WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Поняття, фактори та діалектика розвитку - Курсова робота

Поняття, фактори та діалектика розвитку - Курсова робота

1
Опитування учнів ліцеїв
Відповідь Кількість виборів (%)
позитивна приятель, колега, хороший друг, ми 5 7,8
байдужа Україна, Русь, віра, людина, люди, людина іншої нації, народ без держави, істина, непевність, єдність, дід Гринь 18 28,1
негативна інша людина, чужий, людина з поганим минулим, п'яниця, самовпевненість, бунтівник, терор, ворог, кулемет, кров, ненависть, убивця, страшна людина, Бєщади, москаль, руський, свиня, молокосос, комуніст, УПА, ідіот, глупий, збочений, хам , червень, бандит і т.д. 41 64,1
разом 64 100,0
Отже, очевидно, що на поставлене питання молодь Перемишля в більшості відповіла негативно. Це було у 41 випадку з 64 можливих. Серед цих відповідей було названо 29 негативних рис характеру українців, як, наприклад: "п'яниця, самовпевнений, бунтівник, мстивий, бандит" і т. д.
Друга частина - це група слів, які віддзеркалюють вороже ставлення до українців, до них можна віднести такі слова, як "чужий, бунтівник, ворог, кулемет, УПА, молокосос, комуніст, глупий, хам" і т. д.
Серед негативних відповідей можна вирізнити ще одну групу - прізвиська (14 відповідей): "свиня, комуніст, руський, москаль, молокосос, ідіот, збоченець" і т. д.
Тільки 23 відповіді (36 %) були нейтральні (18) або позитивні (5). Найчастіше вживані слова - це "людина, люди, істина, людина іншої нації", які з'явилось 11 разів. Інші асоціації були амбівалентні: "Україна, Русь, віра, народ без держави, непевність, єдність, дід Гринь" (разом 7 асоціацій).
Серед 64 відповідей тільки 5 були позитивними: "колега, приятель, хороший друг, ми".
Вже цей не зовсім детальний аналіз асоціації молоді ліцею у Перемишлі, вказує на функціонування дуже сильного негативного стереотипу. Українець для респондентів є "поганою людиною, ворогом, бандитом, убивцею". Декотрі зі словом "українець" асоціювали позитивні значення. Таких осіб було тільки 5, з яких 2 - це українці. Позитивні асоціації, які відносяться до українців, є результатом безпосереднього контакту з ними. Говорять: "колега, приятель, сусід, файний друг", але одночасно кажуть і негативні речі. Це є наслідок функціонування стереотипу, який не можуть змінити навіть особисті контакти.
Подібні досліди зроблено у двох середніх школах Жешова та Лігниці. Респондентів було 614. Відповідали на запитання: "Чи ти думаєш, що українці мають якісь типові риси характеру, які відрізняють їх від інших націй?" Респонденти мали на вибір три відповіді:
а) Немає таких рис, українці є різні.
б) Можливо, що такі риси є, але я не можу їх назвати.
в) Типові риси - це ...
Відповідь "а" вибрало 188 осіб (30,6 %); "б" - 312 осіб (50,8 %); натомість, "в" - тільки 114 осіб (18,6 %). Респонденти подали 44 риси, які вважають характерними для українців [6,173-174]. Таблиця представляє результат:
Таблиця 2
Опитування учнів середніх шкіл Жешова ті Лігниці
Ранг Народні риси українців Число відповідей (%)
1 неохайність 21 3,4
2 націоналізм 19 3,1
? брак особистої культури 14 2,3
? схильність до розбоїв 14 2,3
5 антипатія до поляків 12 2,0
7 народна солідарність 9 1,5
8-10 нерозумність 8 1,3
8-10 мстивість 8 1,3
8-10 заздрість 8 1,3
11-13 ординарність 7 1,1
11-13 фальшивість 7 1,1
14-18 лінивство 6 1,0
14-18 народна гордість 6 1,0
14-18 злодійство 6 1,0
14-18 прив'язаність до традицій 6 1,0
Відповіді: "не має /не знаю" 500 81,4
