WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Середовище соціалізації - Реферат

Середовище соціалізації - Реферат

смаки і способи для розваг; жаргон, фольклор та ін.
Міра оформленості субкультури в цілому і вияв її окремих ознак пов'язані з віком і ступенем екстремальності умов життя її носіїв (наприклад, юнацькі субкультури набагато "опукліші", ніж дорослі; у моряків і сексуальних меншин умови життя екстремальніші, ніж у вчителів або робітників).
Соціальною базою формування тієї або іншої субкультури можуть бути вікові, соціальні і професійні верстви населення, а також контактні групи всередині них, релігійні секти, об'єднання сексуальних меншин, масові неформальні течії (хіпі, феміністки, екологісти), злочинні групи і організації, об'єднання за родом занять (мисливці, філателісти, шанувальники карт, більярду, комп'ютерники і т. ін.).
Ціннісні орієнтації носіїв тієї або іншої субкультури визначаються цінностями і соціальною практикою суспільства, інтерпретованими і трансформованими відповідно до характеру субкультури (просоціальністю, асоціальністю, антисоціальністю),віковими та іншими специфічними потребами, прагненнями і проблемами її носіїв.
Мова йде не тільки про фундаментальні, а й про значно простіші цінності. Наприклад, є загальновизнані духовні цінності, але є й такі, які одні вважають цінностями, а інші ставляться до них інакше. Буває, що дещо, значуще для юнаків, дорослими оцінюється як "дрібничка" (наприклад, захоплення музикою, технікою або спортом).
У номінальних, а частіше в реальних групах носіїв субкультури важливу роль відіграє сукупність забобонів, які вони поділяють і що можуть бути як досить безневинними, так і явно антисоціальними (наприклад, расизм у бритоголових скінхедів). Забобони, з одного боку, відображають властиві субкультурі ціннісні орієнтації, а з другого - самі можуть розглядатися як різновид субкультурних цінностей.
Норми поведінки, взаємодії і взаємостосунків, властиві субкультурам, суттєво відрізняються за змістом, сферами і мірою їх регулятивного впливу.
Норми в просоціальних субкультурах змістовно в основному не суперечать суспільним нормам, а доповнюють і (або) трансформують їх, відображаючи специфічні умови життя і ціннісні орієнтації носіїв субкультури. В антисоціальних субкультурах норми прямо протипоставлені суспільним. Тут залежно від умов життя і ціннісних орієнтацій їх носіїв наявні більш або менш трансформовані й частково антисуспільні норми, а також норми, характерні для конкретної субкультури (наприклад, у взаємодії із "своїми" і "чужими").
В антисоціальних, як правило, досить закритих субкультурах нормативна регуляція - досить жорстка і охоплює практично все життя дітей. У багатьох асоціальних субкультурах і в деяких просоціальних регуляція може охоплювати лише ті сфери життя, які констатують дану субкультуру (захоплення музичним стилем і т. ін.), а міра імперативності регуляції залежить від ступеня відособленості груп її носіїв.
У контактних субкультурних групах існує більш або менш жорстка статусна структура. Статус у даному випадку - становище людини в системі міжособистісних стосунків тієї або іншої групи, зумовлене її досягненнями в значущій для неї життєдіяльності, репутацією, авторитетом, престижем, впливом.
Ступінь жорсткості статусної структури в групах пов'язаний з характером субкультури, з властивими її носіям ціннісними орієнтаціями і нормами. У закритих субкультурах статусна структура набуває крайнього ступеня жорсткості, визначаючи не тільки становище в ній людей, але багато в чому і їх життя, і долю загалом.
Неформальні групи, що мають антисоціальну спрямованість, створюють для своїх членів лише ілюзію добровільності і свободи. Насправді ними зазвичай керують лідери яскраво вираженого авторитарного складу, які прагнуть придушити решту членів. Така група своїми нормами, змістом життєдіяльності і стилем взаємин перетворює своїх членів в абсолютних маріонеток, позбавляючи їх права на вибір, на інакомислення та "інакороблення", а часто-густо - і права виходу з групи.
Джерела інформації, яким віддають перевагу носії субкультури, зазвичай мають за своєю значущістю таку ієрархію: канали міжособистісної комунікації; газети, журнали, передачі радіо, TV, розраховані на носіїв даної субкультури; здебільшого певні програми або передачі радіо і телебачення, конкретні рубрики газет і журналів. Інформація, отримувана з цих джерел, відібрана, трансформована і сприйнята відповідно до характерних для субкультури ціннісних орієнтацій, визначає багато в чому зміст спілкування її носіїв.
Естетичні вподобання. В кожній субкультурі можна виявити більш або менш яскраво виражені спільні для ЇЇ носіїв захоплення, смаки, способи вільного проведення часу, які визначаються їхніми віковими і соціокультурними особливостями, умовами життя і наявними можливостями, а також модою.
Мода легко поширюється від однієї соціальної групи до другої, зазнаючи водночас більш або менш значних трансформацій, які залежать від характеру того середовища, в якому мода функціонує (статевовікового і соціокультурного складу, ціннісних орієнтацій, умов життя і т. ін.). Відтак можна говорити про особливості моди тих або інших субкультур.
Наслідування моди - найважливіша конституювальна ознака підлітково-юнацьких субкультур. Якнайвиразніше це проявляється в костюмі, оформленні зовнішності (зачіска, макіяж, татуювання і т. ін.), танцях, манері поводження, розмові, музичних та інших естетичних вподобаннях, побутових виробах.
Так, наприклад, мода в одязі і в оформленні зовнішності в цілому мас, умовно кажучи, загальний характер. Але в молодіжній субкультурі прийнято дотримуватись її особливо скрупульозно. Вона має майже однакову значущість для обох статей. У той же час мода може більше або менше трансформуватися залежно від віку, соціально-культурної належності, а також мати деякі регіональні відмінності.
Мода визначає й іншу характерну рису субкультури - музичні вподобання. Захоплення тими або іншими напрямами і групами мають вікові, соціально-культурні, групові і регіональні особливості.
Однією з найочевидніших ознак субкультури є жаргон - своєрідний діалект, що відрізняє її носіїв.
Жаргон - багатошарове явище, яке включає в себе низку груп слів і виразів. Так, у підлітково-юнацькому жаргоні можна вирізнити чотири лексичні групи. Перша - загальновживані слова і вирази, що набули в жаргоні іншого змістового значення ("капуста", "зелень" -долари, "предки" - батьки, "напакований вище даху" - дуже багатий). Друга - загальновживані слова і вирази, яким у жаргоні надається багатозначне
Loading...

 
 

Цікаве