WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія “девіантної поведінки'' - Реферат

Соціологія “девіантної поведінки'' - Реферат

"тіньова" економіка, процвітають посадові злочини, хабарництво тощо. Поширився такий вид злочинності, що був "закордонною" екзотикою, - вбивства на замовлення, політичні вбивства. Динаміка зростання злочинності в Україні виглядає так: у 1985 р. - 249,6 тис. зареєстрованих злочинів, у 1990 р. - 369,8 тис., у 1995 р. - 641,9 тис., у 1998 р. -576 тис. Пік припадає на 1995 p., тепер намітилась тенденція зниження злочинності. Переважну більшість злочинів складають розкрадання державного майна або власності громадян (близько 60 відсотків).
Особливо швидко зростає злочинність середмолоді. Питома вага молоді (у віці до 30 років) в Україні складає постійно більше 50 відсотків від усіх засуджених. Близько 8 відсотків - це неповнолітні від 14 до 17 років. Майже кожний другий злочин неповнолітніх - тяжкий. Більше половини молодих злочинців на час скоєння злочину не працювали і не навчалися. (Див.: Стат. щорічник України. 1998. - К., 1999, с. 486). їх девіантна поведінка не підпорядковується ряду закономірностей "дорослих" девіантів. Так, кримінологія пояснює порушення злочинцями загальноприйнятих норм поведінки наявністю у них специфічної системи цінностей. Що стосується юнаків, то вони в принципі не відкидають ці норми, але навіть визнаючи протиправний факт, скоєний ними, не визнають своєї особистої провини. Для пояснення цього феномену існує теорія нейтралізації. Сутність її в тому, що неповнолітній стає правопорушником, засвоюючи прийоми нейтралізації загальноприйнятих норм, а не моральні вимоги, протилежні цим нормам. Інакше кажучи, молода людина прагне підсвідомо розширити по відношенню до себе дію пом'якшуючих обставин, виправдати свої вчинки. Більшість ' молодих злочинців вбачають причину своїх проступків у зовнішніх обставинах. Багато з них упевнені, що в аналогічній ситуації кожний зробив би те саме. Свою провину вони не відчувають, жалкують тільки з приводу того, що у них тепер "зруйновані плани на подальше життя". Це показник високого рівня інфантилізму, вузького емоційного горизонту, неспроможності співчувати, жаліти.
Ця ситуація ускладнюється засиллям на телеекрані, на відеокасетах фільмів зі сценами вбивств, насилля. У молоді створюється враження, що цс і є "нормою" життя.
"Резервом" злочинності а діти із так званих неблагополучних сімей. Збільшується контингент неповнолітніх зі зниженими розумовими здібностями чи відставанням у розвитку, а серед них кримінальність в 4-5 раз вища, ніж серед здорових підлітків. Майже ЗО відсотків підлітків, які перебувають на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх, - діти, які мають одного з батьків або не мають батьків (Стат. щорічник України. 1998. - К., 1999, с. 488).
Звичайно, девіація серед молоді - частина загального становища в суспільстві. Вона відбиває проблеми, створені дорослими. Збіднілість основної маси населення, культурний занепад, деградація негативніше позначаються на молодому поколінні, що є більш вразливим психічно, адже у нього ще відбувається інтенсивний процес соціалізації і остаточно особистість ще не сформувалася. .
Ще раз повертаючись до питання про походження, коріння злочинності, можна сказати, що існує нерозривний зв'язок природних рис різних злочинців із соціальним середовищем, яке трансформує ці риси в певному напрямі і призводить до тих чи інших злочинів. На це ще в XIX ст. вказували такі видатні судові діячі, як А.Ф.Коні, Ф.Н.Плевако, В.Д.Спасовач, К.Ф.Хартуларі, В.І.Жуковський, П.А.Олександровтанші. Певна сукупність соціально-економічних, політичних чинників часто стає тим "пусковим механізмом" природних нахилів людини, які могли і не виявитися за інших обставин. Це підтверджує статистика. В США при зростанні рівня безробіття лише на 1 відсоток і збереженні його упродовж 6 років це призводить до збільшення соціальної патології в таких масштабах: кількість вбивств - на 5,7 відсотка; кількість ув'язнених - на 4 відсотки. Крім того, число самовбивць зростає на 4 відсотки, смертність - на 2 відсотки.
Зовсім позбутися злочинності ніяке суспільство неспроможне, її можна лише утримати на якомусь соціальне терпимому рівні.
У різних країнах світу рівень злочинності дуже різниться (табл. 1).
Таблиця 1. Країни з найнижчими і найвищими показниками вбивств (станом на першу половину 90-х років)
Країна
Число вбивств на 100 000 чол. населення
Чоловіки
Жінки
Греція
1,9
0,5
Ірландія
2,1
0,4
Норвегія
1,5
1,3
Нідерланди
2,3
0,9
Іспанія
2,4
0,9
Австрія
1,9
1,9
Словенія
3,2
1,4
Австралія
3,2
1,6
Китай
3,7
1,3
Канада
3,8
1,8
Росія
111,5
28,9
Азербайджан
125,6
5,8
Казахстан
75,2
18,9
Латвія
71,9
21,9
Естонія
67,3
13,7
Чилі
56,4
12,0
Україна
39,2
10,7
Молдавія
35,0
11,0
Мексика
37,4
4,4
Киргизія
31,4
9,3
Алкоголізм. Цей термін запровадив шведський лікар М.Гусс у 1849 р. Розглядаючи цей вид девіації, можливо, доречніше застосовувати термін "пияцтво", оскільки алкоголізм має крім соціального також біологічний та медичний аспекти.
Алкогольні напої відомі людству з глибокої давнини. Греки один час ставили статуї бога вина Бахуса і богині мудрості Мінерви поруч (пізніше їх розділили богинею води Німфою, оскільки при споживанні вина його розбавляли водою). Споживання вина було частиною релігійних обрядів. Вакханалії спочатку були святами на честь Вакха (римського аналога Ба-хуса), лише з II ст. до н. е. їх почали вважати злочином (що підтверджує відносність, рухливість соціальних норм).
Міцніші напої люди навчилися виготовляти значно пізніше (лише в XI ст. в Італії одержали з вина спирт, в Росії горілку із зерна почали робити в XIV ст.). Для більшості населення алкогольні напої тривалий час були малодоступні як дорогі. Це був, по суті, предмет розкоші. Лише промисловий спосіб одержання етилового спирту зробив можливим масове споживання алкоголю. У XVIII ст. пияцтво було поширеним у Великій Британії, Німеччині, Швеції. У цей час горілку почали широко вживати і в Росії. У XIX ст. алкоголізм вже став складною проблемою цивілізації, яка ще більше загострилася в XX ст.
Опитування виявляють цікаву картину:
* переважна більшість респондентів вважають, що пияцтво - велике зло, але ця сама більшість або п'є, або "випиває, як всі";
* близько 50 відсотків опитаних не хотіли б мати серед друзів людину, яка не споживає алкоголю;
* 33 відсотки респондентів образилися б, якби господар під час зустрічі не "пригостив" спиртним;
* 40 відсотків вважають, що споживання спиртного в межах норми не є шкідливим, не
Loading...

 
 

Цікаве