WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Трудова поведінка - Реферат

Трудова поведінка - Реферат

активізації професійних здібностей працівника, які формують мотиваційне "ядро" трудової поведінки, відносяться:
1. стала орієнтація на виконання певного виду трудової діяльності;
2. установка на оптимум енергетичних затрат в трудовому процесі у відповідності з очікуваною й реальною компенсацією;
3. аксіологічна орієнтація на конкретну (спеціалізовану) форму праці, в змісті якої виражений фактичний та формальний інтерес до кінцевого результату праці, дійсна міра поєднання особи з сукупністю загальних та часткових умов, що забезпечують інтенсивність реалізації професійних досягнень;
4. власне професійні здібності, які виступають початковими побудниками до дії, та потреба подальшого розвитку таких здібностей, яка слугує вторинним мотивом професіоналізації;
5. усвідомлення тимчасового масштабу (хронотопу), рамками якого людина обмежує і в рамках якого вона поетапно вибудовує своє професійну й життєву кар'єру, що дозволяє розподілити, регулювати та використовувати власні фізичні, інтелектуальні та енергетичні ресурси;
6. відчуття професійного обов'язку.
3. Цінність (життєвий сенс) - специфічне відображення у свідомості людини значимості предметів, явищ, тих чи інших сторін соціальної дійсності. Ціннісні уявлення - це головним чином ідеали суспільної, а на цій підставі й особистої діяльності. Цінність є основою вибору суб'єктом цілей, засобів, результатів та умов діяльності, що відповідають на запитання: "В ім'я чого здійснюється дана діяльність?"
Для різних соціальних груп одні й ті самі цінності можуть мати різну значимість. Під цінністю праці розуміється значимість праці в житті суспільства і особи, а також значимість різних сторін трудової діяльності, по відношенні до яких суб'єкт встановлює своє ставлення.
Вивчення цінностей праці дозволяє регулювати трудову поведінку. Вони являють собою оцінку різноманітних аспектів трудової діяльності як результат відображення трудової ситуації у свідомості людини.
На базі притаманних колективу цінностей спеціально встановлюються чи стихійно утворюються правила, стандарти трудової поведінки його членів. Вони називаються нормами поведінки. За своєю суттю норми трудової поведінки обслуговують цінності праці.
Виявлення цінностей трудової діяльності передбачає передусім виділення певного "набору" значимих для даної діяльності сторін, тих характеристик діяльності і супутніх їй обставин, які здатні задовольнити людські потреби в даній трудовій ситуації. А це умови праці, заробітна плата, організація і зміст праці, престиж даної трудової діяльності, її суспільна корисність. Значимість цих сторін фіксується як сукупність своєрідних критеріїв, еталонів.
В якості одного із засобів виявлення таких критеріїв соціологами використовується вивчення думки працівників про ті чи інші соціальні явища, що безпосередньо пов'язані з їхніми життєвими інтересами і потребами (плинність кадрів, престиж професії, задоволеність працею тощо). Однією з головних цінностей - цілей праці - виступає заробітна плата, яка є матеріальним стимулом, що формує матеріальну зацікавленість в праці. Зазначимо тут принагідно, що заробітна плата сама по собі має не лише утилітарну значимість, а й високу моральну цінність.
Стимулююча роль, престиж, моральна цінність заробітної плати обумовлені низкою обставин:
1. Наявністю послуг (їх об'єму і якості), які можна отримати в обмін на зароблені гроші. Вирішальне значення має номінальна величина зарплати і реальний процес споживання, який визначає зміст потреб та їх зміни.
2. Соціальною нормою заробітної плати, що проявляється в ступені задоволеності працівника і обумовлюється не стільки номінальною величиною, скільки її розподілом в межах відносно однорідної групи працівників, а також інформацією про даний розподіл. Соціальна норма заробітної плати - це такий її рівень, який працівники певної групи вважають для себе нормально досяжним.
3. Змістом сформованої системи цінностей, місцем ієрархії цінностей, які посідає матеріальна забезпеченість взагалі і плата за працю, зокрема. При цьому слід усвідомлювати, що матеріальна забезпеченість може розглядатися і як результат "нетрудового прибутку".
4. Стимулювання в соціології праці - це створення певної зовнішньої ситуації, яка спонукала б особу діяти відповідним чином. Зовнішня ситуація - це предметно-речове середовище, практика відносин, умови життєдіяльності людей. Вирішальна роль при цьому належить умовам життєдіяльності, що формують потреби і інтереси працівників. З огляду на це необхідно розрізняти фактори, що безпосередньо визначають трудову діяльність (умови, організація і зміст праці, розмір зарплати тощо), і фактори, які опосередковано впливають на працю (житлово-побутові умови, сімейний стан, місце проживання тощо). Критерієм соціальної ефективності стимулювання трудової діяльності особи може слугувати її соціальна адаптація.
Стимулювання трудової діяльності - система заходів економічного, організаційного та морально-психологічного впливу на працівників. Стимулювання не лише економічна, але й соціальна проблема, оскільки мова тут йде про стимулювання трудової, соціальної за своєю природою діяльності людей.
Стимули можуть мати матеріальну і моральну спрямованість, яка проявляється в очікуванні працівником відчутного матеріального результату для задоволення особистих і суспільних потреб; моральному почутті задоволення від усвідомлення того, що виконана праця буде корисною для колективу, в якому він трудиться, а чи ж всьому суспільству; відчутті страху перед покаранням за невиконану працю; естетичній насолоді, яку відчувають в процесі праці; потреби в тренуванні фізичних сил і т.п.
Матеріальними стимулами до праці є не лише грошові винагороди, але й можливість соціального просування (кар'єра), отримання певних пільг та привілеїв в області соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування, отримання подарунків, туристичних путівок тощо, які надаються не в прямій залежності від кількості і якості праці, але ж переважно у вигляді певного заохочення за працю.
Моральні стимули виражаються у визнанні особливих заслуг (оголошення подяк, присвоєння звань тощо).
Якщо матеріальні стимули мають силу впливу на людину з початку її свідомого життя, то моральні набувають сили в процесі соціалізації особистості людини, усвідомленні нею певних суспільних інтересів і потреб, поєднання особистих інтересів і суспільних.
Раціональне поєднання матеріальних і моральних стимулів, єдність і взаємодія їх з виховними впливами (стягненнями, доганами) утворюють єдину систему стимулювання.
5.
Loading...

 
 

Цікаве