WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Теорія та практика конкретних соціологічних досліджень - Реферат

Теорія та практика конкретних соціологічних досліджень - Реферат

основного дослідження, що дає змогу зробити перші висновки про те, наскільки успішно пройшов етап підготовки до нього і яких результатів можна очікувати.
Сказане разом з тим не означає, що сам соціолог у конкретному випадку нічим не зв'язаний у виборі того чи іншого виду дослідження. Направленість такого вибору кожен раз випливає, щонайменше, із двох обставин: мети, практичної і наукової доцільності дослідження, а також із сутності і особливостей того явища, яке передбачається вивчити.
Яким чином ці обставини можуть заявити про себе, наприклад, при аналізі громадської думки?
Якщо планується розвідувальне дослідження, то, виходячи із його призначення, передбачається виявити загальну реакцію громадської думки на це або інше питання. В свою чергу, описове дослідження передбачає отримання більш детальної характеристики стану громадської думки в поєднанні її раціональних, емоційних і вольових начал. Нарешті, аналітичне дослідження окрім опису стану, елементів і властивостей конкретної громадської думки покликане дати відповідь і на запитання про те, які на фактори породили саме таку думку, і якою мірою вона виступає збудником поведінки людей.
Якщо обмежитись одномоментним замірюванням громадської думки, достатньо провести расове дослідження. Коли ж потрібні відомості про динаміку і тенденції її розвитку, організовують повторне дослідження.
Варто зауважити, що мета оперативного вивчення громадської думки диктує вибір анкетного, групового або телефонного опитування в якості методу отримання первинної інформації. Якщо ж фактор часу не переважає, поряд з опитуванням можуть застосовуватись й інші методи збору соціологічних даних.
Перед кінцевим вибором виду соціологічного дослідження незайвим буде реально оцінити і свої можливості, особливо глибину знань методики, техніки і організації, а також практичні навики.
Програма соціологічного дослідження
Програма містить теоретичне обґрунтування методологічних підходів і методичних прийомів вивчення певного явища чи процесу. Тільки добре продумана в усіх своїх складових програма соціологічного дослідження - необхідна умова його проведення на високому якісному рівні. Не випадково програму називають стратегічним документом, де висвітлюються концепція дослідження проблеми, ті питання, які особливо зацікавили організаторів і спонукали їх зробити спробу здійснити науковий
Програма соціологічного дослідження поєднує в собі переважно детальне, чітке і завершене викладення наступних розділів:
- методологічна частина - формулювання і обґрунтування проблеми, визначення мети дослідження, встановлення об'єкта і предмета дослідження, логічний аналіз основних понять, формулювання гіпотез і завдань дослідження;
- методична частина - визначення досліджуваної сукупності, характеристика методів, які будуть використані для збору первинної соціологічної інформації, логічна структура інструментарію для збору цієї інформації, логічні схеми її опрацювання.
Настільки об'ємна структура програми не плід наукової фантазії соціологів. Вона перевірена багаторічною практикою і допомагає уникнути помилок у процесі проведення самого дослідження і аналізу його результатів.
Що ж стосується формулювання і обґрунтування проблеми дослідження, то вони виникають у зв'язку з необхідністю отримати повну уяву про реально існуючі протиріччя з намірами відшукати оптимальні шляхи і засоби їх розв'язання.
Різні ситуації, що ставить перед нами життя, прийнято називати проблемою. Для ініціаторів і організаторів соціологічного дослідження проблема порівнювана із станом "знання про незнання" певних кількісних та якісних змін, тенденцій розвитку й інших характеристик будь-якого соціального явища або процесу. До речі, це може бути незнання дійсних причин плинності кадрів або зниження творчого потенціалу робітників і т.п.
У процесі формулювання проблеми дослідники домагаються, щоб у ній найповніше відображалась і сама проблемна ситуація і основні протиріччя, що її визначають. Однак при цьому досить важливо уникати часто-густо надуманих проблем, тобто проблем, які або не відображають реальної соціальної ситуації, або давно вирішені.
Варто остерігатись й іншого - висунення проблем надзвичайно широкого плану. Якщо з самого початку викликає труднощі надання формулюванню ясності і чіткості, то, можливо, з цим можна буде справитись надалі, в міру методологічної і методичної розробки решти частин програми.
Інколи в процесі одного дослідження доводиться шукати відповіді на ряд проблем, що відбувається, як правило, у тих випадках, коли сама дослідницька програма націлена на багатопроблемний аналіз. Йти ж на вивчення кількох проблем у рамках одного дослідження недоцільно. По-перше, це ускладнює інструментарій, робить його громіздким, що може погіршити якість зібраної інформації. По-друге, втрачається оперативність дослідження, що в свою чергу призводить до застаріння даних, втрати їх актуальності, а інколи й практичного значення самого дослідження в цілому.
Визначення мети дослідження передбачає здебільшого розв'язання або наукового, або практичного завдання, або і цього, й іншого одночасно. Варто ставити таку мету, реалізація якої вимагає надійних даних, які б дозволили виявити шляхи і засоби розв'язання найважливіших, вузлових на даний момент проблем, перевірити і встановити практичну віддачу і цінність форм та методів управління суспільним процесом чи явищем.
Як уже відзначалось, наукова проблема не існує сама по собі і завжди передбачає ту спільноту людей та їх діяльність, з якими вона нерозривно пов'язана. Відповідно, об'єктом соціологічного дослідження в широкому розумінні виступає носій тієї чи іншої суспільної проблеми.
Разом з тим причини виникнення проблеми можуть перебувати і за межамиоб'єкта дослідження. Це веде до розширення його масштабів, щоб можна було підійти ближче до її джерел.
Чітке виділення об'єкта дає змогу правильно визначити предмет дослідження. Останній включає в себе ті сторони і якості об'єкта, які найповніше характеризують досліджувану проблему (приховані в ній протиріччя). Відповідно, предмет соціологічного дослідження постає як концентрований вираз взаємозв'язку проблеми та об'єкта дослідження.
Логічний аналіз основних понять передбачає ряд таких методичних процедур, без яких не можливо втілити в інструментарії єдину концепцію соціологічного дослідження, а значить, реалізувати його ціль і завдання, перевірити правильність поставлених в ньому гіпотез.
Суть цих процедур полягає в логічному структуруванні основних понять, які займають основне місце у визначенні предмета дослідження. Логічний аналіз передбачає точне, всебічне пояснення їх змісту і структури, а на цій основі визначається співвідношення елементів і властивостей конкретного явища, послідовне вивчення яких дає змогу скласти чітке та яскраве уявлення про нього.
При дослідженні, наприклад, активності тієї чи іншої групи людей логічний аналіз основного поняття "соціальна активність" передбачає виділення таких його складових, як трудова активність, суспільно-політична активність, активність у сфері пізнання, культури і т.д. Розглядаючи потім кожне із них, можна ніби сходинками наближатись до визначення сутності різних сторін (елементів) предмета дослідження.
Між логічним аналізом основних понять і видом соціологічного дослідження існує певна залежність. І чим складнішим буде його вид, тим об'ємнішою і розгалуженішою буде структура логічного аналізу основних
У свою чергу характер аналізу основних понять має певний вплив на логіку підготовки інструментарію збору первинної
Loading...

 
 

Цікаве