WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави - Реферат

Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави - Реферат

ринковій та економічній владі своїх партнерів по коаліції.
Оскільки в країні поступово кількість бідних досягає суспільства, цей табір являв би собою серйозну політичну силу. Було б дивно, якби "партія бідних" сформувалася навколо одного з наймогутніших і найбагатших партнерів панівної коаліції, який до того ж ще й несе відповідальність за зубожіння цих мас, одначе приклади такого роду вже були в історії.
У документах листопадового (1988 р.) пленуму ЦК КПРС говорилась, що партія була "не в змозі вести справжній діалог з робітниками", "була не в змозі знайти ті мости, що з'єднали б нас з інтелігенцією", а ось "сільськогосподарські робітники" - "як і раніше, віддані політиці партії" і складають "один з найважливіших факторів соціальної стабільності в країні".
"Чи слід трактувати це таким чином, що нинішнє партійне керівництво шукає союзників в аграрному секторі?" - ставить запитання угорський політолог. І продовжує: сьогодні партійне керівництво намагається налагоджувати зв'язки з групами еліти, що формується, проголошуючи ліберальні економічні принципи, пропагує переваги підприємництва, підкреслює інтелігентно-технократичний характер "способу існування" партії і т. ін. Цікавими видаються нам і думки Е. Ханкіля про соціальну базу можновладців.
Провідна верства державного апарату могла б вважати своєю соціальною базою державну й адміністративну бюрократію. Проте ця група могла б узяти на себе і захист інтересів бідних верств населення, особливо на той випадок, коли профспілки, як і раніше, не здійснюватимуть такого захисту.
Соціальну базу прошарку керівників і менеджерів могли б скласти, опріч самих менеджерів, ті наближені до еліти робітники й службовці, які явно зацікавлені в ефективній діяльності підприємств. Але в цьому випадку базою такої верстви стали б майже всі без винятку працівники юридично самостійних, самокерованих підприємств. Це залежатиме від того, в рамках яких форм власності діють підприємства.
Якщо переможе модель самоврядованого соціалізму, тоді трудящі стануть природними спільниками менеджерів, а якщо переможе модель акціонерного соціалізму, де власницькі функції виведено за рамки підприємств у холдінги та інші аналогічні інститути, тоді інтереси менеджерів і трудівників підприємств часто суперечитимуть одні одним. У цьому разі можна припустити, робить висновок автор, що трудящі складуть соціальну базу якогось оновленого профспілкового руху.
Природну соціальну базу еліти підприємницької верстви могли б скласти дрібні підприємці, які діють сьогодні в так званій "другій економіці". Це також мільйонна маса. Та між елітою підприємницької верстви і дрібними підприємцями також можуть виникнути протиріччя, якщо великі підприємці, припустимо, ввійшовши в спілку з менеджерами, стануть у тій чи іншій формі загрожувати інтересам дрібних господарів і підприємців. Тоді маси будуть змушені шукати захисту в державної чи партійної бюрократії, і відтак почнуть зміцнювати консервативні сили. Проте, якщо триватиме процес плюралізації суспільства, тоді найпевніше, що ці верстви спробують створити якесь об'єднання на зразок партії дрібних господарів.
Формування соціальної бази партнерів по коаліції само собою ще не означало б розвитку широкої демократії. Найпевніше припускати, що на першому етапі сформуються правила гри та інститути, що дають владу привілейованим групам.
Слід підкреслити, одначе, що "велика коаліція" необов'язково стане коаліцією партій. Крім того, може розпочатись процес їх формування за рамками еліти, незалежно від партнерів по коаліції. А що стосується панівної еліти, зауважує угорський політолог, то формування "великої коаліції" вивело б її із тієї пастки, в якій вона опинилась з власної вини. Воно звільнило б її від необхідності за будь-яку ціну, нехай навіть розвалу в країні, чіплятися за нинішній режим перед лицем загрози формування якоїсь нової соціально-економічної системи. "Велика коаліція" зробила б можливим для панівної еліти конвертувати свою владу або хоча б частину її, перетворивши її у владу, яку можна здійснювати в рамках нового режиму.
Отже, з погляду суспільства формування коаліції також мало б позитивний ефект. Нова еліта, маючи найширшу економічну й соціальну базу, була б придатнішою для динамізації економіки й суспільства. Проте для суспільства у формуванні такої коаліції є й певні небезпеки. Як усякі нові панівні групи і класи, ця нова еліта також не вільна від тенденцій до одноосібного панування та експлуатації. Не виключено навіть, що така нова панівна еліта могла б ще спритніше експлуатувати суспільство, приневолювати людей до жорсткішої економічної й соціальної дисципліни, ніж нинішня.
В цій новій ситуації, робить висновок вчений, суспільство може опинитися перед таким вибором:
а) воно може пасивно спостерігати і без опору приймати формування нового панівного класу. Тоді йому доведеться змиритися з підлеглим становищем експлуатованої маси в умовах нової системи;
б) суспільство може використати період формування "великої коаліції", для того, щоб звести бастіони захисту своїх інтересів і вираження своєї політичної волі. Адже в перехідний період політичний контроль має дещо послабитись.
Різні соціальні групи і класи можуть скористатися тими можливостями, які виникають у період непевності. Вони можуть використати їх для того, щоб посилити свою автономію, організувати неформальні, а можливо, й формальні інститути представництва своїх інтересів, послідовно і результативно трудитися над створенням певного сильного і автономного громадянського суспільства. В разі потреби вони могли б сформувати власну контркоаліцію.
Формування ефективної, динамічної, орієнтованої на зростання нової еліти і паралельний розвиток певного розчленованого суспільства - такий двоїстий процес є лишень одним із можливих сценаріїв перебігу подій. Слід сказати, що в перебудовчі часи висувались ще й інші гіпотетичні варіанти побудови вільного демократичного суспільства. Не бракувало й прогнозів. Один із них - про розпад і розвал СРСР, а також усієїсоціалістичної Європи в цілому - історично підтвердився.
Отже, дослідження різних політологів дозволяють твердити, що сфери політичного життя, політичних стосунків далеко не вичерпуються тільки стосунками "держава - суспільство", "влада - певний стан суспільного розвитку, наприклад, громадянське суспільство". Тому, щоб глибше зрозуміти механізм функціонування влади, ми маємо розглянути його в контексті всієї політичної системи, а тоді й динаміки її змін, тобто як політичний процес.
Використана література
1. Дікон Б. Глобальна соціальна політика. Пер. З англ.. - К., 1999. - 346 с.
2. Матвієнко, В.Я. Соціальні технології. К.: Укр. пропілеї, 2001.
3. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. - К., 1995. - 206 с.
4. Соколенко С.И. "Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины". - К.: Логос, 1998. - 568 с.
5. Холостова Е.И. Технологи социальной работы. Ученик. - К.: Изд-во: Инфра-М, 2003. - 400 с.
6. Шевчук П.І. Соціальна політика. - Львів: Світ, 2003. - 400 с.
Loading...

 
 

Цікаве