WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Середовище соціалізації - Реферат

Середовище соціалізації - Реферат

економічні функції, що переважають: промислову, транспортну, агропромислову, рекреаційну, обслуговування великих міст і міст-гігантів (мегаполісів). Робота на присадибних і садових ділянках зазвичай лише доповнює основний вид занять жителів.
У малому місті населення професійно диференційоване, що пов'язано з наявністю в ньому кількох організацій різного типу - промислових, транспортних, зв'язку, виховних, культурних, рекреаційних, медичних, адміністративних, торговельних та ін.
Соціально-психологічний клімат має ряд особливостей порівняно з більшими містами, з одного боку, і з селом - з другого.
Сучасні малі міста зберігають у життєвому укладі багато чого від традиційної сусідської общини, в якій всі знають усіх і про всіх, в якій практично неможлива анонімність. Жителі малого міста зазвичай тримаються міцними родинними і сусідськими кланами, вечорами і у вихідні дні пораються на присадибних і садових ділянках, весілля справляють і в армію проводжають по-сільському.
Стиль життя, культурні стереотипи, ціннісні орієнтації тут мають на собі відбиток сільського способу життя. Інформація поширюється миттєво. Єдність думок майже завжди забезпечена. Забезпечені як підтримка і допомога один одному, так і терпимість до помилок, прорахунків. І ще одна важлива особливість: стабільність, усталеність, незмінність тут цінуються набагато вище, ніж успіх; схильність до інерції сильніша, ніж до розвитку. Обмаль розлучень, у сім'ях багато дітей, з міста від'їжджають вельми рідко.
Проте в цілому стиль життя орієнтується на міський. Це проявляється:
- у прагненні дати дітям певний рівень освіти або престижну (як правило, це синонім вигідної) професію;
- у наявності певної виборності у спілкуванні, диференціації його з різними партнерами за інтенсивністю та інтелектуальною значущістю, а також за змістом;
- у певній диференціації норм очікуваної поведінки і норм взаємин у зв'язку з віком і статтю жителів;
- у більш або менш поширеному самоствердженні в антисоціальних та кримінальних формах.
Вплив малого міста на соціалізацію, обумовлений його історією, функціями і соціально-психологічним кліматом, також відрізняється від впливів села та більших міст.
У малому місті порівняно з селом більше можливостей для:
- освітнього і професійного вибору;
- різноманітності занять на дозвіллі;
- використання духовних цінностей;
- соціальної творчості, самореалізації, самоствердження.
Порівняно з більшими містами в малому місті менше стимулів, які впливають на мобільність його жителів, а, отже, і менше варіантів для здійснення вибору в різних сферах.
У той же час, як показують численні дослідження, сьогодні нема принципових відмінностей між домаганнями в сферах кар'єри, заробітку, багатства (квартира, дача, машина) молодих людей, які живуть у столиці, в обласному центрі або навіть у райцентрі за умови, що вони мають повну середню освіту. їх об'єднує спільний інформаційний і "товарний" простір, спільний або близький зміст освіти, спільна відданість вибору довгочасної освітньої стратегії.
Все це, однак, не виключає певного "запізнювання" змін, що відбуваються в малих містах порівняно з більшими.
Наступний тип - це селище. Селище - абсолютно або відносно територіально обмежена концентрована форма розселення людей: а) емансипованих від сільського способу життя; б) не укорінених у міському способі життя; в) позбавлених опертя на історичні традиції, властивого жителям малого міста.
Це загальне визначення охоплює різні типи селищ:
- курортні селища;
- робітничі - при добувних або переробних підприємствах, а також великих залізничних станціях;
- переселенські, до яких "позвозили" жителів сіл із зон затоплення під час будівництва ГЕС і водосховищ, а також територій закритих зон, які створювалися;
- приміські селища, жителі яких переважно працюють у місті;
- селища всередині великих міст, в яких живуть робітники одного заводу або зосереджені мігранти перших поколінь.
Незважаючи на типологічну різноманітність і, відповідно, відмінності, селища, як правило, мають багато спільного в способі життя і соціально-психологічній атмосфері, що й дозволяє розглядати їх як специфічний фактор соціалізації людини.
У селищі людина потрапляє немовби на перехрестя між традиційним буттям, властивим селу або малому місту, і власне міським способом життя. Вона, як правило, засвоює створений у таких селищах певний сплав із традиційних і урбаністичних норм, не схожий ні на ті, ні на інші. Цей своєрідний сплав навряд чи слід вважати переходом від сільських до міських норм. Найімовірніше, його можна розглядати як цілком особливий спосіб життя.
Два полюси тяжіння - місто і село, зумовлюючи серединний характер селищного способу життя, диктують домінанту поведінки його жителів. Тут найбільше схвалюються усередненість поведінки, усередненість стилю життя, усередненість людських характерів.
Норми життя в селищах мають свої особливості. Тут ще більша, ніж у селі, відкритість життя кожної людини, кожної сім'ї і водночас - доволі жорстка відособленість кожного, хто не вважає за потрібне "оглядатися" на думку тих, хто його оточує, коли мова йде про власне благополуччя.
Тим часом життя кожного настільки залежить від норм середовища, що протиставити себе йому практично неможливо. Через те молодь тут мало рефлексивна, мало схильна до емоційно глибоких дружніх взаємин. Головне для підлітків - розчинитися в "зграї", знайти свій "затон". Загальний рівень культури зумовлює і змістовий рівень спілкування - здебільшого прагматичний, суто подієвий, вбогий на інформацію загальнокультурного характеру.
Для багатьох селищ типові аморальність і антисоціальна поведінка жителів. Навіть якщо вони і засуджуються вербально, то в соціальній практиці не зазнають неформальних негативних санкцій, тобто не тільки не відкидаються, а й приймаються.
Використана література
1. Дікон Б. Глобальна соціальна політика. Пер. З англ.. - К., 1999. - 346 с.
2. Матвієнко, В.Я. Соціальні технології. К.: Укр. пропілеї, 2001.
3. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. - К., 1995. - 206 с.
4. Соколенко С.И. "Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины". - К.: Логос, 1998. - 568 с.
5. Холостова Е.И. Технологи социальной работы. Ученик. - К.: Изд-во: Инфра-М, 2003. - 400 с.
6. Шевчук П.І. Соціальна політика. - Львів: Світ, 2003. - 400 с.
Loading...

 
 

Цікаве