WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Суть і способи функціонування політичної влади - Реферат

Суть і способи функціонування політичної влади - Реферат

політичним. Дії уряду в конфліктній ситуації викликані настійливими вимогами самого уряду або суспільного середовища і підтримані в якійсь мірі чи формі владою. Уряд втручається в конфлікт, якщо втягнуті в нього групи мають засоби - мирні або насильницькі, щоб переконати державних посадових осіб у бажаності чи необхідності втручання.
Ефективне здійсненнявлади. Давня проблема політики - організація дійового контролю над керованими, особливо в питаннях обов'язкового виконання ними рішень влади. Незважаючи на цілком обґрунтовані побоювання щодо посилення державної влади, державним посадовим особам потрібна влада, адекватна їхній відповідальності.
Друга проблема полягає в обмеженні влади держави щодо контролю. Суспільство мусить мати певну владу над урядом не тільки для забезпечення належної свободи людини, але й для гарантії, що уряд справді служитиме як інструмент і здійснюватиме політику в інтересах народу.
Влада та її реалізація мають на увазі взаємодію між багатьма складовими елементами; ця взаємодія, судячи з усього, універсальна і типова. Законне право розробляти і втілювати в життя рішення, від яких залежить створення і розподіл цінностей, є найважливішим джерелом державної влади. Уряд створює і розподіляє цінності, здебільшого близькі переважній частині суспільства: мир і порядок усередині країни, стабільність, благоденство, рівність тощо, і відтак стимулює підтримування себе і дотримування законів.
Інший важливий для законної влади фактор - довіра, що дозволяє фактично впливати на уми і поведінку людей. Народ повинен вірити, що влада поділяє його ідеали та цінності і, відстоюючи їх, здатна карати або заохочувати. Однак важливішим може бути сприйняття масами або групами готовності уряду створювати цінності, що відповідають основним потребам, і розв'язувати вкрай важливі проблеми.
Зневіра в спроможності уряду стосовно питань економіки, охорони здоров'я або громадського транспорту, як правило, посилює спротив державній владі в цих сферах, і, навпаки, віра, що держава має широкі можливості, гарантує підтримку діяльності уряду.
Можливість впливати залежить від ресурсів влади, якими можна маніпулювати в певних межах заради мети, що постає як вартість і потреба. Однак усе це стосується лише потенційної влади. її трансформація в реальну владу, фактичне використання можливості впливати на уми і поведінку - питання вибору для суб'єктів влади.
Головний фактор у даному разі - свідома чи підсвідома оцінка витрат і вигоди", оскільки використання влади заради досягнення певної мети неодмінно тягне за собою деякі вартісні втрати. Важливіша в цьому розумінні оцінка витрат і користі з погляду конкретних проблем або протиріч, які можуть відбитися на цінностях потенційних суб'єктів влади. В даному разі розрахунок базується на оцінці значущості того, що може бути досягнуте за конкретних зусиль, а не на втратах.
Роль комісій у законодавчому процесі. Владою наділені й законодавчі органи. В американській системі, наприклад, спеціальні комісії відіграють вирішальну роль, є реальними осередками влади з питань законодавства в рамках певних політичних сфер. Процедури в Конгресі такі, що комітети по кілька разів визначають той чи інший законопроект, перш ніж Конгрес розгляне і прийме його; таким чином, законопроект здебільшого модифікується чи відхиляється самою комісією, а його прийняття може бути значно відстрочене.
Використання влади в прийнятті рішень. Оцінка бюрократичної влади в системі прийняття рішень важлива як в аспекті обсягу і значення власної влади бюрократії, так і в аспекті обсягу та інтенсивності її впливу на прийняття рішень іншими структурами. Аналіз влади в процесі прийняття рішень будується на аналізі впливів окремих осіб, груп, інститутів у рамках системи прийняття рішень. Від рівня плюралізму, конкуренції та представництва в даній системі значною мірою залежить ступінь їх наявності в різних типах впливу. Останні, в свою чергу, впливають як на характер системи, так і на її потенціал та ефективність.
Типи розподілу влади визначають ступінь плюралістичності процесів прийняття рішень, конкурентності і представництва. Вони також пов'язані з двома іншими характерними рисами: структурно-функціональною диференціацією та інституюванням і формалізацією прийняття рішень. Для ефективного державного управління потрібен розподіл конкретних функцій конкретним органом і закладом уряду, але це веде до розосередження влади, що може стати на заваді її ефективності (наприклад, розподіл влади між численними комісіями Конгресу і різними бюрократичними установами). Боротьба за владу може спричинити формування нових структур, бо державні чиновники або зацікавлені кола щосили прагнуть реалізувати свої інтереси в особливих структурних рамках.
Аналогічна ситуація проглядається і стосовно чотирьох типів політичних можливостей: екстрактивної, регулювальної, розподільної і символізувальної. З одного боку, вони посилюються при значній концентрації влади, з другого - залежать від здатності реагувати на вимоги різних верств суспільства. Ця здатність підвищується завдяки суттєвому розосередженню влади. Згадані типи політичних можливостей у кінцевому підсумку пов'язані з інгредієнтом підтримки, а останній, принаймні почасти, обумовлений відповідністю державної діяльності (нехай відносною і в довгостроковій перспективі) сподіванкам і надіям суспільства.
Значна концентрація влади дуже важлива для уряду в проведенні адекватної та ефективної політики, особливо в період перемін і збільшуваних вимог. Коли ті, хто приймає рішення, ігнорують незаможні верстви населення - безземельних селян, низькооплачуваних робітників, мешканців трущоб, расові, релігійні або етнічні меншини, учнівську молодь тощо, ці верстви починають вимагати соціальної справедливості і економічної, соціальної, політичної рівності. В такій ситуації політичні системи мають адаптуватися до нових вимог, якщо не хочуть зіткнутися з нестабільністю, що наростає, хаосом або революцією. Реформа реальна за режимів, схильних до нового, які мають для цього необхідну владу.
Основні тенденції владних відносин. Протягом останніх десятиріч окреслилась тенденція зміцнення державної, національної, виконавчої і бюрократичної влади. Державні органи і бюрократичний апарат постійно прагнуть розширювати свою владу і функції, використовуючи для цього всі наявні засоби. Одначе ця тенденція має глибше коріння - співвідношення влади і можливостей.
Еліти і маси вважають (справедливо чи несправедливо), що уряд на суспільному рівні, вище керівництво і бюрократична верхівка володіють доволі великими можливостями і ресурсами, щоб задовольнити потреби і впоратися з проблемами сучасних, складних і взаємозалежних індустріальних суспільств.
Незважаючи на збереження суттєвих відмінностей політичних систем за територіальним принципом організації влади, загальна тенденція полягає у зміщенні політичної влади від
Loading...

 
 

Цікаве