WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Середовище соціалізації - Реферат

Середовище соціалізації - Реферат

груп, а також усіх видів збоченої поведінки. В місті велика кількість неблагополучних сімей з криміногенним потенціалом; є досить велика кількість споживачів наркотичних і токсичних засобів (особливо серед молоді); є неформальні групи і об'єднання з антисоціальним спрямуванням; поширене захоплення азартними іграми; спостерігається більш або менш масове залучання різних груп жителів до дрібної комерції, реально або потенційно криміналізованої; існують усталені злочинні угруповання, які втягують до свого складу і в сферу свого впливу молодь і підлітків.
Місту притаманний також міський спосіб життя, що склався історично і включає в себе такі основні ознаки (вони мають певну специфіку залежно від тих або інших параметрів конкретного міста):
- перевага анонімних, ділових, короткочасних, часткових і поверхових контактів у міжособистісному спілкуванні; але разом з тим висока міра виборності в емоційних прихильностях;
- невелика значущість територіальних спільностей жителів, в основному слабо розвинуті, виборні і, як правило, функціонально обумовлені сусідські зв'язки (кооперація сімей з маленькими дітьми або людьми похилого віку по догляду за ними, "автомобільні" зв'язки і таке інше);
- висока суб'єктивно-емоційна значущість сім'ї для її членів, але разом з тим - поширеність інтенсивного позасімейного спілкування;
- розмаїття стилів життя, культурних стереотипів, ціннісних орієнтацій;
- несталість соціального статусу городянина, велика соціальна мобільність;
- слабкий соціальний контроль за поведінкою людини і значна роль самоконтролю внаслідок наявності різноманітних соціальних зв'язків і анонімності.
Названі вище характеристики роблять місто потужним фактором соціалізації людини, бо створюють умови для здійснення вибору і прояву мобільності.
Мобільність у даному випадку розуміється як реакція людини на різноманітність стимулів, які містить у собі місто, як готовність (але не обов'язково як підготовленістьі прагнення) до змін у своєму житті.
Місто створює умови для мобільності своїх жителів у різних аспектах їхньої життєдіяльності. Найелементарніший з них - територіальна мобільність. Характеризуючи її, слід зауважити таке.
По-перше, з віком у людини розширюється життєвий простір, який сприймається, пізнається і освоюється. Це розширення йде від двора в дошкільників через вулицю, квартал у молодших школярів, мікрорайон у підлітків до інших частин міста і навіть міста в цілому (якщо воно не гігант) в юності. (З віком цей простір може звужуватися залежно від роду занять і інтересів людини аж до обмеження його знову кварталом, двором - наприклад, у старих).
По-друге, з віком з'являється орієнтація на проведення частини часу в громадських місцях (у центрі міста, в установах культури, в центрах дозвілля і т. ін.), інтенсивність якої, як правило, сягає піку в юності, а потому, також - як правило, йде на спад.
По-третє, в юнацькому віці в багатьох городян з'являються суб'єктивно значущі й інтимно значущі райони і місця, з якими пов'язані найважливіші сфери життя, а пізніше - спогади.
По-четверте, городяни мають потенційні можливості для переміни місця проживання в межах міста.
Для соціалізації городянина основне значення має те, що створює умови для соціальної мобільності як горизонтальної (зміни видів занять і груп членства в рамках однієї соціальної верстви), так і вертикальної (переходи з однієї соціальної верстви в іншу - вгору або вниз по соціальній скалі).
Все це багато в чому визначає готовність, підготовленість і прагнення людей до здійснення вибору.
Кожному з нас доводиться протягом життя робити свій вибір не один раз, проявляючи свої суб'єктність і суб'єктивність, більш або менш усвідомлено оцінюючи наявні альтернативи і самовизначаючись у ставленні до них.
Місто як осереддя культури, а також просоціальних, асоціальних і антисоціальних явищ, міський спосіб життя в цілому дають кожному своєму жителю цілу низку найрізноманітніших альтернатив. Це створює потенційні можливості для індивідуального вибору в різних сферах життєдіяльності. Назвемо лише деякі з них, найсуттєвіші для соціалізації.
По-перше, місто дає величезні можливості вибору, будучи своєрідним "вузлом" інформації та інформаційним полем. І справа не тільки в тому, що в ньому зосереджені культурно-просвітницькі, комерційні і інформаційні організації. Носіями інформації є і архітектура, і планування міста, і транспорт, і реклама, і потік людей, і окремі люди.
Так, городянин протягом дня стикається з великою кількістю людей. (Якщо в селі за день може бути декілька десятків зустрічей, то у великому місті число контактів сягає десятьох тисяч).
По-друге, в місті людина взаємодіє і спілкується з великою кількістю реальних партнерів, а також має можливість шукати взаємодію, приятелів, друзів, коханих серед ще більшої кількості потенційних партнерів. У сучасному місті людина послідовно і одночасно є членом багатьох колективів і груп, до того ж територіально між собою часто не зв'язаних: місця проживання, навчання, роботи, проведення дозвілля, занять улюбленою справою можуть бути віддаленими одне від одного.
По-третє, в місті суттєво диференційовані взаємодії і взаємостосунки. Тут суттєво розрізняється схвалювана й не схвалювана поведінка, наприклад, дорослих і молоді, чоловіків і жінок і т. ін.
По-четверте, соціально-культурна диференціація міського населення, з одного боку, а з другого - доволі тісне територіальне сусідство представників різних соціальних і професійних верств призводять до того, що городянин не тільки бачить і знає різні стилі життя й ціннісні устремління, але й має можливість "примірювати" їх на себе. Фактично він може одночасно брати участь мовби в декількох "соціальних світах". У кожному із цих "світів" складається свій кодекс вимог, свої стандарти життя і спілкування. Все це значно розширює його загальнокультурний і соціальний кругозір і зовсім необов'язково в позитивному напрямі.
Мале місто, суттєво відрізняючись від великих міст, створює специфічні умови для соціалізації своїх жителів, тому воно й виокремлено для спеціального розгляду.
Основними ознаками малого міста як фактора соціалізації можна вважати: кількість жителів (до 50 тис); наявність історичного минулого, яке перевищує столітній мінімум; зайнятість населення в несільськогосподарських сферах; специфічний соціально-психологічний клімат.
Зазвичай мале місто на відміну від середніх, великих та ін. має одну або дві
Loading...

 
 

Цікаве