WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Середовище соціалізації - Реферат

Середовище соціалізації - Реферат


Реферат на тему:
"Середовище соціалізації"
Життя - подія, а побут - лише вічне повторення, зміцнення, збереження подій у відлитій нерухомості, нерухомій формі. Побут - кристалізація життя. Це образне визначення побуту, яке дала поетеса Зінаїда Гіппіус, показує його велике значення в набутті людиною соціального досвіду. А якщо дивитися на це питання ширше, то можна побачити, що на соціалізацію впливає ціла гама різних факторів: регіон, де живе той або інший індивідуум, засоби масової комунікації, субкультура і т. ін. І всі вони значущі, і всі мають враховуватися.
Аналіз середовища почнемо з такого важливого поняття, як регіон.
Регіон - частина країни, що являє собою цілісну соціально-економічну систему, володіє спільністю економічного, політичного і духовного життя, спільним історичним минулим, культурною і соціальною своєрідністю.
Регіон - це простір, на якому відбувається соціалізація людини, формування, збереження і трансляція норм способу життя, збереження і розвиток (або навпаки) природних і культурних багатств.
Кожна країна і об'єктивно, природно-географічно, і суб'єктивно, в свідомості її жителів, являє собою сукупність територій-регіонів, що різняться між собою. Вплив регіональних умов на соціалізацію різноманітний і визначається низкою характерних особливостей регіону.
Природно-географічні особливості регіону (ландшафт, клімат, корисні копалини і т. ін.) багато в чому визначають ступінь його урбанізованості, характер економіки, кількість і міру стабільності населення, тобто опосередковано впливають на багато аспектів соціалізації життя. Клімат може справляти й безпосередній вплив на людину, на її здоров'я, працездатність, психічний стан, тривалість життя.
Соціально-географічні особливості регіону включають у себе густоту населення, характер поселень (міра урбанізованості), традиційні заняття жителів, а також близькість - віддаленість від інших регіонів і засоби сполучення всередині регіону і з іншими регіонами. Ці особливості впливають на соціалізацію, в основному, побічно, бо від них багато в чому залежить стиль життя, мобільність, джерела інформування населення, що відповідним чином позначається на розвиткові дітей, підлітків, юнаків.
Клімат і економіка визначають ступінь і характер урбанізованості регіону, а вона, в свою чергу, впливає на створення умов для соціального і культурного розвитку і самоорганізації людей, що його населяють, визначає мобільність жителів у різних аспектах (соціальному, територіальному, професійному та ін.).
Соціально-економічні особливості регіону - це типи і характер виробництва на його території, перспективи розвитку регіону, професійний склад жителів і їх рівень життя, економічні зв'язки з іншими регіонами (а часом і з іншими країнами).
Соціально-демографічні особливості регіону - це національний склад населення, його статевовікова структура, типи сімей (повні - неповні, однолітні - багатодітні і т. ін.), міграційні процеси.
Регіони розрізняються за етнічним складом населення. В одних переважає моноетнічний склад. В інших - відносно рівномірно поєднуються два-три етноси. В третіх - утворився етнічний коктейль.
Багато значить і ступінь стабільності населення. Нестабільний склад населення, з одного боку, сприяє взаємозбагаченню людей, які приїхали з інших регіонів, а з другого - формує тип "перелітних птахів", є причиною неукорінення великих груп населення, їх відриву від культурно-історичних традицій.
А стабільність населення, сприяючи збереженню традицій, може в той же час відігравати консервативну роль, перешкоджаючи процесам розвитку.
Історичні і культурологічні регіональні відмінності проявляються у властивих населенню характерах, стилі життя, звичаях, прикметах, традиціях, народних святах та іграх, у фольклорі, архітектурі та інтер'єрі осель. Нерідко специфічна мова жителів - від використання окремих особливих слів і виразів, незначних нюансів у вимові (наприклад, суржик харківсько-сумського регіону) до діалекту, що суттєво відрізняється від основної мови (наприклад, жителів гірських районів Івано-Франківщини).
Все вищесказане впливає на стихійну соціалізацію населення в регіоні, а також на те, в якому напрямі і як відбувається самозмінювання його жителів. Про це свідчать відмінності в ціннісних орієнтаціях у професійній сфері, в масових ідеологічних настановах (це показують віддання переваги тій або іншій партії на виборах), у сімейних стосунках і т. ін. Це підтверджує і відмінність у рівні економічної активності населення, міра його пристосовності до умов, що змінюються. Нарешті, про це говорять і відмінності в рівні й характері протиправного поводження і злочинності населення взагалі і неповнолітніх зокрема.
Об'єктивні характеристики регіону і умови, що в ньому склалися, можна розглядати і як передумови відносно спрямовуваної соціалізації.
Вплив на відносно спрямовувану соціалізацію в масштабах регіону передбачає, що законодавча і виконавча гілки влади, як мінімум, цілеспрямовано вирішують декілька завдань.
По-перше, здійснюють аналіз актуального стану справ у регіоні, а також довгострокової і середньострокової соціокультурної і господарсько-економічної перспектив регіону, основних видів наявної і перспективної виробничої діяльності, інвестиційних проектів; оцінку динаміки ринку праці і сфери споживання послуг різного характеру (тобто попит на кадри і рівень їх кваліфікації). Інакше кажучи, вони знають умови соціалізації в регіоні і перспективи їх зміни.
По-друге, аналізують стан справ у галузях і секторах життєдіяльності регіону, що більш або менш безпосередньо впливають на соціалізацію (охорони здоров'я, правоохорони, соціального захисту, культури, науки та ін.), на основі чого розробляють програми їх розвитку у взаємодії однієї з одною в аспекті соціалізації.
По-третє, проводять діагностику систем управління в регіоні і здійснюють заходи з їх вдосконалення з огляду впливу на процеси соціалізації.
Тисячу років тому людина володіла чотирма засобами комунікації - усною мовою, музикою, живописом і писемністю. Потім, наростаючи за темпами, відбувається процес "розмноження" засобів комунікації. В XV ст. з'являється друкована книжка, в XVIІ - газети і журнали. В XIX ст. починається новий, революційний етап - винайдені радіо, телефон, кіно, грамзапис. У XX ст. темпи "розмноження" зростають лавиноподібно - надзвичайного поширення набувають телебачення, магнітозапис, відео, комп'ютерні системи, оперативна поліграфія
Loading...

 
 

Цікаве