WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія праці та соціально-економічні проблеми сьогодення. Праця та економічне життя - Реферат

Соціологія праці та соціально-економічні проблеми сьогодення. Праця та економічне життя - Реферат

відбувалося або в домашніх умовах, або поблизу від дому. Всі члени сімей у середньовічній Європі брали участь у сільськогосподарських роботах або ремісничій діяльності. З огляду на це, жінки й біти безпосередньо допомагали чоловікам. Жінки часто користувалися значним впливом у родині завдяки своїй важливій ролі в економічних процесах, навіть попри те, що вони не мали стосунку до чоловічих справ: політики та воєн. Дружини ремісників часто вели ділові рахунки, як і дружини фермерів, а багато вдів володіли майном і самі ним порядкували.
Ситуація суттєво змінилася через розмежування робочого місця і проживання завдяки розвитку сучасного виробництва. Переміщення останнього на механізовані фабрики було, напевне, найголовнішим та єдиним чинником. Жінки почали асоціюватися з "домашніми" цінностями, хоча думка, що "місце жінки вдома", має різний підтекст для жінок різних верств суспільства. Заможним жінкам подобається, коли їм прислужують покоївки, няні та домашні лакеї. Найважчими були обв'язки незаможних жінок, котрим доводилося виконувати хатню роботу і, крім того, працювати на виробництві, щоб додати дещо до заробітків своїх чоловіків.
Рівень зайнятості жінок поза домівкою для всіх класів залишався досить низьким аж до початку ХХ ст. Жіночу робочу силу складали переважно молоді незаміжні дівчата, чия зарплата за роботу на фабриках чи в конторах надсилалася часто роботодавцями безпосередньо їхнім батькам. Після одруження їх звільняли з роботи.
Відтоді участь жінок в армії оплачуваних працівників розширювалась більш-менш безперервно. Однією з головних причин того була нестача робочих рук під час першої світової війни. Упродовж воєнних років жінки виконували багато обов'язків, які раніше вважалися виключно компетенцією чоловіків. Повернувшись додому з війни, чоловіки знову зайняли більшість робочих місць, проте ставлення до ролі жінки змінилося.
Сьогодні оплачувану роботу поза домом у більшості європейських країн виконують 35-60% жінок віком від 16 до 60 років. Найбільш значне зростання зайнятості відбулося серед заміжніх жінок.
2.2. Працюючі жінки сьогодні виконують малооплачувану, рутинну роботу, До цього спричинилися зміни в організації зайнятості, а також стереотипні погляди на слабку стать. Наявність у жінок неповнолітніх дітей істотно впливає на їхню участь в оплачуваній трудовій діяльності. У всіх соціоекономічних групах жінки, котрі не мають вдома дітей, швидше матимуть повнооплачувану роботу. Разом з тим, порівняно з початком 1980-х рр., сьогодні жінки-матері частіше повертаються на роботу з повним робочим днем, на ту ж саму посаду і до того ж роботодавця. Водночас високою є частка жінок-матерів, які повернулися на роботу і почали працювати неповний робочий день або опинилися на посадах з нижчою оплатою.
Сьогодні набагато більше жінок, ніж чоловіків, працює неповний робочий день (за власним бажанням (наприклад, щоб виховувати дітей і займатися домашніми справами), а чи ж з певних від них незалежних причин). Жінки, які виконують свій первинний обов'язок (діти, сім'я, оселя) прагнуть чи потребують оплачуваної роботи і водночас все ж вважають кращим вибором неповний робочий день.
Останнім часом жінки почали претендувати на посади, що вважаються чоловічою роботою, проте поки що до певної міри. Одним з головних чинників, що впливають на кар'єру жінок, є переконання чоловіків у тому, що для жінок робота посідає другорядне після дітей (сім'ї) місце.
2.3. Домашня робота в її сучасному вигляді з'явилася з розмежування оселі та робочого місця. Оселя перетворилася з місця виробництва товарів на місце їх споживання. Домашня праця стала "невидимою", оскільки "реальною працею" дедалі частіше вважалася та, за яку безпосередньо одержують платню.
Тенденція до зростання числа працюючих жінок помітно вплинула на домашні обов'язки. Заміжні жінки, що ходять на роботу, виконують менше хатніх обов'язків, хоча майже завжди несуть головну відповідальність за ведення домашнього господарства. Зразки організації домашньої роботи у таких жінок дуже різняться. Вони більше, ніж домогосподарки, пораються вечорами та у вихідні.
Неоплачувана домашня праця має величезне значення для економіки країни. За оцінками, на неї припадає від 25% до 40% багатства, створеного в індустріалізованих країнах. Робота в домашньому господарстві підтримує всю економіку наданням безкоштовних послуг, від яких залежать багато людей, зайнятих на оплачуваній роботі.
Домогосподарки (тепер часом і домогосподарі) не мають оплачуваної роботи. Однак вони не входять до статистики безробітних.
3. З огляду на значення глобальної економіки та попиту на "гнучку" робочу силу деякі соціологи й економісти припускаються думки, що в майбутньому дедалі більше людей ставатиме "портфельними працівниками. Вони матимуть "портфель навичок" - перелік різноманітних професійних навичок та рекомендацій, якими вони користуватимуться при переході з однієї роботи на іншу протягом усієї службової кар'єри. Тільки порівняно незначна частина працівників просуватиметься по шляху "кар'єри" в традиційному розумінні.
Дехто розглядає перехід до "портфельних працівників" як позитивне явище: людина не буде до кінці своїх днів прив'язана до однієї роботи і зможе творчо планувати свою службову кар'єру. Інші стверджують, що така "гнучкість" у дійсності означає право організацій наймати та звільняти працівників на свій розсуд, сіючи тим самим сумнів щодо гарантії зайнятості. Роботодавці матимуть перед своїми службовцями тільки короткострокові зобов'язання і зможуть мінімізувати обсяг додаткових пільг чи пенсійних прав.
У нещодавному дослідженні, проведеному в Сілікон Велі (штат Каліфорнія), стверджується, що економічний успіх цього району вже тепер грунтується на портфельних навичках робочої сили. Утім, така ситуація, звісно, є швидше винятком, аніж правилом. Згідно з останніми даними про зайнятість, повнооплачувані працівники і Великій Британії та США (тут найбільш дерегульовані серед індустріальних країн ринки праці) перебувають нині на своїх посадах стільки ж часу, як і десять років тому. Певне, менеджери розуміють, що висока плинність кадрів завдає збитків і згубно впливає на мораль, а тому краще перекваліфіковувати своїх працівників, а не наймати нових, навіть якщо їм доведеться платити вище ринкового рівня.
Література:
1. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты.- К., 1994.
2. Гіденс Е. Соціологія.- К., 1999.
3. Дворецкая Г.В., Махнарылов В.П. Социология труда.- К., 1990.
4. Дикарева А.Н., Мирская М.И. Социология труда. - М., 1989.
5. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціальні та галузевісоціологічні теорії.- К., 1999.
6. Лукашевич Н.М., Сингаевская И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда.- К., 1997.
7. Маркович Д. Социология труда. - М., 1988.
8. Подмарков В.Г. Введение в промышленную социологию. - М., 1979.
9. Подмарков В.Г. Человек в трудовом коллективе: Проблемы социологии труда. - М., 1982.
10. Пригожин А.И. Социология организаций. - М., 1980.
11. Социология труда. - М., 1993.
12. Соціологія. - К., 1999.
13. Фролов С.С. Основы социологии. - М., 1997.
14. Штольберг Р. Социология труда. - М., 1982.
Loading...

 
 

Цікаве