип свободи вибору соціальних послуг.
Принцип соціального навчання означає, що соціальна робота дає певні знання національної історії та культури, соціальну, економічну, психологічну та іншу формації, учить молоду людину планувати своє життя, розв'язувати свої проблеми, адаптуватися до умов, які постійно змінюються.
Принцип соціального виховання полягає в тому, що соціальна робота націлена на зміну і формування особистості молодої людини. Йдеться перш за все про виховання у дітей, підлітків та молоді соціальних потреб, цінностей та норм демократичного громадянського суспільства, національної самосвідомості, почуття власної гідності, поваги до інших людей, її прав та свобод. Реалізація цього принципу має важливе значення для розвитку творчих здібностей людини, її інтелектуального і духовного потенціалу.
Принцип індивідуальності включає:
- визнання індивіда як найвищої соціальної цінності;
- переконання в тому, що кожна людина яка знаходиться в складному становищі має право на самостійне визначення своїх потреб і засобів їх задоволення;
- віру в рівні шанси для всіх, обмежені лише природними здібностями;
- права людини на самоповагу, гідність і самовизначення, пов'язані з відповідальністю перед собою, своєю сім'єю та суспільством;
- врахування того, що кожна людина має свої життєві плани, для реалізації яких необхідні відповідні соціальні умови.
Принципи солідарності на противагу принципові індивідуальності підкреслює взаємозв'язок між людьми, значимість взаємної підтримки і соціальної допомоги, залежність індивіда від колективу та суспільства, необхідність рахуватися з інтересами інших людей. Цей принцип відкидає "голий" індивідуалізм, стримує прагнення до самореалізації і самоствердження за рахунок інших людей або на шкоду їм.
Принцип субсидарності (від латинського субсідіум - допомога, підтримка) розв'язує суперечність між вищевказаними принципами індивідуальності та солідарності, стримує індивідуалізм і обмежує солідарність, якщо загальні інтереси та потреби наносять шкоду окремій людині. Механізм реалізації цього принципу полягає в тому, що визначається те, що можуть зробити для людини різні інститути суспільства (сім'я, державні органи, громадські організації тощо), виходячи з своїх можливостей і покладається на них чітко визначена відповідальність за виконання накладених обов'язків. Важливо, що ці функції закріплюються законом і їх не можна перекласти на інших суб'єктів соціальної роботи. Таким чином принцип субсидарності дозволяє регулювати компетенцію і відповідальність всіх, хто займається розв'язанням соціальних проблем всіх членів суспільства, зокрема молоді.
Принцип свободи вибору соціальних послуг важливий тим, що людина, а особливо в молодому віці, навіть потрапивши в скрутне становище, не хоче щоб хтось, держава чи якась організація мала монопольний вплив на неї. Самовизначеність і самостійність дій молодої людини можна забезпечити, надавши можливість вибору закладу соціальної роботи та соціальних послуг. [13]
Виходячи з вище наведеного випливає, що для ефективного вирішення соціально-економічних проблем та забезпечення соціальних потреб молоді має проводитися соціальна робота, яка б охоплювала багато сфер життєвої діяльності молодих людей. На сьогоднішній день особливо актуальним має залишатися проведення соціальної роботи в школі, позашкільних закладах, в центрах зайнятості, в армії, в лікувально-трудових профілакторіях, в соціально-виховних закладах, за місцем проживання, в гуртожитках, на вулиці тощо.
Особливу увагу треба звернути на те, щоб соціальна робота проводилася з окремими соціальними групами: дітьми, підлітками, молоддю, молодими жінками, дівчатами, інвалідами, одинокими, бездомними, наркоманами, правопорушниками тощо.
Треба враховувати і те, що певна специфіка соціальної роботи має визначатися її суб'єктами - державою, громадськими організаціями, національно-культурними об'єднаннями тощо, які керуються своїми статутними вимогами та особливостями надання соціальної допомоги.
На сьогоднішній день прийнятий Закон України "Про загальні засади соціальної роботи з дітьми та молоддю", з врахуванням належної потреби визначення напрямів діяльності у сфері соціальної роботи з найбільш незахищеними категоріями населення - дітьми та молоддю.
Закон визначає форми соціальної роботи з дітьми та молоддю, основні принципи, гарантії та сфери її здійснення. У Законі декларуються права і обов'язки фахівців із соціальної сфери, компетенція та сфера
Loading...

 
 

Цікаве