WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Класи і типи соціальних технологій - Реферат

Класи і типи соціальних технологій - Реферат

соціологічних парадигм, які формуються й розвиваються, основних наукових положень, постулатів, узагальнених уявлень, які виробляються під час інтегративної пізнавальної діяльності і служать для обгрунтування і поглиблення здебільшого загальносоціологічної теорії.
Що стосується методологічних досліджень, то вони, базуючись на загальнофілософських положеннях про наукове пізнання, позначені, знову ж таки, багаторівневістю, прямим зв'язком з соціологічною наукою і є, в свою чергу, основою для вироблення концептуально-логічних моделей безпосередніх об'єктно-предметних досліджень.
Емпіричні соціологічні дослідження пов'язані з одержанням "фактофіксувального" знання, визначенням емпіричних закономірностей (типового, повторюваного відносно вузьких соціальних проблем).
Прикладні соціологічні дослідження спрямовані на вивчення соціальних явищ і процесів з певними цілями, які й позначають особливості їх методологічного і організаційно-технологічного забезпечення:
- вивчення стану конкретної життєвої проблеми, з вирішенням якої пов'язана певна практична діяльність;
- виробнича, педагогічна, культурно-просвітницька, правоохоронна, управлінська цілі і т. ін.;
- виявлення конкретних соціальних тенденцій і закономірностей, врахування яких може підсилити або нейтралізувати вплив тих або інших факторів і умов для успішного вирішення конкретного завдання або прийняття конкретної програми дій;
- вивчення характеру впливу певних умов і факторів на обстежуваний об'єкт, явище або процес, визначення взаємозв'язку цих факторів, виявлення можливості регулювання, керування ними;
- узагальнення одержуваної під час дослідження інформації і формулювання конкретних висновків, практичних рекомендацій, проектів конкретних і адресних рішень.
Праксеологічні дослідження соціального простору розкривають принципи єдності і взаємозв'язку теорії і практики. В соціальному управлінні цей принцип, як ніде, повинен бути конкретним, практичним, таким, що реалізується, а не абстрактним, декларативним. Реалізації цієї ідеї служить праксеологія, яку зарубіжні вчені визначають як комплексну наукову дисципліну.
Роботи в галузі праксеології дозволяють запропонувати ще одну багаторівневу модель технологізації соціального простору по таких найважливіших сьогодні засадах, як якість життя.
Ось такий вигляд має така багаторівнева модель:
1 - реальний стан;
2 - нормативна модель;
3 - ідеальна модель;
4 - показники.
А. Рівні технологізації:
а) сім'я;
б) селище, населений пункт;
в) місто, сільський район;
г) область, край, республіка;
д) держава в цілому.
Б. Показники якості життя:
а) тривалість життя;
б) забезпечення житлом;
в) доход на члена сім'ї;
г) вартість споживчого кошика;
д) наявність у сім'ї товарів тривалого користування;
є) кількість і якість комунально-побутових послуг;
ж) можливість придбати екологічно чисті продукти вітчизняного виробництва, здобути сучасну освіту і своєчасно та якісно підлікуватися;
з) стан довколишнього середовища.
Набір технологій, що відповідають різним компонентам моделі, вельми великий, потребує постійної корекції з урахуванням соціальних інновацій і досить скрупульозної, адекватної прив'язки до певних структурних елементів.
Модель технологізації соціального простору конкретного рівня включає в себе такі елементи: соціальне середовище - соціальна діяльність - самореалізація особистості, фактори і умови, що сприяють ефективності цього процесу.
Технологізація соціального простору, в широкому значенні слова, являє собою цілісну систему концептуально і практично значущих ідей, принципів, методів, засобів соціалізації (людини, групи, спільноти, нації, народу), що гарантує надійний і діагностований результат у поточному періоді і подальшому її відтворенні. У вузькому розумінні - мова йде про наукове обгрунтування вибору способів впливу соціальних суб'єктів на об'єкт для формування сприятливих умов життєдіяльності людей.
Структурування соціальних технологій може здійснюватися на багатьох засадах. Наприклад, в основу типо-логізації можуть бути покладені дослідницькі завдання й гіпотези, соціальне замовлення, межі соціального процесу і т. ін. Так, глобальна модель виживання людства, розроблена американськими вченими на замовлення Римського клубу, була обчислена за критерієм скінченності, виснажуваності ресурсів.
За критерієм цілісності соціальних систем розрізняються універсальні технології освоєння соціального простору на рівні суспільства, нації, національно-етнічної групи, трудової асоціації, контактної групи, особистості.
За основами ієрархічності управління розрізняють технології світові (ООН), континентальні (Європа, Азія, Австралія і т. ін.), державні, регіональні, територіально-галузеві, місцевого самоврядування, технології трудових асоціацій. Мова йде, передусім, про такі важливі проблеми, як права людини, забруднення довкілля, забезпечення якості життя, здоров'я людей тощо.
Відтак особлива увага в нинішній ситуації має приділятися глобальним технологіям відвернення криз, катастроф, конфліктів: техногенних (Чорнобиль), екологічних (аварії на нафтопроводах, танкерах, підводних човнах), воєнних, продовольчих, демографічних та інших, які суттєво коректують зусилля з оптимального освоєння соціального простору.
За сферами життєдіяльності людей розрізняють економічні, політичні, духовно-культури і технології управління соціальними процесами.
За видами діяльності людей розрізняють промислово-трудові, аграрні, навчальні, впроваджувальні, родинно-побутові технології.
За значущістю прийнято вирізняти два класи технологій - універсальні і приватні. Високий, середній або низький ступені зрілості соціальної системи також потребують свого специфічного підходу до технологізації соціального простору. Отже, в процесі розробки і впровадження соціальних технологій різного рівня і класу створюється інтелектуальна атмосфера, в якій усім є місце для самореалізації. Ключ схований у переході до інформаційного суспільства, у створенні програм особистісного само- і взаємо-вдосконалення. Погодьмося з тим, що не можна побудувати "золоте" суспільство з "олов'яних" людей.
Якщо соціальний процес можна розщепити і виміряти, описати, а тоді здійснити на основі цього опису (наприклад, теорія людських взаємин), то, виходить, ми володіємо соціальними винаходами в галузі соціотехнології. Мова йде проспособи розв'язання соціальних проблем, що постають, на принципах гуманізму, духовності, діалогу, співтворчості, свободи вибору, відповідальності, незалежного пошуку істини, першості морального і духовного начал, рівності прав чоловіка й жінки, єдності почуття і розуму, внутрішнього і зовнішнього, гармонії матеріального й духовного, особистого і суспільного. Соціальна технологія являє собою систему інноваційних способів і засобів оптимізації соціального управління.
Використана література
1. Дікон Б. Глобальна соціальна політика. Пер. З англ.. - К., 1999. - 346 с.
2. Матвієнко, В.Я. Соціальні технології. К.: Укр. пропілеї, 2001.
3. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. - К., 1995. - 206 с.
4. Соколенко С.И. "Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины". - К.: Логос, 1998. - 568 с.
5. Холостова Е.И. Технологи социальной работы. Ученик. - К.: Изд-во: Инфра-М, 2003. - 400 с.
6. Шевчук П.І. Соціальна політика. - Львів: Світ, 2003. - 400 с.
Loading...

 
 

Цікаве