WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні погляди М.Драгоманова - Реферат

Соціологічні погляди М.Драгоманова - Реферат

найважливішим досягненням європейської науки. І тут слід наголосити, що опинившись на еміграції, Михайло Петрович прагнув здійснити введення справи українського визвольного руху до загальноєвропейського контексту: зорієнтувати українську справу на взірці європейської науки і культури.
Бачучи, "головним ділом" у людській історії - невпинний суспільний розвиток, Драгоманов визнавав найважливішим "поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний… ".
Соціальний устрій суспільства на думку мислителя гармонійно повинні розвивати особистості, об'єднані в асоціації на добровільних засадах. Саме вільний індивід, з його нічим не обмеженою волею, є для М.П.Драгоманова атомом соціуму, фундаментом соціального й міжнародного порядку.
Функції держави, що є за Драгомановим чимось чужим і не притаманним для людства, у суспільстві "вільних індивідів" має виконувати "товариство-товариств", що утворюється знизу з ініціативи самих таки "індивідуальних особистостей - федеративна спілка з максимальною децентралізацією та самоврядуванням громад. Найближчим до свого ідеального соціального устрою Драгоманов бачив швейцарські кантони, де він прожив 15 еміграційних років.
Необхідною об'єднуючою між собою умовою для асоціацій індивідів розглядуваний нами мислитель вважав національне, що "живе в людині". Національне, національність є сукупністю спільних людських ознак. І не брати до уваги національного, у прагненні людства об'єднатися, не можна - бо людство і є "лише сукупністю націй". Та все ж "громаду" Драгоманов ставить понад національні елементи асоціацій, вважаючи національність лишень ґрунтом, формою та способом, що мали би послужити в першу чергу "добробутові", "…й просвіті нашого народу, а вкупі з ним й його національності". А саме лише припущення про те, що питання національності й усього, що з нею пов'язане - "є перше, головне діло" у справі майбутнього українського народу, Драгоманов характеризує як примарну та регресивну.
Щодо втілення своїх суспільних ідей у життя, то вчений виступав противником загальної соціальної революції, котра не могла би на його думку витворити новий лад суспільного життя. Надія на соціальну революцію, вважав мислитель, веде у глухий кут. "Не революція, еволюція" - було девізом Драгоманова. Новий суспільний устрій повинен органічно та поступово сформуватися із попередніх йому ладів.
Отже, своєю державно-правовою концепцією М. Драгоманов пропонував парламентську державу з засадами самоуправління, яка впливала б на соціальну та економічну сфери суспільства, надавала б великого значення просвітництву й законодавству, які уможливили б реформаційні зрушення.
Пріоритет прав особи. Цей класичний принцип розвиває Михайло Драгоманов у своєму конституційному проекті під назвою "Вільна спілка". На перше місце ставиться ідея формування держави на засадах політичної свободи, витлумачуючи останню як систему прав людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватного листування, національності (мови); як свободу совісті, друку, об'єднань, носіння зброї, вибору житла і занять, а також право позову на посадову особу чи відомство та спротиву незаконним діям чиновників. Рівність усіх у громадянських правах та обов'язках не може бути скасована жодним законодавчим актом. Концептуальна домінанта такого співвідношення громадянин - суспільство - держава, постійно присутня у всіх політологічних працях Драгоманова. Не випадково для обгрунтування цього принципу він активно залучає досвід демократичних країн (зокрема, праця "Швейцарська спілка").
Самоврядування. Самоврядування - основа демократичного суспільства. Саме тому інститут самоврядування - це не лише форма децентралізації держави, а й механізм суспільно-політичного ладу. Цих засад притримується М. Драгоманов, у концепції якого ключове місце посідає громадянин та громада. Організація влади будується за принципом "знизу догори", де всі інститути самоврядні та діють за схемою: громадянин - громада - волость - повіт - область - держава (лише державні органи не є самоврядними), тобто у схемі організації місцевого само-врядування закладена так звана громадянська модель, що згодом стає основою Європейської хартії місцевого самоврядування.
Національна ідея. Михайло Драгоманов у своїй праці "Чудацькі думки про українську національну справу" переконує, що сама по собі думка про націю не може привести людство до свободи та правди для всіх. Необхідно шукати чогось іншого - загальнолюдського, що було б вище над усіма національностями та згармонізувало їхні відносини. Проте ця ідея "космополітизму і людства" зовсім не суперечить ідеї національності, а лише творить її вищий порядок.
Підсумовуючи, слід зазначити, що вбачаючи оптимальним варіантом суспільства спільноту асоціацій вільних особистостей, зі щонайменшими елементами примусу і на федералістських засадах, Драгоманов такий соціальний устрій не уявляв без "повної особистої волі" кожного окремого індивіда, та ідеї поступу на основі еволюції, як необхідної умови встановлення "справедливого ладу". Розуміючи, вочевидь на прикладі тісної єдності соціального та національного рухів у історії, взаємопов'язаність і цих абстрактних теоретичних понять; у своїх суспільних поглядах М.П.Драгоманов саме у поступі соціальному, політичному вбачав запоруку і національно-просвітницького розвитку, де національність є лише своєрідним ґрунтом соціальної еволюції.
Висновок
Отже, центральне місце в суспільних поглядах Драгоманова посідає ідея поступу: вищого ступеня соціальної справедливості та духовної культури. Обґрунтування її вчений вважав найважливішим досягненням європейської науки. І тут слід наголосити, що опинившись на еміграції, Михайло Петрович прагнув здійснити введення справи українського визвольного руху до загальноєвропейського контексту: зорієнтувати українську справу на взірці європейської науки і культури.
Бачучи, "головним ділом" у людській історії - невпинний суспільний розвиток, Драгоманов визнавав найважливішим "поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний… ".
Соціальний устрій суспільства на думку мислителя гармонійно повинні розвивати особистості, об'єднані в асоціації на добровільних засадах. Саме вільний індивід, з його нічим не обмеженою волею, є для М.П.Драгоманова атомом соціуму, фундаментом соціального й міжнародного порядку.
Функції держави, що є за Драгомановим чимось чужим і не притаманним для людства, у суспільстві "вільних індивідів" має виконувати "товариство-товариств", що утворюється знизу з ініціативи самих таки "індивідуальних особистостей - федеративна спілка з максимальною децентралізацією та самоврядуванням громад. Найближчим до свого ідеального соціального устрою Драгоманов бачив швейцарські кантони, де він прожив 15 еміграційних років.
Список використаної літератури
1. Драгоманов М. Вибране. - К.,1991.
2. Історія української думки в особистостях. - Харків, 2001.
3. Соціологія. Підручник. - Київ, 1998.
4. Франко І. Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова. - К., Наук. думка, 1986. - Т. 45. - С. 428.
Loading...

 
 

Цікаве