WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Становлення і розвиток соціологічної науки в Україні - Реферат

Становлення і розвиток соціологічної науки в Україні - Реферат

публікацій вітчизняних соціологів у зарубіжних фахових виданнях.
Основними напрямками розвитку української соціологічної думки нині є:
" відновлення перерваної традиції розвитку соціології у контексті історії і національно-культурних особливостей;
" використання здобутків світової соціології для розв'язання проблем і задоволення потреб українського суспільства з дальшою розробкою теоретичних концепцій, що враховували б особливості його розвитку;
" дослідження трансформації старої та становлення нової систем соціальних цінностей, норм та інститутів у її зв'язку з національним менталітетом;
" дослідження в контексті радикальних суспільних змін тих процесів, що відбуваються на рівні особистості.
Досліджується соціальна диференціація і стратифікація, соціальна мобільність, соціальні наслідки економічних реформ, формування нових мотивацій і ціннісних орієнтацій різних верств населення України, зумовлених перехідним станом суспільства. Ведеться соціальна діагностика, соціальна експертиза стану і тенденцій розвитку соціальних процесів, соціологічного оцінювання соціального самопочуття та ціннісних орієнтацій населення, визначаються соціально-психологічні чинники стабілізації та інтеграції сучасного українського суспільства, вивчаються джерела та специфіка політичної культури українського народу, соціальної динаміки етнічних спільнот.
Проведено цикл соціологічних досліджень соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи. Створено ефективну технологію ідентифікації громадської думки, застосування якої дає змогу підвищити вірогідність соціальних прогнозів щодо практичної поведінки людей на підставі аналізу їхніх думок про зміст і засоби розв'язання актуальних соціальних проблем. Формується, як зазначив К. Грищенко, новий науковий напрямок - соціологія перехідного періоду.
На висвітлення цих проблем спрямовано монографічні праці провідних учених України: Є. Головахи "Суспільство, що трансформується", Є. Головахи, Н.Паніної, М. Чурилова "Політична культура населення України", К. Грищенка, А. Ручки "Соціальні аспекти економічної реформи", С. Макеева "Соціальні переміщення у великому місті", Ю. Саєнка "Моделювання показників розвитку соціальної інфраструктури", за ред. В. Оссовського "Масова інформація і громадська думка молоді", Н. Паніної "Технологія соціологічного дослідження", В. Пилипенка "Соціальна регуляція трудової поведінки: соціологічний аналіз", М. Шульги "Особа і етнос" та інші.
На визначення типу суспільства, механізмів соціальної інтеграції і диференціації, особливостей процесу суспільних трансформацій спрямовано реалізацію Інститутом соціології загальноінститутського проекту "Українське суспільство на межі XXI сторіччя", що передбачає моніторинг сучасного стану і перспективи розвитку суспільства, його основних структур, соціальних характеристик, відображених у психологічному стані й орієнтаціях різних верств населення, у громадській думці. Результати реалізації цього проекту знайшли віддзеркалення в праці "Українське суспі-льство на порозі третього тисячоліття", інформаційно-аналітичних матеріалах: "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін" (1994-1999 рр.), "Українське суспільство - 2000 рік".
Суттєвий крок уперед вітчизняна соціологія зробила, досліджуючи проблеми соціальної мобільності та динаміки соціальної структури українського суспільства, формування суспільної психології населення України; визначаючи особливості економічної свідомості, адаптації особистості в умовах суспільної кризи; аналізуючи показники політичної та економічної культури, чинники і динаміку соціального самопочуття населення за умов соціальних трансформацій.
У 90-ті рр. відбуваються й інші важливі для становлення української соціології події. Зокрема, у травні 1993 р. Міністерство освіти України ухвалило постанову про надання соціології статусу базової дисципліни в державних навчальних закладах. Нині соціологію викладають у всіх навчальних закладах III та IV рівнів акредитації.
З часу створення незалежної держави в Україні склалася мережа навчальних та науково-дослідних закладів, які забезпечують соціальну політику в системі освіти і науки. У державних університетах Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Одеси, Луцька створено соціологічні факультети та відділення на інших факультетах. Десятки державних і понад двісті недержавних навчальних закладів II та III рівнів акредитації запровадили спеціальність "соціологія" й готують бакалаврів і спеціалістів, а в Луганському педагогічному інституті - навіть магістрів. У Київському, Харківському національних університетах та Інституті соціології НАНУ, що вони мають відповідне кадрове забезпечення та спеціалізовані ради із захисту дисертацій, відбувається підготовка спеціалістів вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру.
Чимало вітчизняних науковців проходять стажування та навчаються в університетах і соціологічних центрах Росії, США, Великобританії, Канади, Німеччини, Польщі та інших країн.
Перспективними і плідними є зв'язки, що передбачають обмін фахівцями, досвідом з теоретичних та емпіричних досліджень, а також спільні дослідні проекти із соціологічними фундаціями багатьох країн, зокрема: соціологічними службами Вашингтонського, Гарвардського, Каліфорнійського, Мічиганського університетів, університетом Квінз (Кінгстон), Інститутом суспільних наук Словацької АН, Ягеллонським університетом у Кракові, Інститутом етнології і антропології РАН (Росія), Міжнародною асоціацією дослідників масової комунікації, Європейською асоціацією експериментальної соціальної психології, Американським това-риством досліджень проблем особистості, Інститутом тендерних досліджень (Лондон), Інститутом відкритого суспільства (Будапешт), Гарвардським інститутом міжнародного розвитку, Міжнародним центром Улофа Пальме (Швеція), Інститутом соціології РАН (Росія), Всеросійським центром досліджень громадської думки, Вільним університетом, (Берлін), Міжнародною соціологічною асоціацією та іншими.
Поліпшенню рівня викладання соціології сприяє також створення державної атестаційної комісії (ДАК) та фахової ради із соціологічних наук, яка ставить досить високі вимоги до ліцензування вузів, що готують соціологів.
Серед завдань покращання соціологічної освіти головними є забезпечення адекватного змісту та ступеня розвитку сучасної науки викладання соціології та якісної, на рівні сучасних вимог, підготовки фахівців із соціології.
Виконання цих завдань гальмується низкою організаційних та методичних причин. Зокрема, кількість годин у навчальних планах різних непрофільних вузів для викладання соціології є набагато меншою за встановлену державними нормативними документами. Програми викладання розробляються кожним вузом окремо. Це саме той випадок, як зазначає В.
Loading...

 
 

Цікаве