Тільки 12 відповідей були позитивними. Натомість у 90 осіб були негативні асоціації. Переважна більшість опитуваних зовсім не відповіла на питання. Найбільш негативно віднеслися до цієї проблеми учні з Перемишля. У їх відповідях звучать виключно негативні характеристики, і тут відчувається існуючий у цьому місті польсько-український антагонізм.
Однією з найчастіше дебатованих проблем (насамперед, на півдні Польщі) є проблема повернення майна та землі українцям, переселеним у 1947 році. Щоб дізнатися про думку учнів, їм було поставлено запитання: "Що ти думаєш про повернення переселених українців на давні землі?" Респондент міг відповісти:
а) не маю своєї думки;
б) думаю, що в жодному разі не слід віддавати українцям майна та землі;
в) думаю, що не слід віддавати майна, хіба що в особливих випадках;
г) віддавати, але так, щоб ніхто не був скривджений;
ґ) віддавати всім те, що належить їм за законом [6,175].
Таблиця 3
Відповідь Число відповідей (%)
Не маю думки 77 12,5
Ні в якому разі не віддавати 111 18,1
Віддавати тільки в особливих випадках 133 21,7
Віддавати, але так, щоб ніхто не був скривджений 228 37,1
Віддати всім те, що належить їм за законом 65 10,6
Майже 50 % учнів вважає, що треба віддати українцям їхні давні землі та майно. Більшість з них (37,1%) має певні застереження, лише 10,6 % респондентів хоче віддати українцям землі та майно без застережень. Про спірність цієї проблеми свідчить те, що майже 40 % відповідей відмовляють українцям у праві повернення на давні землі - 18,1%.
Підсумовуючи проаналізовані дослідження, можна ствердити, що в польському суспільстві переважає негативний стереотип українця. З другого боку, позитивне ставлення учнів до повернення українців на давні землі свідчить про те, що польське суспільство, а передусім молоде покоління, відкрите до співпраці.
Перевага негативного стереотипу впливає негативно на дискусії науковців-дослідників, які пробують об'єктивно, беручи до уваги точки зору обох сторін, розв'язати болючі проблеми. На жаль, єдиним результатом спільної праці польсько-українських комісій у справах узгоджень текстів підручників з історії є довгий список протилежних думок сторін на ті самі питання. Ухвала Польського Сенату (серпень 1990), яка осуджує акцію "Вісла", теж не зблизила два народи. Комбатанти визнали ухвалу "за скандальну та принижуючу" [5,5], а українці в Польщі - за недостатню.
Коли йдеться про польсько-українські проблеми, то найважливішим є те, щоб почати про них говорити. Підставою дискусії повинно бути бажання вислухати іншу сторону, спробувати зрозуміти її аргументи, а головне - відійти від укорінених негативних стереотипів.
Література
1. Adorno T. W., Frenkel Brunswick E., Levinson D. J., Nevitt Sanford R. The Autothoritarian Personality. - New York, 1969.
2. Allport G. W. Prejudsce: A Problem in Psychological and Social Causation // The Jurnal of Social Issues.- 1950.- Listopad.- Supplement nr. 4.
3. Berger P.L., Lunckmann T. The Social Construction of Reality. A Treatise in the Sociology of Knowledge.- New York: Routledge, 1967.
4. Berting J., Villain-Gandossi Ch. Rola i znaczenie stereotyp?w narodowych w stosunkach mi?dzynarodowych podej?cie interdyscyplinarne// Narody i stereotypy / Pod red. T. Walas.- Krak?w, 1995.
5. HermaszewiczW. Echa Wo?ynia.- Warszawa, 1998.
6. Jestal J. Polsko - ukrai?skie dyskusje w kontek?cie stereotyp?w narodowo?ciowych // Narody i stereotypy / Pod red. T.Walas. - Krak?w, 1995.
7. Lipmann W. Public Opinion.- New York, 1946.
8. Rusakiewicz M. Ukrainiec i Polak - w kr?gu stereotyp?w// Zustriczi.- Warszawa, 1990.- Nr.1.
Loading...

 
 

Цікаве