WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальна робота з молоддю на прикладі діяльності Галицького районного центру соціальних служб для молоді - Курсова робота

Соціальна робота з молоддю на прикладі діяльності Галицького районного центру соціальних служб для молоді - Курсова робота

прав жінок на отримання освіти, із загальної кількості учнів професійно-технічної освіти вони становлять майже 215 тисяч.
Однією з гострих проблем в умовах сучасного соціально-політичного життя суспільства є виховання молоді як свідомих громадян України, гармонійно розвинених, високоосвічених, соціальне активних і національне свідомих особливостей, здатних до саморозвитку і самореалізації. Важливим завданням навчальних закладів є здійснення виховної роботи.
Ефективно впливає на здійснення середнього всеобучу наявна мережа пришкільних інтернатів (40 на 900 місць). В дитсадках області виховується 19,8 тис. дітей, функціонують 38 комплексів "школа - дитячий садок". Протягом 1999-2003 років число дошкільних закладів області зменшилося з 346 до 331 (на 4,34%).
Подальший поступ держави неможливий без суттєвого підйому рівня освіти в країні, адже XXI століття значною мірою буде визначатись якістю "освіти для всіх", здатністю людини вчитися все життя. Тому для вирішення проблем освіти в найближчий час, на мою думку, необхідно:
- завершити формування законодавчо-нормативної бази освітньої галузі;
- розвивати економічні методи управління, удосконалювати законодавчу базу щодо господарської самостійності навчальних закладів;
- переглянути та вдосконалити систему розподілу ресурсів за пріоритетними функціями кожного з рівнів освіти;
- активізувати роботу керівників професійно-технічних та вищих навчальних закладів щодо вивчення національного ринку праці, розширення зв'язків з підприємствами, регіональними відомствами, підприємствами недержавного сектору;
- посилити виховну роботу в навчальних закладах освіти всіх рівнів, спрямовану на більш тісну співпрацю з батьками.
Молодь на сьогоднішній день неадекватно уявляє соціально-економічне становище в країні й на ринку праці зокрема. Значна частка тих, хто розпочинає трудове життя прагне мати надзвичайно великі прибутки з мінімальними трудовими затратами. Як одне з негативних явищ требазазначити, що 32% молодих людей вбачають можливість покращити своє матеріальне становище у пошуках роботи за кордоном.
Для частини молоді, безсумнівно виникли нові можливості виявити себе, підвищити свій життєвий рівень. Молоді люди намагаються пристосуватись до нових умов життя, починають займатися бізнесом, комерцією, переважно в торгівлі та у сфері послуг, де можна заробити більше, ніж у сфері виробництва. Це призводить до відтоку молоді з виробництва, зниження професійних мотивацій у молодіжному середовищі.
Окремим питанням, яке потрібно розглянути, вивчаючи становище молоді на ринку праці є зайнятість молодих людей офіційно незареєстрованою, нерегламентованою трудовою діяльністю, тобто молодь у "тіньовому секторі" економіки. Офіційний додатковій зайнятості молодь віддає перевагу зайнятості нерегламентованій, неофіційній. Така позиція молодих людей дуже хибна і для них самих і для держави із зрозумілих причин. Якщо говорити про популярність окремих видів незареєстрованої діяльності, то на першому місці - перепродаж речей і продуктів, на другому - випадкові заробітки у приватних осіб, на третьому - поїздки за кордон з метою купівлі товару та його продажу після повернення, далі -обмін валюти та репетиторство.
Вирішення проблеми зайнятості молоді потребує диференційованого підходу, відповідно до якого молодь повинна сприйматись як неоднорідне соціальне утворення, яке містить у собі відносно відокремлені групи.
Демографічну структуру ринку праці України у 2000 році становить більш ніж на третину молодь у віці від 15 до 28 років, а саме безробітна молодь таких груп, як випускники загальноосвітніх шкіл, випускники професійно-технічних закладів, вищих навчальних закладів, вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва, військовослужбовці, звільнені з строкової служби у Збройних Силах тощо. [11]
Складним питанням залишається працевлаштування випускників професійно-технічних закладів і вищих навчальних закладів. Тенденція зростання виходу на ринок праці освіченої молоді буде поглиблюватись і у найближчій перспективі. Недостатня задіяність потенціалу молодих фахівців і вищою освітою спричинена не тільки кризовим станом ринку праці в Україні, але і особливостями існуючої системи вищої освіти. Головним недоліком можна вважати непідготовленість молодих фахівців до практичної роботи, низька їх конкурентоспроможність через дуже вузьку спеціалізацію, надання у вузах морально застарілих знань, перш за все - з технічних дисциплін.
Кількість випускників загальноосвітніх шкіл на ринку праці збільшується з року в рік. Це пояснюється з одного боку тим, що продовження навчання потребує певних коштів, яких у більшості сімей бракує, а з іншого - недоліками професійної орієнтації та первинної професійної підготовки у загальноосвітніх школах і загальними труднощами з працевлаштуванням.
Вченими встановлено, що приріст безробіття на 1% породжує збільшення рівня злочинності на 4,2%. У першу чергу це стосується молоді.
На фоні зростання безробіття значно поширилась тимчасова трудова міграція. Україна виступає переважно експортером робочої сили. Нині за розрахунками фахівців, приблизно 10 млн. осіб виїздять з України до Росії на заробітки, ще 5 млн. осіб - у далеке зарубіжжя за товаром. Це вимагає здійснення активної державної політики щодо збереження трудового та демографічного потенціалу і соціального захисту працівників-мігрантів. [7]
Чисельність трудових ресурсів Івано-Франківської області станом на 01.01.2003р. становить 912,2 тис. чол. У народному господарстві зайнято 507,4 тис. чол. 241,3 тис. чол. (близько 30%) працездатного населення області є незайнятими на повному ринку праці.
Протягом 2003 року спостерігався значний ріст основних показників діяльності служби зайнятості. Працевлаштовано 32403 незайнятих громадян, що на 11887 чоловік більше, ніж у 2001 році і становить 117,2% виконання програми зайнятості.
На мою думку, коли держава неспроможна активно підтримувати молодь шляхом різних форм кредитування її життя (діяльності), необхідно активізувати процеси підтримки ініціативи молоді щодо професійної підготовки і працевлаштування, заохочення її до активного пошуку роботи та отримання спеціальності або професії, що користується попитом на ринку праці.
Певною мірою порівняно незначний інтерес до праці може бути пояснений наочним прикладом сумної долі старших поколінь, відсутність адекватної трудовим зусиллям оплати праці за сучасних умов. Значна частина молоді орієнтовна на кар'єрні успіхи не внаслідок високих ділових та професійних якостей, а в результаті інших обставин.
Асоціальні прояви у поведінці, правопорушення, злочини серед дітей та молоді є невід'ємною частиною загальної кримінальної ситуації в країні й збігаються з її
Loading...

 
 

Цікаве