WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім'ї. - Реферат

Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім'ї. - Реферат


Реферат
на тему:
Психологічний аналіз деструктивних
взаємин у сім'ї.
Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім'ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.
В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов'язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:
- потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;
- потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім'ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;
- потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу.
Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім'ї - це такий стан одного з членів, коли інші члени сім'ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім'ї, так і для його оточення.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження, недостатня її розробленість і актуальність спонукали нас до проведення дослідження, метою якого було вивчення особливостей формування орієнтацій на розлучення і деструктивний розвиток сім'ї.
Дослідження проводилось на молодих подружніх парах. Вибіркову сукупність становили 100 чол. (50 подружніх пар).
Для дослідження показників сумісності подружжя, адаптованості партнерів, якості шлюбу були використані: Тест-опитувальник "Задоволеність шлюбом" (Століна, Романова, Бутенко), "Установки в сімейній парі", "Розподіл ролей в сім'ї", "Спілкування в сім'ї".
Для дослідження дестабілізуючих факторів в сімейних відносинах, аналізу емоційного стану партнерів використовувалась методика "Аналіз сімейної тривоги".
В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім'ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити "піки" подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних.
Соціально-демографічна характеристика респондентів вивчалась за допомогою "Психограми подружньої пари", яка включала в себе запитання таких напрямків:
- питання соціально-демографічного характеру;
- питання про матеріальне та фінансово-економічне становище сім'ї;
- питання про характер взаємовідносин з оточуючими (батьками, родичами, друзями, знайомими).
Розподіл респондентів за віком і статтю представлено в таблиці № 1.
Таблиця № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ВІКОМ ТА СТАТТЮ (%).
Вікові групи Стать
Чоловіки Жінки Всього
20-25 років 15 26 41
26-30 років 12 17 29
31 і більше 24 6 30
За рівнем освіти: 36% респондентів мали вищу освіту, 34% - середню-спеціальну, 30% мали середню освіту. Дані представлені в таблиці № 2.
Таблиця № 2.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ (%).
Стать Рівень освіти
Вища Сер./спец. Середня
Чоловіки 17 22 11
Жінки 19 12 19
Всього 36 34 30
За соціальною належністю: 39% респондентів становили робітники, службовці - 4%, інтелігенція - 36%, студенти - 7%, безробітні - 4%. Дані окремо за статтю представлені в таблиці № 3.
Таблиця № 3.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА СОЦІАЛЬНОЮ НАЛЕЖНІСТЮ (%).
Стать Соціальна належність
Робітники Службовці Інтелігенція Студенти Безробітні
Чоловіки 27 4 17 2 -
Жінки 12 10 19 5 4
Всього 39 14 36 7 4
За кількістю дітей: бездітні становили 48 %, мали по одній дитині 46 %, двох і більше мали 6 %. Дані приведені в таблиці № 4.
Таблиця № 4.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА КІЛЬКІСТЮ ДІТЕЙ (%).
Кількість дітей %
Бездітні 48
Одна 46
Двоє і більше 6
В залежності від характеристики житлових умов опитувані розділились таким чином:
Таблиця № 5.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ
ТА ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ (%).
Житлові умови Місце проживання Всього
Місто Село
Окрема квартира 10 6 16
Кімната в гуртожитку 14 2 16
Проживають з батьками чоловіка 14 6 20
Проживають з батьками дружини 22 8 30
Проживають з іншими родичами 6 2 8
Наймають житло 10 - 10
Всього 76 24 100
За стажем подружнього життя респонденти умовно були розділені таким чином: сімейний стаж менше одного року у 26 %, від року до 3 років у 36 %, від 3 до 5 років - 26 %, більше 5 років - 12 % опитаних. Дані приводяться в таблиці № 6.
Таблиця № 6.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ
ВІД СТАЖУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ, %
Стаж шлюбу %
Менше року 26
Від 1 до 3 років 36
Від 3 до 5 років 26
Більше 5 років 12
Всього 100
З усіх пар ті, що перебували у шлюбі до 3 років, становили 62 %.
Аналізуючи причини розпаду шлюбу, а також фактори, які впливають на задоволеність шлюбом, нами було виявлено, що в подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий дестабілізуючий фактор, як напруженість в сімейних відносинах. Після проведення попередньої бесіди з респондентами, а також після проведення методик "Типовий сімейний стан" та "Аналіз сімейної тривожності", була виявлена залежність наявності подружньої напруженості від стажу шлюбу.
Як показали дослідження, в опитаних нами подружніх парах "піки" напруженості припадають на перший-другий та на п'ятий-шостий роки подружнього життя.
Якщо розглядати показники напруженості за окремими шкалами, то можна виділити такі тенденції:
- загальна незадоволеність (шкала У) спостерігається в 72% опитаних пар;
- нервово-психічне напруження (шкала Н) виявлене у 64% пар;
- сімейна тривожність (шкала Т) характерна в 56% пар респондентів.
Отримані дані представлені в діаграмі 1.
Діаграма № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ПО ШКАЛАХ
ТИПОВОГО СІМЕЙНОГО СТАНУ (%).
Результати показали, що по всіх шкалах, крім шкали У (загальна незадоволеність) кількісні показники напруженості і тривожності переважають у чоловіків. Слід зазначити, що наші результати підтвердили отримані раніше дані про сильнішу реакцію ( емоційну, психічну, вольову) чоловіків, ніж жінок.
Проведене нами дослідження дає можливість констатувати сімейну напруженість як фактор дестабілізації шлюбу, який приводить подружжя до орієнтації на розлучення, в 33% подружніх парах, що становить 66 відсотків всіх опитаних подружніх пар.
Орієнтація на розлучення як метод вирішення сімейних проблем нами досліджувалась за допомогою методики " Установки в подружній парі". Крім основної шкали (шкала № 5 - "Відношення до розлучення"), яка показує лояльне відношення подружжя до факту розпаду шлюбу, ми якісно обробляли інші основні шкали і при допомозі аналізу неспівпадання більшості установок в подружній парі робили висновок про наявність в сімейних стосунках напруженості, яка в свою чергу призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім'ї.
Проведене тестування показало, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% відноситься до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім'ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлучення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сімейних проблем.
Якщо проаналізувати відношення до розлучення в залежності
Loading...

 
 

Цікаве